Митний кодекс України
Кодекс України; Закон, Кодекс від 11.07.200292-IV
Документ 92-IV, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 01.06.2012, підстава - 4495-VI


     1)  митному  органу  подано дозвіл уповноваженого Президентом 
України органу чи органу, визначеного міжнародним договором
України, укладеним в установленому законом порядку, на реекспорт
товарів; { Пункт 1 статті 197 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010 }
2) товари, що реекспортуються, перебувають у тому ж стані, в
якому вони перебували на момент ввезення на митну територію
України, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за
нормальних умов транспортування та зберігання;
3) товари, що реекспортуються, не використовувалися на
території України з метою одержання прибутку;
4) товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж
через один рік з дня їх ввезення на митну територію України.
Стаття 198. Звільнення від оподаткування товарів, що
реекспортуються
Звільнення від оподаткування товарів, що реекспортуються,
регулюється виключно податковими законами України.
Стаття 199. Незастосування заходів нетарифного регулювання
до товарів, що реекспортуються
До товарів, що реекспортуються, не застосовуються заходи
нетарифного регулювання, крім випадків, визначених законом.
Глава 33
ТРАНЗИТ
Стаття 200. Поняття митного режиму транзиту
Транзит - митний режим, відповідно до якого товари і
транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома
митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу
без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів
на митній території України.
Стаття 201. Умови переміщення товарів у режимі транзиту
Товари, що переміщуються транзитом, повинні:
1) перебувати у незмінному стані, крім змін внаслідок
природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування
та зберігання;
2) не використовуватися на території України ні з якою іншою
метою, крім транзиту;
3) у випадках, визначених законодавством України,
переміщуватися за наявності дозволу на транзит через територію
України, який видається відповідними уповноваженими органами;
4) у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України,
переміщуватися встановленими маршрутами та шляхами;
5) бути доставленими до митного органу призначення у строк,
що визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на
перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту,
відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення.
Стаття 202. Заходи гарантування під час транзиту товарів
У випадках, передбачених законодавством України, митний орган
дозволяє переміщення товарів у режимі транзиту лише за умови
належного обладнання транспортного засобу та застосування заходів
гарантування доставки товарів до митного органу призначення,
передбачених статтями 161-164 цього Кодексу.
Стаття 203. Допущення товарів до переміщення в режимі
транзиту
Рішення про допущення товарів до переміщення в режимі
транзиту приймається митним органом на підставі наявних документів
і за умови виконання перевізником положень цього Кодексу та інших
законів України.
Глава 34
ТИМЧАСОВЕ ВВЕЗЕННЯ (ВИВЕЗЕННЯ)
Стаття 204. Поняття митного режиму тимчасового ввезення
(вивезення)
Тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до
якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи
вивозитися за межі митної території України з обов'язковим
наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім
природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.
Стаття 205. Умови переміщення товарів у режимі тимчасового
ввезення (вивезення)
Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення)
передбачає:
1) подання митному органу документів на такі товари з
обгрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію
України (вивезення за межі митної території України);
2) надання митному органу, що здійснює митне оформлення
товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов'язання про їх
зворотне вивезення (ввезення) у строки, що обумовлені метою
тимчасового ввезення (вивезення), але не перевищують строків,
встановлених цим Кодексом;
3) подання митному органу, що здійснює митне оформлення
товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу
відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення
(вивезення) товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено
законом.
Стаття 206. Товари, щодо яких може надаватися дозвіл на
тимчасове ввезення (вивезення) з умовним повним
звільненням від оподаткування
Дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України
(тимчасове вивезення за межі митної території України) під
зобов'язання про зворотне вивезення допускається щодо:
товарів, призначених для демонстрації або використання на
виставках, ярмарках, конференціях або інших подібних заходах;
професійного обладнання, необхідного особам, які прибувають в
Україну (виїжджають з України), для підготовки репортажів,
здійснення записів або передач для засобів масової інформації або
зйомки фільмів;
контейнерів, піддонів, упаковки, а також будь-яких інших
товарів, що ввозяться (вивозяться) у зв'язку з якою-небудь
комерційною операцією, але ввезення яких саме по собі не є
комерційною операцією;
зразків товарів і предметів та рекламних фільмів за умови, що
вони залишаються власністю особи, яка перебуває або проживає за
межами території тимчасового ввезення, і їх використання на
території України не має комерційного характеру;
товарів, що ввозяться з освітніми, науковими чи культурними
цілями, тобто наукового та навчального обладнання, обладнання для
поліпшення дозвілля моряків, а також будь-яких інших товарів, що
ввозяться в рамках навчальної, наукової або культурної діяльності;
особистих речей пасажирів та товарів, що ввозяться для
спортивних цілей;
матеріалів для реклами та туризму;
транспортних засобів, що використовуються виключно для
перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України;
морських і річкових суден, інших плавучих засобів та
повітряних суден, які ввозяться з метою ремонту; { Абзац десятий
статті 206 в редакції Закону N 1766-IV ( 1766-15 ) від
15.06.2004 }
устаткування та матеріалів, призначених нерезидентами для
будівництва та ремонту морських і річкових суден, інших плавучих
засобів та повітряних суден. { Абзац одинадцятий статті 206 в
редакції Закону N 1766-IV ( 1766-15 ) від 15.06.2004 } { Стаття 206 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1495-IV
( 1495-15 ) від 17.02.2004 }
Стаття 207. Допущення товарів до переміщення в режимі
тимчасового ввезення (вивезення)
Рішення про допущення товарів до переміщення через митний
кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення)
приймається митним органом у порядку ( 1855-2002-п ), що
визначається Кабінетом Міністрів України.
Митні органи не допускають товари до переміщення в режимі
тимчасового ввезення (вивезення), якщо немає можливості встановити
надійність їх ідентифікації, а також у разі відсутності гарантій
їх повернення.
Стаття 208. Строки тимчасового ввезення (вивезення) товарів
Загальний строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів
становить один рік з дня ввезення на митну територію України
(вивезення з митної території України).
З урахуванням мети ввезення (вивезення) товарів та інших
обставин строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути
продовжений відповідним митним органом.
Стаття 209. Звільнення від сплати податків під час
переміщення товарів у режимі тимчасового
ввезення (вивезення)
Звільнення від сплати податків під час переміщення товарів у
режимі тимчасового ввезення (вивезення) регулюється виключно
податковими законами України.
Стаття 210. Розпорядження товарами, щодо яких закінчилися
строки тимчасового ввезення (вивезення)
До закінчення строків тимчасового ввезення (вивезення) особа,
яка надала зобов'язання про зворотне вивезення (ввезення) товарів,
що перебувають у режимі тимчасового ввезення (вивезення), повинна:
1) вивезти (ввезти) ці товари згідно із зобов'язанням,
наданим митному органу;
2) або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо
таких товарів з додержанням вимог цього Кодексу та інших
законодавчих актів України.
Стаття 211. Гарантування перебування товарів у режимі
тимчасового ввезення (вивезення)
У разі тимчасового ввезення (вивезення) окремих видів
товарів, які визначаються Кабінетом Міністрів України, митне
оформлення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення)
здійснюється митними органами за умови гарантування відповідно до
закону додержання режиму тимчасового ввезення (вивезення).
У разі тимчасового ввезення товарів на умовах Конвенції про
тимчасове ввезення ( 995_472 ) (м. Стамбул, 1990 рік) гарантування
їх перебування у митному режимі тимчасового ввезення здійснюється
відповідно до положень зазначеної Конвенції ( 995_472 ). { Статтю 211 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1349-VI
( 1349-17 ) від 19.05.2009 }
Глава 35
МИТНИЙ СКЛАД
Стаття 212. Поняття режиму митного складу
Митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за
меж митної території України товари зберігаються під митним
контролем без справляння податків і зборів і без застосування до
них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період
зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території
України, зберігаються під митним контролем після митного
оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі
митної території України.
Стаття 213. Умови поміщення товарів у режим митного складу
У режим митного складу можуть поміщатися будь-які товари, за
винятком товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з
України та транзиту через територію України, а також товарів,
перелік ( 1867-2002-п ) яких визначається Кабінетом Міністрів
України.
Товари, що можуть завдати шкоди іншим товарам або вимагають
особливих умов зберігання, повинні зберігатися у спеціально
обладнаних приміщеннях.
Стаття 214. Строк зберігання товарів у режимі митного складу
Строк зберігання товарів, ввезених із-за меж митної території
України, в режимі митного складу не може перевищувати трьох років
з дати поміщення цих товарів у зазначений режим.
Строк зберігання в режимі митного складу підакцизних товарів,
ввезених із-за меж митної території України, не може перевищувати
трьох місяців з дати поміщення їх у цей режим.
Товари, ввезені із-за меж митної території України, що
зберігаються у режимі митного складу, до закінчення строків
зберігання, установлених частинами першою та другою цієї статті,
повинні бути задекларовані власником або уповноваженою ним особою
до іншого митного режиму.
Товари, що вивозяться за межі митної території України,
можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох місяців
з дати поміщення їх у цей режим. До закінчення зазначеного строку
такі товари мають бути вивезені за межі митної території України.
Стаття 215. Операції, що можуть проводитися з товарами, які
перебувають у режимі митного складу
З товарами, які перебувають у режимі митного складу, можуть
проводитися такі операції:
1) операції, необхідні для забезпечення збереження цих
товарів;
2) підготовка товарів за дозволом митного органу до продажу
(відчуження) та транспортування: подрібнення партій, формування
відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування,
навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні
операції.
Конкретний перелік та порядок здійснення таких операцій
встановлюються Кабінетом Міністрів України ( 1867-2002-п ) або
уповноваженим ним органом.
Стаття 216. Митні ліцензійні склади
Для зберігання товарів у режимі митного складу
використовуються спеціально обладнані приміщення, резервуари,
майданчики - митні ліцензійні склади.

{ Частину другу статті 216 виключено на підстпаві Закону
N 2608-VI ( 2608-17 ) від 19.10.2010 }

Глава 36
СПЕЦІАЛЬНА МИТНА ЗОНА
Стаття 217. Поняття митного режиму спеціальної митної зони
Спеціальна митна зона - це митний режим, відповідно до якого
до товарів, які ввозяться на території відповідних типів
спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території
України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених
зон за межі митної території України, не застосовуються заходи
тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено
законом.
Стаття 218. Спеціальні митні зони
Спеціальними митними зонами є частини території України, на
яких запроваджено митний режим спеціальної митної зони. Для цілей
оподаткування товари, ввезені на території спеціальних митних зон,
розглядаються як такі, що знаходяться за межами митної території
України. Ввезення на митну територію України цих товарів у
незмінному стані або товарів, повністю вироблених, достатньо
перероблених або оброблених у таких зонах, здійснюється в режимі
імпорту. Ввезення на митну територію України цих товарів у
незмінному стані або товарів, повністю вироблених, достатньо
перероблених або оброблених у таких зонах, здійснюється в режимі
імпорту. { Частина перша статті 218 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 }
Спеціальні митні зони створюються відповідно до законодавства
України про спеціальні (вільні) економічні зони шляхом прийняття
окремого закону для кожної спеціальної митної зони з визначенням
її статусу, території, строку, на який вона створюється, та
особливостей застосування законодавства України на її території.
Законом встановлюються вимоги щодо створення спеціальної митної
зони, види товарів, дозволених до ввезення у таку зону, та
характер операцій, що здійснюються з товарами у межах зони. У
законі також визначаються вимоги щодо організації роботи
спеціальної митної зони та обов'язки органів управління зони по
виконанню вимог митного законодавства під час здійснення митного
контролю. { Стаття 218 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2285-IV
( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
Стаття 219. Вимоги до спеціальних митних зон
Митний орган, у зоні діяльності якого знаходиться спеціальна
митна зона, з метою належної організації митного контролю може
вимагати від органів управління цієї зони вжиття таких заходів:
1) спорудження огорожі по периметру зони;
2) встановлення обмежень щодо порядку доступу в зону у певні
години роботи;
3) застосування інших заходів, що не перешкоджають
нормальному функціонуванню зони відповідно до закону про таку
зону.
Забороняється будь-яке будівництво в межах спеціальних митних
зон без попереднього погодження з митним органом, у зоні
діяльності якого знаходиться спеціальна митна зона.
Стаття 220. Заходи, що вживаються митними органами для
забезпечення митного контролю у спеціальних
митних зонах
З метою забезпечення належного митного контролю у спеціальних
митних зонах митні органи мають право:
1) здійснювати постійний контроль та нагляд за кордонами
спеціальних митних зон, а також за доступом у них;
2) вимагати від осіб, які переміщують товари через кордон
спеціальної митної зони, ведення обліку руху таких товарів з метою
їх контролю;
3) проводити перевірку товарів, що переміщуються через кордон
спеціальної митної зони, з метою забезпечення здійснення
передбачених цим Кодексом операцій та недопущення переміщення
заборонених товарів;
4) здійснювати перевірки товарів, що знаходяться у
спеціальних митних зонах;
5) здійснювати інші передбачені законом заходи, спрямовані на
забезпечення надійності митного контролю.
Стаття 221. Операції, що можуть здійснюватися з товарами
у спеціальних митних зонах
У спеціальних митних зонах допускається здійснення виробничих
та інших комерційних операцій з товарами за умови додержання
положень цього Кодексу. Перелік видів товарів та операцій, що з
ними здійснюються, визначається у законі про конкретну спеціальну
митну зону.
З метою забезпечення виконання законів та з урахуванням
характеру товарів можуть запроваджуватися окремі заборони та
обмеження щодо здійснення операцій з товарами у спеціальних митних
зонах. Такі заборони та обмеження стосовно спеціальних митних зон
встановлюються законами.
Кабінет Міністрів України може обмежувати або забороняти
ввезення окремих товарів у спеціальні митні зони.
Стаття 222. Строки перебування товарів у спеціальних митних
зонах
Товари можуть перебувати у спеціальних митних зонах протягом
усього часу функціонування таких зон.
Стаття 223. Облік товарів, що знаходяться у спеціальних
митних зонах
Особи, які здійснюють операції з товарами у спеціальних
митних зонах, ведуть облік товарів, що ввозяться, вивозяться,
зберігаються, виробляються, переробляються, закуповуються та
реалізуються, і подають митним органам звітність про такі операції
у порядку, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним
органом виконавчої влади в галузі митної справи. Будь-які зміни,
що відбуваються з товарами в межах спеціальних митних зон, мають
відображатися в облікових документах.
Стаття 224. Розпорядження товарами, що знаходяться в
спеціальній митній зоні, у разі ліквідації зони
У разі ліквідації спеціальної митної зони власники товарів,
що перебувають у цій зоні, або уповноважені ними особи зобов'язані
розпорядитися зазначеними товарами до моменту остаточного
вирішення усіх питань, пов'язаних з ліквідацією спеціальної митної
зони.
У разі якщо до моменту остаточного вирішення усіх питань,
пов'язаних з ліквідацією спеціальної митної зони, власник товарів,
що перебувають у цій зоні, або уповноважена ним особа не
розпорядиться зазначеними товарами, такі товари підлягають
декларуванню до іншого митного режиму.
Глава 37
МАГАЗИН БЕЗМИТНОЇ ТОРГІВЛІ
Стаття 225. Поняття митного режиму магазину безмитної
торгівлі
Магазин безмитної торгівлі - митний режим, відповідно до
якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для
споживання на митній території України, знаходяться та
реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному
кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, інших
зонах митного контролю, визначених митними органами України, без
справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких
товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання.
Стаття 226. Умови реалізації товарів у режимі магазину
безмитної торгівлі
Товари, а також супутні товарам роботи, в режимі магазину
безмитної торгівлі реалізуються лише у спеціальних торговельних
закладах (магазинах безмитної торгівлі).
Розташування магазинів безмитної торгівлі та умови реалізації
в них товарів повинні виключати можливість безпосереднього
ввезення цих товарів для споживання на митній території України.
Приміщення магазину безмитної торгівлі може включати в себе:
1) торговельний зал (зали), у тому числі бари та пункти
громадського харчування;
2) допоміжні приміщення;
3) склад магазину.
Строк перебування товарів у режимі магазину безмитної
торгівлі не може перевищувати трьох років з дня їх поміщення у цей
режим. Після закінчення або впродовж зазначеного строку товари
можуть бути заявлені митному органу:
1) для вільного обігу на митній території України;
2) для вільного обігу за межами митної території України;
3) для поміщення в режим митного складу;
4) для знищення під митним контролем.
Власники магазинів безмитної торгівлі можуть мати митні
склади для зберігання та наступного постачання в магазини всіх
видів товарів, у тому числі підакцизних.
Магазини безмитної торгівлі здійснюють торгівлю всіма видами
продовольчих і непродовольчих товарів вітчизняного (на умовах
експорту) та іноземного походження, крім товарів, які заборонені
відповідно до законодавства до ввезення, вивезення та транзиту
через територію України.
Порядок відкриття, ліквідації магазинів безмитної торгівлі, а
також правила продажу ними товарів ( 1089-2003-п ) встановлюються
Кабінетом Міністрів України.
Стаття 227. Вимоги до власників магазинів безмитної торгівлі
Власником магазину безмитної торгівлі може бути лише
підприємство-резидент.
Власник магазину безмитної торгівлі зобов'язаний:
1) своєчасно декларувати митному органу товари, що надходять
до магазину чи вибувають з магазину, та подавати всі документи,
необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення;
2) виключити можливість надходження до магазину та вилучення
з магазину товарів поза митним контролем;
3) дотримуватися положень цього Кодексу та інших законодавчих
актів України щодо умов діяльності магазинів безмитної торгівлі;
4) вести облік товарів, що надходять до магазину безмитної
торгівлі та реалізуються ним, і подавати митним органам, в зоні
діяльності яких знаходиться магазин безмитної торгівлі, звіт про
рух товарів у магазині за формою, встановленою спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної
справи.
Стаття 228. Розпорядження товарами, що знаходяться в магазині
безмитної торгівлі, у разі його ліквідації
У разі набрання чинності рішенням про ліквідацію магазину
безмитної торгівлі розміщення нових партій товарів, а також
реалізація товарів у магазині не дозволяються. Товари, що
знаходяться в магазині безмитної торгівлі, підлягають негайному
переміщенню на склад магазину та декларуванню власником магазину
до іншого митного режиму.
Глава 38
ПЕРЕРОБКА НА МИТНІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Стаття 229. Поняття митного режиму переробки на митній
території України
Переробка на митній території України - митний режим,
відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що
походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством
порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного
регулювання, за умови вивезення за межі митної території України
продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.
Стаття 230. Дозвіл на переробку товарів на митній території
України
Ввезення та переробка на митній території України товарів, що
походять з інших країн, здійснюються з дозволу митного органу
відповідно до положень цього Кодексу та інших законів України.
Дозвіл на переробку товарів на митній території України може
бути скасовано митним органом, якщо його видано на підставі
недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття
рішення, або у разі коли підприємство-резидент, якому видано такий
дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших актів
законодавства України.
Стаття 231. Операції щодо переробки товарів
Кількість операцій щодо переробки товарів у митному режимі
переробки на митній території України не обмежується.
Операції щодо переробки товарів можуть включати:
1) власне переробку товарів;
2) обробку товарів - монтаж, збирання, монтування та
налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари;
3) ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання;
4) використання окремих товарів, що не є продуктами
переробки, але які сприяють чи полегшують процес виготовлення
продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю
витрачаються.
Обмеження на окремі операції щодо переробки товарів, порядок
виконання операцій щодо переробки товарів, включаючи можливість та
умови використання українських товарів у процесі переробки,
визначаються цим Кодексом та іншими законами України.
Окремі операції з переробки товарів за дорученням
підприємства-резидента, якому видано дозвіл на переробку товарів
на митній території України, та з дозволу митного органу можуть
здійснюватися іншим підприємством. При цьому відповідальність
перед митними органами за дотримання визначеного порядку переробки
товарів несе підприємство, якому видано дозвіл на проведення
операцій щодо переробки товарів на митній території України.
У разі якщо за умовами переробки товарів на митній території
України передбачається виконання кількох операцій щодо їх
переробки кількома підприємствами, кожне з підприємств, яке бере
участь у процесі переробки, повинне одержати дозвіл митного органу
на переробку товарів на митній території України. Переміщення
товарів між підприємствами, що беруть участь у їх переробці,
здійснюється з дозволу і під контролем митних органів.
Стаття 232. Строки переробки товарів на митній території
України
Строк переробки товарів на митній території України
обчислюється починаючи з дня завершення митного оформлення митним
органом товарів, що ввозяться для переробки.
Строк переробки товарів на митній території України
встановлюється митним органом під час надання дозволу
підприємству-резиденту виходячи з тривалості процесу переробки
товарів та розпорядження продукцією їх переробки, але, як правило,
не може бути більшим ніж 90 днів.
Виходячи з технологічних особливостей переробки Кабінет
Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого
центрального органу виконавчої влади може встановлювати інші
строки переробки товарів, ніж ті, що зазначені у частині другій
цієї статті.
Стаття 233. Перевірка митними органами дотримання режиму
переробки на митній території України
Митні органи можуть проводити перевірку товарів, ввезених для
переробки на митній території України, а також продуктів їх
переробки у будь-якої особи, яка здійснює операції щодо переробки
таких товарів.
Стаття 234. Обсяг виходу продуктів переробки
Митні органи здійснюють контроль за обов'язковим обсягом
виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки
товарів на митній території України. Дані про обов'язковий обсяг
виходу продуктів переробки зазначаються в договорі (контракті) на
переробку товарів на митній території України.
Стаття 235. Порядок митного оформлення продуктів переробки
У разі вивезення за межі митної території України товарів,
ввезених для переробки на митній території України, чи продуктів
їх переробки такі товари підлягають декларуванню митним органам з
поданням окремого документа - митної декларації, в якій
зазначаються кількість та вартість українських товарів, витрачених
на здійснення операцій щодо переробки товарів, що ввозилися для
переробки.
Митне оформлення українських товарів, використаних під час
переробки товарів, що походять з інших країн, здійснюється у
порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України для
митного оформлення експорту товарів українського походження.
Стаття 236. Умови реалізації продуктів переробки на митній
території України
Якщо умовами переробки на митній території України товарів,
що походять з інших країн, передбачено проведення розрахунків
частиною продуктів їх переробки, такі продукти мають бути
оформлені як ввезені на митну територію України в режимі імпорту
зі справлянням усіх належних податків і зборів та застосуванням
відповідних заходів нетарифного регулювання відповідно до
законодавства.
Глава 39
ПЕРЕРОБКА ЗА МЕЖАМИ МИТНОЇ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Стаття 237. Поняття митного режиму переробки за межами
митної території України
Переробка за межами митної території України - митний режим,
відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на
митній території України, вивозяться без застосування заходів
тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за
межами митної території України та наступного повернення в
Україну.
Стаття 238. Операції щодо переробки товарів за межами митної
території України
Під час переробки товарів за межами митної території України
можуть здійснюватися операції, зазначені у частині другій
статті 231 цього Кодексу.
Законами України можуть бути встановлені обмеження щодо
окремих операцій з переробки товарів за межами митної території
України.
Стаття 239. Дозвіл на вивезення товарів для переробки за
межами митної території України
Вивезення товарів для переробки за межами митної території
України здійснюється з дозволу митного органу на основі положень
цього Кодексу та інших законів України.
Дозвіл на вивезення товарів для переробки за межами митної
території України може бути скасовано митним органом у разі, якщо
його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне
значення для прийняття рішення, або якщо підприємство-резидент,
якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу
та інших законів України.
Стаття 240. Строки переробки товарів за межами митної
території України
Строк переробки товарів за межами митної території України
обчислюється починаючи з дня завершення митного оформлення митним
органом товарів, що вивозяться для переробки.
Строк переробки товарів за межами митної території України
встановлюється митним органом під час видачі дозволу
підприємству-резиденту виходячи з тривалості процесу переробки
товарів, але, як правило, не може бути більшим ніж 90 днів.
Виходячи з технологічних особливостей переробки Кабінет
Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого
центрального органу виконавчої влади може встановлювати інші
строки переробки товарів, ніж ті, що зазначені у частині другій
цієї статті.
Стаття 241. Обсяг виходу продуктів переробки
Митні органи здійснюють контроль за обов'язковим обсягом
виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки
товарів за межами митної території України. Дані про обов'язковий
обсяг виходу продуктів переробки зазначаються в договорі
(контракті) на переробку продукції за межами митної території
України.
Стаття 242. Порядок митного оформлення та оподаткування
продуктів переробки
У разі ввезення на митну територію України товарів, вивезених
за її межі для переробки, чи продуктів переробки вони підлягають
декларуванню з поданням окремого документа - декларації на товари
іноземного походження, які були витрачені в процесі переробки
українських товарів.
Продукти переробки, що ввозяться на митну територію України,
оподатковуються відповідно до закону.
Глава 40
ЗНИЩЕННЯ АБО РУЙНУВАННЯ
Стаття 243. Поняття режиму знищення або руйнування
Знищення або руйнування - митний режим, відповідно до якого
товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним
контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання,
без справляння податків, установлених на імпорт, а також без
застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що
знищуються або руйнуються.
Знищення або руйнування товарів допускається з письмового
дозволу митного органу, який надається за умови наявності дозволів
інших органів державної влади, що здійснюють відповідно до їхньої
компетенції контроль під час переміщення товарів через митний
кордон України. Такий дозвіл митним органом не видається, якщо
знищення товарів може завдати істотної шкоди навколишньому
природному середовищу, а також в інших випадках, що визначаються
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в
галузі митної справи спільно з іншими органами державної влади, що
здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний
кордон України.
Стаття 244. Витрати на знищення товарів
Знищення або руйнування товарів здійснюється за рахунок їх
власника чи іншої заінтересованої особи.
Стаття 245. Відходи (залишки), що утворилися в результаті
знищення або руйнування товарів
Відходи (залишки), що утворилися в результаті знищення або
руйнування товарів, мають бути поміщені у відповідний митний режим
як товари, що ввезені на митну територію України і перебувають під
митним контролем.
Глава 41
ВІДМОВА НА КОРИСТЬ ДЕРЖАВИ
Стаття 246. Поняття митного режиму відмови на користь
держави
Відмова на користь держави - митний режим, відповідно до
якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним
контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на
користь держави на товари не нараховуються і не справляються
податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного
регулювання.
Відмова від товарів на користь держави допускається з дозволу
митного органу, який видається у порядку, що встановлюється
Кабінетом Міністрів України ( 1955-2003-п ).
Кабінет Міністрів України визначає перелік товарів, що не
можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави
( 1955-2003-п ).
Розділ IX
ОСОБЛИВОСТІ ПРОПУСКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ТОВАРІВ,
ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ
ГРОМАДЯНАМИ
Глава 42
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 247. Порядок переміщення громадянами товарів через
митний кордон України
Громадяни за умови дотримання вимог цього Кодексу та інших
законів України можуть переміщувати через митний кордон України
будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну та
вивезення з України, а також тих, щодо яких законом України
встановлено обмеження в галузі зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 248. Умови пересилання громадянами товарів у
міжнародних поштових та експрес-відправленнях
Громадяни мають право пересилати товари у міжнародних
поштових та експрес-відправленнях у порядку, встановленому
статтями 151-153 цього Кодексу, крім товарів, заборонених до
такого пересилання.
Обмеження щодо вартості та обсягів товарів, а також перелік
товарів, заборонених до пересилання у міжнародних поштових та
експрес-відправленнях, встановлюються цим Кодексом та іншими
законами України.
Стаття 249. Визначення вартості товарів, які переміщуються
громадянами через митний кордон України, для
цілей нарахування податків і зборів
Митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через
митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів
визначається на підставі заяви власника цих товарів чи
уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних
документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна
ідентифікувати з наявними товарами. При визначенні митної вартості
товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та
вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується
вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту
перетинання ними митного кордону України.
За відсутності таких підтверджень або у разі наявності
обгрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно
заявленої вартості митні органи визначають митну вартість
самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні)
товари та відповідно до вимог цього Кодексу.
Глава 43
ПРОПУСК ТА ОПОДАТКУВАННЯ ТОВАРІВ, ЩО ВИВОЗЯТЬСЯ
ГРОМАДЯНАМИ ЗА МЕЖІ МИТНОЇ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Стаття 250. Умови вивезення громадянами товарів за межі
митної території України
Вивезення громадянами товарів за межі митної території
України здійснюється у порядку та на умовах, встановлених
законодавством України для підприємств, якщо інше не передбачено
законом.
Дія частини першої цієї статті не поширюється на:
1) товари, сукупна вартість яких не перевищує суму,
еквівалентну 200 євро;
2) предмети, які вивозяться (пересилаються) у зв'язку з
виїздом за межі України на постійне місце проживання;
3) предмети, які входять до складу спадщини, оформленої в
Україні на користь громадянина-нерезидента, за умови підтвердження
складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії;
4) товари, які тимчасово вивозяться (пересилаються) за межі
митної території України під письмове зобов'язання про їх зворотне
ввезення;
5) товари, які були тимчасово ввезені на митну територію
України під зобов'язання про їх зворотне вивезення, що
підтверджується відповідними документами;
6) предмети, одержані громадянами-нерезидентами у вигляді
призів і нагород за участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях
тощо, які проводяться на території України, що підтверджується
відповідними документами;
7) предмети (майно) особистого користування, у тому числі
предмети початкового облаштування, придбані в Україні
громадянами-нерезидентами, які користуються пільгами згідно з
міжнародними договорами України, укладеними в установленому
законом порядку, що вивозяться (пересилаються) цими громадянами у
зв'язку з їх остаточним виїздом за межі України;
8) товари, придбані громадянами-нерезидентами на території
України, загальна вартість яких не перевищує суми іноземної
валюти, ввезеної цими громадянами під час в'їзду в Україну, за
умови подання відповідних документів;
9) предмети, призначені для особистого користування, що
вивозяться (пересилаються) громадянами-нерезидентами у зв'язку з
остаточним виїздом за межі України;
10) товари, що вивозяться громадянами-нерезидентами у зв'язку
з остаточним виїздом за межі України, на суму, що не перевищує 80
відсотків доходу, одержаного за час роботи чи навчання в Україні,
за умови подання відповідних документів.
Стаття 251. Обмеження щодо вивезення громадянами за межі
митної території України окремих товарів
Не допускається вивезення громадянами за межі митної
території України незалежно від загальної вартості:
1) товарів, щодо яких відповідно до законодавства України
застосовуються заходи тарифного та нетарифного регулювання
експорту;
2) товарів, на які встановлено державні дотації, крім
предметів особистого користування;
3) товарів промислового призначення (обладнання,
комплектуючих виробів, матеріалів тощо) згідно з переліком, що
визначається Кабінетом Міністрів України.
Вивезення дорогоцінних металів (за винятком банківських
металів, пам'ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних
металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також
культурних цінностей з метою їх відчуження дозволяється у порядку,
що визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок вивезення
банківських металів, пам'ятних та ювілейних монет України із
дорогоцінних металів визначається Національним банком України. { Стаття 251 із змінами, внесеними згідно із Законом N 291-IV
( 291-15 ) від 28.11.2002 - набирає чинності з 01.01.2003 року }
Глава 44
ПРОПУСК ТА ОПОДАТКУВАННЯ ТОВАРІВ, ЯКІ ВВОЗЯТЬСЯ
ГРОМАДЯНАМИ НА МИТНУ ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ
Стаття 252. Умови ввезення громадянами товарів на митну
територію України
Товари, які ввозяться громадянами на митну територію України,
підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених
законами України.
Дія частини першої цієї статті не поширюється на:
1) товари, сукупна вартість яких не перевищує суму,
еквівалентну 200 євро;
2) предмети особистого користування, що тимчасово ввозяться
(пересилаються) громадянами-нерезидентами на митну територію
України під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення;
3) предмети, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення
громадян на постійне місце проживання в Україну;
4) товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами, які
користуються пільгами згідно з міжнародними договорами України,
укладеними в установленому законом порядку;
5) предмети, які ввозяться (пересилаються) громадянами і
входять до складу спадщини, відкритої за межами митної території
України на користь резидента, у разі підтвердження складу спадщини
органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття.
Зазначене підтвердження підлягає легалізації у консульських
установах України, що діють у відповідній країні;
6) предмети, одержані громадянами-резидентами у вигляді
нагород і призів на змаганнях, конкурсах, фестивалях за межами
митної території України, за умови документального підтвердження
факту нагородження;
7) товари, що були попередньо вивезені (переслані)
громадянами за митний кордон України під письмове зобов'язання про
їх зворотне ввезення і ввозяться (пересилаються) назад на митну
територію України, за наявності відповідної вивізної митної
декларації;
8) товари, що у порядку, передбаченому законодавством
України, ввозяться (пересилаються) на митну територію України
працівниками дипломатичної служби закордонних дипломатичних
установ України, які перебували за кордоном у довготерміновому
відрядженні й повертаються в Україну після завершення цього
відрядження. { Частину другу статті 252 доповнено пунктом 8 згідно із Законом
N 1970-IV ( 1970-15 ) від 01.07.2004 }
Стаття 253. Звільнення від оподаткування алкогольних
напоїв та тютюнових виробів, які ввозяться на
митну територію України громадянами
Громадяни можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби
на митну територію України без сплати податків, установлених на
імпорт, у таких кількостях з розрахунку на одну особу:
а) 2 літри вина та 1 літр міцних алкогольних напоїв;
б) 200 цигарок або 50 сигар, або 250 грамів тютюну, або набір
таких виробів загальною вагою не більше 250 грамів.
Алкогольні напої та тютюнові вироби, зазначені у частині
першій цієї статті, звільняються від оподаткування за умови, що
вони:
ввозяться на митну територію України громадянами, які досягли
18-річного віку;
переміщуються через митний кордон України у супроводжуваному
багажі або ручній поклажі громадян.
Алкогольні напої та тютюнові вироби незалежно від їх
кількості не звільняються від оподаткування, якщо особа, яка
ввозить їх на митну територію України, була відсутня в Україні
менш ніж 24 години.
Стаття 254. Умови тимчасового ввезення громадянами товарів на
митну територію України під зобов'язання про
зворотне вивезення, у тому числі з метою транзиту
Товари, що підлягають оподаткуванню, які тимчасово ввозяться
(пересилаються) громадянами на митну територію України під
зобов'язання про зворотне вивезення, а також з метою транзиту,
пропускаються на митну територію України за умови надання митному
органу гарантій. Види гарантій, умови і порядок їх надання та
повернення визначаються законом.
У разі порушення зобов'язання про зворотне вивезення за межі
митної території України або транзиту через митну територію
України товарів, зазначених у частині першій цієї статті, за
винятком випадків, коли таке порушення сталося внаслідок аварії
або дії непереборної сили, що підтверджується відповідними
документами, надані гарантії застосовуються для забезпечення
стягнення.
Розділ X
СПРИЯННЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ
ВЛАСНОСТІ ПІД ЧАС ПЕРЕМІЩЕННЯ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ
МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ
{ Назва розділу X в редакції Закону N 359-V ( 359-16 ) від
16.11.2006 }
Глава 45
ЗАХОДИ МИТНИХ ОРГАНІВ ЩОДО СПРИЯННЯ
ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ПІД
ЧАС ПЕРЕМІЩЕННЯ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ
МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ
{ Назва глави 45 в редакції Закону N 359-V ( 359-16 ) від
16.11.2006 }
Стаття 255. Порядок митного контролю і митного оформлення
товарів, що містять об'єкти права
інтелектуальної власності
Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять
об'єкти права інтелектуальної власності та ввозяться на митну
територію України або вивозяться з митної території України,
здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей,
встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Заходи, пов'язані з призупиненням митного оформлення
відповідно до положень цього Кодексу, не застосовуються митними
органами щодо товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної
власності, переміщуються територією України транзитом чи ввозяться
на митну територію України або вивозяться з неї фізичними особами
у випадках, передбачених пунктом 1 частини другої статті 250 та
пунктом 1 частини другої статті 252 цього Кодексу, для власного
використання і не призначені для виробничої або іншої
підприємницької діяльності, пересилаються в міжнародних поштових
та експрес-відправленнях.



вгору