Документ 9-98-п, поточна редакція — Редакція від 18.09.2001, підстава - 1206-2001-п

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 5 січня 1998 р. N 9
Київ
Про Комплексну програму соціально-економічного
розвитку Великої Ялти як
курорту загальнодержавного значення
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1206 ( 1206-2001-п ) від 18.09.2001 )
На виконання Указу Президента України від 9 квітня 1997 р.
N 313 ( 313/97 ) "Про заходи щодо розвитку курортної зони Великої
Ялти" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Комплексну програму соціально-економічного
розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення, що
додається.
2. Міністерству фінансів, Міністерству економіки, іншим
центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної
Республіки Крим під час розроблення проектів Державного бюджету
України та бюджету Автономної Республіки Крим, програм
економічного і соціального розвитку передбачати виділення коштів
для реалізації заходів Програми, виходячи з фінансових можливостей
держави.
3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на
Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Міністерство
охорони здоров'я, Раду міністрів Автономної Республіки Крим,
Ялтинський міськвиконком. Звіт про хід реалізації Програми
подавати Міністерству економіки щорічно у березні.

Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд. 57

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 січня 1998 р. N 9
КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА
соціально-економічного розвитку Великої Ялти
як курорту загальнодержавного значення

Обгрунтування необхідності прийняття Програми
Відомий кліматичний курорт Велика Ялта з моменту свого
заснування був визнаним місцем відпочинку і лікування. Гордістю
курорту були і залишаються чудові унікальні парки, Інститут
кліматології імені Сеченова, НДІ виноградарства і виноробства
"Магарач", всесвітньо відомі винокомбінат "Масандра", Державний
Нікітський ботанічний сад, Ялтинський гірсько-лісовий заповідник,
дитяча здравниця "Артек", вісімсот пам'яток культури, історії та
архітектури. Регіон Великої Ялти, до складу якого входять 2 міста, 21
селище та 9 сіл, розташований на Південному березі Криму і займає
територію 282,9 кв.кілометра, простягнувся вздовж Чорного моря від
мису Сарич до гори Аю-Даг на 72 кілометри, має ширину берегової
смуги від 1-1,5 кілометра на заході до 4-6 кілометрів на сході. Чисельність населення Великої Ялти на 1 січня 1997 р.
становила 161,1 тис. чоловік (6,2 відсотка населення Автономної
Республіки Крим), з них 98,1 відсотка - міське населення. Густота
населення досягає 568 чол./кв.кілометр проти 84 чол./кв.кілометр у
середньому по Криму і 87 чол/кв.кілометр - по Україні. У національному складі населення 71,2 відсотка росіян, 20
відсотків українців, 8,8 відсотка кримських татар та осіб інших
національностей. Середній вік жителів Великої Ялти становить 37,2 року (жінок
- 39,3 року, чоловіків - 34,6 року). У 1996 році природне вибуття
населення становило 1284 чоловіки, міграційне вибуття - 232. Серед
вибулих - 68 відсотків населення працездатного віку. Населення працездатного віку становить 59,2 відсотка, молодші
за працездатний вік - 20,9 відсотка, старші - 21,4 відсотка,
рівень зайнятості - 63,2 відсотка. Фіксований ринок праці склав
1987 чоловік, з яких статус безробітного на 1 квітня 1997 р. мали
420 чоловік. Зберігається високий рівень прихованого безробіття за
рахунок неповного робочого дня і робочого тижня, відпусток без
збереження заробітної плати, який у період міжсезоння досягає 60
відсотків. В умовах дефіциту бюджету не погашено заборгованість з виплат
заробітної плати працівникам бюджетних установ і соціальних виплат
населенню. Враховуючи сезонний характер надходжень до бюджету,
заборгованість має тенденцію до зростання. Природні умови Південного берегу Криму визначили його місце
як кліматичний курорт. Територія Великої Ялти є великим
рекреаційним центром України і відома як курорт світового значення
з унікальним поєднанням природно-кліматичних умов (м'який
субтропічний гірсько-морський клімат, тепле море, мальовничі гори,
покриті лісом, велика кількість сонячних днів). Середньомісячна
температура повітря становить +14оС, при цьому середньомісячна
температура лютого 0...+2оС, липня - +25оС. Річна кількість опадів
530 мм, днів з опадами - 85. Опади переважають в осінньо-зимовий
період. Тривалість сонячного сяяння - 2250-2300 годин на рік. Бальнеологічні властивості клімату характеризуються високим
вмістом у повітрі кисню і фітонцидів, що виділяються зеленими
насадженнями, площа яких становить 80 відсотків території Великої
Ялти. Регіон має досить незначний рівень урбанізації, понад 50
відсотків земель входять до складу природних територій, які
особливо охороняються. Це Ялтинський гірсько-лісовий заповідник
площею 14,5 тис. гектарів, заповідник "Мис Мар'ян" - 240 гектарів,
Державний Нікітський ботанічний сад - 997 гектарів, Кримський
біосферний заповідник, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва
державного і місцевого значення - 415 гектарів, міські парки і
сквери - 1472 гектари. У регіоні є 144 лікувальні та оздоровчі заклади різного типу
на 39 тис. місць, з них 115 (на 34,7 тис. місць) - цілорічного
функціонування. Середньорічна завантаженість їх у 1996 році
становила лише 35 відсотків. Значна кількість санаторно-курортних
закладів має низький рівень комфортності, розташовується в
пристосованих приміщеннях, не відповідає санітарно-гігієнічним
нормам, не має необхідного інженерного обладнання і потребує
реконструкції. Регіон має великі перспективи в сфері розвитку міжнародного
туризму і відпочинку. Кліматичні особливості курорту подібні до
курортів Лазурного берегу Франції та узбереж Середземного моря
Італії і Адріатики. Багата культурно-історична спадщина ставить
Велику Ялту в один ряд з містами-музеями Греції, Італії, Іспанії.
Іноземних туристів приймають у готелях "Ялта" і "Ореанда",
пансіонаті "Дружба", де працюють професійні гіди-перекладачі,
підготовлений до роботи з іноземцями персонал. Сьогодні в курортному господарстві склалося кризове
становище. Останніми роками життєдіяльність регіону має ясно
виражений сезонний характер. Кількість відпочиваючих значно
скоротилася і в 1996 році становила 374 тис. чоловік проти 2 млн.
в середньому на рік до 1990 року, що негативно позначається на
місцевому бюджеті і життєвому рівні населення. Істотною перешкодою
для збільшення відпочиваючих, у тому числі іноземних, є
незадовільний екологічний стан регіону, нерозвиненість
інфраструктури та малокомфортні умови лікування, відпочинку та
туризму. В останні роки Велика Ялта опинилась в умовах гострої нестачі
паливно-енергетичних ресурсів та дефіциту водних ресурсів.
Відсутність фінансування будівництва каналізаційного колектора
поставила Велику Ялту під загрозу екологічної катастрофи. 80
відсотків міських водопровідних і каналізаційних мереж потребують
капітального ремонту і заміни. Очисні споруди Сімеїза і Гурзуфа
внаслідок зсувних процесів стали аварійне небезпечними,
глибоководні випуски потребують негайної реконструкції. Регіон
знаходиться на жорсткому режимі водоспоживання. Промисловість регіону складають 16 підприємств із загальною
чисельністю працюючих 2,1 тис. чоловік. Підприємства харчової
промисловості становлять 95,8 відсотка (у тому числі виноробної -
33,5 і рибної - 17,2), хімічної промисловості - 1,5, промисловості
будівельних матеріалів - 1,1 відсотка. Обсяг виробництва
промислової продукції в 1996 році становив 2,6 відсотка від
загального обсягу промислової продукції Автономної Республіки Крим
(у 1990 році - 1,8 відсотка). Криза в будівництві призвела до значного зменшення
виробництва будівельних матеріалів та збільшення обсягів
незавершеного будівництва. У незавершеному стані знаходиться 192,6
тис. кв. метрів житла при черзі на отримання житла майже 20 тис.
сімей, а 80 відсотків житла, що експлуатується, потребує поточного
і капітального ремонту. Агропромисловий комплекс регіону представлений
радгоспами-заводами "Гурзуф" і "Лівадія", які входять до складу
виробничо-аграрного об'єднання "Масандра". Сільськогосподарські
підприємства спеціалізуються на вирощуванні винограду,
кісточкових, фруктів і тютюну, промисловій переробці винограду.
Виробниче об'єднання "Масандра" створено з метою виробництва
високоякісних південнобережних марочних десертних та міцних вин.
Основою унікального масандрівського виноробства є власна сировинна
база, що підтверджується в цілому стабільною діяльністю протягом
60 останніх років. Колекція об'єднання складає майже 1 млн. пляшок
вина віком від 5 до 100 років. Валовий збір винограду в 1996 році
скоротився порівняно з 1985 роком у 1,4 раза, фруктів - у 15,5,
тютюну - у 5,5, овочів - у 6,1 раза. Роздрібний товарооборот державної, кооперативної, приватної
торгівлі, враховуючи громадське харчування, у 1996 році зменшився
на 25,7 відсотка порівняно з 1995 роком. Роздрібний товарооборот
торговельної мережі протягом 1996 року скоротився на 27 відсотків
(за рахунок підприємств комунальної власності), проте частка
товарообороту у сфері громадського харчування збільшилась з 14,7
до 16,2 відсотка. При загальному збільшенні мережі закладів роздрібної торгівлі
спостерігається тенденція до скорочення торговельних закладів
комунальної власності. Роздрібна мережа приватних закладів
торгівлі розширюється. Транспорт і шляхове сполучення не відповідають
курортно-рекреаційній спрямованості та вимогам екологічної
безпеки. Існуючі тролейбусний та автобусний парки як за
потужністю, так і за технічним станом потребують оновлення і
розширення рухомого складу. Загальна протяжність автомобільних шляхів Великої Ялти
становить 265 кілометрів. Через територію регіону проходить дорога
республіканського значення Севастополь-Феодосія. Внаслідок
численних зсувів багато її дільниць знаходяться в аварійному стані
та потребують проведення ремонтних і протизсувних робіт. Особливе значення для соціально-економічного розвитку регіону
має Ялтинський морський торгівельний порт, але його причали і
портові пункти мають значну фізичну зношеність, штормові
ушкодження, потребують реконструкції та ремонту, а судна -
модернізації та оновлення. Пасажирські приміські та міжміські
перевезення мають сезонний характер і здійснюються в літній
період. У 1997 році відкрито вантажний район порту як пункт
пропуску через державний кордон вантажів, пасажирів і автомобілів. Телефонний зв'язок здійснює 21 АТС загальною місткістю 43835
номерів. Рівень та пропускна спроможність мереж зв'язку не
відповідають світовим стандартам. Науковий потенціал Великої Ялти представлений 2 вищими
навчальними закладами та 5 науково-дослідними і
курортно-проектними інститутами. Науково-дослідною і
науково-технічною діяльністю займаються НДІ виноградарства і
виноробства "Магарач", Державний Нікітський ботанічний сад,
Інститут фізичних методів лікування імені Сеченова, КримНДІпроект,
Кримкурортпроект. Загальна кількість працівників, зайнятих у
науково-технічній діяльності, становила в 1996 році 1148 чоловік
(1,8 відсотка від загальної чисельності працюючих в народному
господарстві регіону). Екологічна ситуація в регіоні характеризується перевищенням
норм забруднення повітря речовинами, що утворюються внаслідок
викидів двигунів внутрішнього згоряння. Проте якість прибережної
морської води відповідає екологічним нормативам щодо хімічних
забруднень і вмісту розчинного кисню. Епізодично створюється
загроза бактеріального забруднення від поверхневого стоку та
технічних порушень у водоканалізаційному господарстві. Економічні реформи здійснюються повільно через відсутність
відповідних законодавчих та інших нормативних актів щодо
приватизації санаторно-курортних закладів. Зупинити погіршення соціально-економічного становища,
забезпечити позитивні економічні зрушення, екологічну безпеку
регіону, підвищити якість використання унікального
курортно-рекреаційного потенціалу Великої Ялти можливо шляхом
здійснення ефективної державної регіональної економічної політики,
основою якої має стати Комплексна програма соціально-економічного
розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення (далі
- Програма).
Мета, завдання та основні пріоритети Програми
Ця Програма має на меті створення належних економічних,
майнових і організаційних умов для досягнення практичних
результатів стабілізації та поліпшення соціально-економічного
становища Великої Ялти, підвищення екологічної безпеки,
становлення і функціонування регіону як курорту загальнодержавного
значення, підвищення його конкурентоспроможності до світового
рівня. Основними завданнями Програми є: збереження і раціональне використання цінних природних
лікувальних ресурсів; збереження і розвиток курортно-рекреаційного комплексу; поліпшення екологічного становища; розвиток інженерної інфраструктури; організація ефективного управління курортом; доступність та ефективність санаторно-курортного лікування та
відпочинку для широких верств населення України; підтримання високої і сталої кон'юнктури попиту; збереження кадрового потенціалу, матеріальної, наукової,
лікувально-методичної і природної бази курортної справи; удосконалення інвестиційної політики в курортній галузі; визначення принципів виходу закладів курортно-рекреаційного
комплексу на світовий ринок санаторно-курортних та туристичних
послуг. Програма передбачає реалізацію цих завдань шляхом державної
підтримки пріоритетних секторів економіки регіону, насамперед у
здійсненні першочергових заходів для забезпечення інженерною
інфраструктурою курортно-рекреаційного комплексу, створенні
нормативно-правових умов для його прибуткового функціонування. Особливості Великої Ялти як курортно-рекреаційного регіону
обумовили такі пріоритети її розвитку: комплексний розвиток та ефективне функціонування
курортно-рекреаційного комплексу; енерго- та водозабезпечення; розвиток інфраструктури (інженерної, соціальної та
загальнокурортної); розвиток виноградарства та виноробства; архітектурно-ландшафтне планування; еколого-економічне природокористування. Розвиток інших галузей економіки регіону повинен
підпорядковуватися визначеній меті та відповідати критеріям
екологічної безпеки. Програма орієнтована на реалізацію, насамперед, державних
інтересів у регіоні і має стати практичним інструментом здійснення
державної регіональної економічної політики. Тому до Програми
включено заходи і проекти, яким гарантується державна підтримка
(фінансове забезпечення, фінансово-кредитні та податкові пільги). Визначені пріоритети розвитку Великої Ялти зумовили структуру
Програми. Основною структурною ланкою Програми є 8 підпрограм, в
основу яких покладено галузеві підходи: Розвиток курортно-рекреаційного комплексу. Водозабезпечення. Енергозабезпечення. Розвиток інфраструктури: зв'язок; транспорт; комунальне господарство. Розвиток соціально-культурної сфери. Розвиток виноградарства та виноробства. Архітектурно-ландшафтне планування. Еколого-економічне природокористування. В основу соціально-економічного розвитку Великої Ялти
покладено такі принципи: пріоритетність розвитку курортно-рекреаційного комплексу; диференційована спрямованість соціально-економічного розвитку
регіону Великої Ялти на основі медико-екологічного та ландшафтного
районування; створення єдиної рекреаційної системи Великої Ялти з
централізованим управлінням на основі координації діяльності всіх
рекреаційних закладів, незалежно від відомчого підпорядкування; екологізація промисловості та сільського господарства; екологічне обгрунтування рекреаційних навантажень на природні
ресурси; обов'язковість екологічної експертизи будь-яких видів
господарської діяльності та використання ресурсів Великої Ялти; збереження, відтворення і розвиток природних та антропогенних
лікувально-рекреаційних факторів курортно-рекреаційного комплексу; економічне стимулювання природоохоронної діяльності; створення єдиної системи екологічного моніторингу; створення кадастру лікувально-рекреаційних ресурсів; забезпечення паливно-енергетичними та водними ресурсами
курортно-рекреаційного комплексу і населення; забезпечення населення та відпочиваючих продуктами
харчування. Забезпечення виконання Програми розраховане до 2010 року.
Реально прогнозованим є найближчий 3-4-річний період, протягом
якого передбачається розроблення конкретних заходів з
обгрунтуванням шляхів і засобів розв'язання поставлених завдань
для досягнення передбачуваних результатів. На віддалену
перспективу можна визначити лише досить узагальнені цільові
орієнтири та заходи щодо їх реалізації. Виходячи з реалій економічної ситуації, що склалася в
Україні, а також враховуючи регіональні особливості розвитку
Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення, реалізацію
заходів та проектів Програми передбачається здійснювати в три
етапи: перший - етап стабілізації економіки (3-4 роки), поліпшення
роботи курортно-рекреаційного комплексу, екологічної ситуації,
водозабезпечення та вирішення невідкладних проблем збереження
курортно-рекреаційних ресурсів; другий - етап активізації економічного розвитку (5-6 років),
становлення раціональної структури курортно-рекреаційного
комплексу, інженерної та соціальної інфраструктури, інвестиційних
процесів, перехід переважно до інтенсивного природокористування,
забезпечення сталого зростання виробництва; третій - етап становлення раціональної структури економіки
(5-6 років), досягнення ефективного функціонування
народногосподарського комплексу, перетворення регіону Великої Ялти
на конкурентоспроможний серед курортів світового рівня. Програма дає змогу в ході її реалізації вносити зміни до
структури та змісту залежно від конкретних обставин.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ
Розвиток курортно-рекреаційного комплексу
Розвиток рекреаційного регіону - Великої Ялти, як і Криму в
цілому, в економічному, функціональному і містобудівному
відношенні практично не відрізнявся від розвитку
індустріально-аграрних регіонів країни. Через курортну специфіку
Велика Ялта опинилася в складнішому економічному становищі
порівняно з іншими регіонами. Відомча підпорядкованість і
дотаційність здравниць призвели до незадовільного використання
рекреаційних територій, лікувальної бази, слабкого розвитку
курортної інфраструктури. Здравниці МОЗ, МВС, Міноборони,
Держкомкордону, деяких інших органів виконавчої влади звільнені
від сплати ряду податків і не беруть участі у формуванні місцевого
бюджету, що вкрай загострює ситуацію з експлуатацією і розвитком
інженерної, соціальної та загальнокурортної інфраструктури через
відсутність інших джерел фінансування. Загальна економічна криза в поєднанні з невизначеністю
державної політики щодо курортів загальнодержавного значення
призвела до виникнення багатьох проблем: через різку деградацію якості курортно-рекреаційних ресурсів
регіон втрачає свою привабливість для рекреантів не тільки з
розвинених іноземних країн, але й з країн СНД; відсутність законодавства, яке б стимулювало розвиток
підприємництва в галузі рекреації та туризму; неефективний економічний механізм, що не сприяє раціональному
використанню природно-рекреаційного потенціалу; відсутність нормативних актів, що стосуються особливостей
приватизації рекреаційних об'єктів, оцінки вартості їх майна,
використання рекреаційних ресурсів; економічна нестабільність, відсутність нормативної бази,
гарантій капіталовкладень, державної стратегії розвитку курорту на
перспективу породжує труднощі із залученням іноземних інвестицій; наявність пільг для окремих здравниць негативно позначається
на формуванні бюджету регіону; зволікання з розподілом майна на державну власність і
власність Автономної Республіки Крим, а також призупинення
передачі державного майна у комунальну власність; слабкий розвиток інфраструктури загального користування
(водо-, енергозабезпечення, каналізації, шляхів, транспорту,
зв'язку); недостатній розвиток підприємств малого і середнього бізнесу,
сфери послуг. Збереження екологічної системи Великої Ялти виходить з
особливостей характеру використовуваних рекреаційних ресурсів,
перш за все їх унікальності, вразливості в процесі інтенсивного
використання (навантаження на них в курортний сезон подвоюється і
навіть потроюється). Заклади курортно-рекреаційного комплексу є
користувачами цих ресурсів і повинні відшкодовувати витрати на їх
відтворення. На даному етапі економічні механізми відтворення
ресурсного потенціалу в достатній мірі не розроблені. Проблема гарантованості справляння податків з об'єктів
курортно-рекреаційного комплексу є нагальною для всіх курортних
міст і районів, у тому числі й для Великої Ялти. Впорядкування
економічного механізму справляння податків та ефективне їх
використання для вирішення економічних і соціальних проблем
курортно-рекреаційного комплексу і регіону в цілому є пріоритетним
завданням. Ситуація з економічним відтворенням курортно-рекреаційного
потенціалу ускладнюється через вкрай нестабільне законодавство
щодо оподаткування і, перш за все, щодо податку на землю, через
існування здравниць, що мають пільги, неможливість при існуючій
нормативно-правовій базі впливати на об'єкти
курортно-рекреаційного комплексу, які є власністю інших держав,
або на інші суб'єкти господарської діяльності, які реалізують свої
путівки і сплачують податки за межами Великої Ялти. Сукупність цих причин викликає необхідність створення
особливих механізмів, які б забезпечували відтворення як об'єктів
курортно-рекреаційного комплексу, так і використовуваних ними
рекреаційних ресурсів. Найбільш ефективним методом гармонізації
інтересів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим і
місцевих бюджетів, закладів курортно-рекреаційного комплексу,
розташованих на території регіону, і потреб, які випливають з
необхідності збереження і розвитку рекреаційних ресурсів, є
перехід до особливої системи справляння податків та їх подальшого
використання. Враховуючи інтереси поставленої мети та існуючі проблеми,
підпрограма пропонує такі заходи. На першому етапі. Створення єдиної системи управління
територіально-рекреаційним комплексом Великої Ялти як курортом
загальнодержавного значення на основі: системно пов'язаних механізмів управління розвитком
курортно-рекреаційного комплексу; створення нормативно-правової бази функціонування
еколого-економічного району Великої Ялти. Провідну роль у цій системі має відігравати загальнокурортний
Кримський рекреаційний центр, який необхідно створити для
проведення комплексних досліджень і розробок з проблем розвитку
курортів Криму. Він повинен забезпечити єдність державної та
територіальної політики щодо еволюційної зміни кліматолікувальної
та кліматорекреаційної спеціалізації регіону. Основні завдання державної політики: забезпечення збереження рекреаційних ресурсів; диференційоване спрямування соціально-економічного розвитку,
архітектурно-планувального проектування на основі нормативного
медико-екологічного і ландшафтного районування території; створення єдиної системи управління курортно-рекреаційним
комплексом, яка забезпечить: екологічно обгрунтовані навантаження на природні ресурси; створення і впровадження кадастрів рекреаційних і земельних
ресурсів; створення нормативно-правової бази функціонування
еколого-економічного району, яка б встановлювала механізм
гарантованого справляння податків з підприємств
курортно-рекреаційного комплексу і спрямування фіксованої їх
частки на розвиток і реконструкцію, у тому числі на виконання
Програми. Необхідно розробити програму розвитку туристичної діяльності,
пов'язавши її з державними, інвестиційними та регіональними
програмами. До її складу повинні входити підпрограми розвитку
іноземного, сімейного, молодіжного відпочинку і туризму, зимового,
морського туризму (круїзного, яхтспорту, підводного плавання та
інших), нетрадиційних видів туризму (кінного, спелео-,
велотуризму, дельтапланеризму), розвитку фестивального руху. Доцільно розширити часові рубежі курортного сезону до 7-8
місяців з рівнем наповнювання санаторно-курортних закладів не менш
як 60 відсотків. Забезпечити додатковий приплив відпочиваючих у
весняний і осінній періоди за рахунок підвищення рівня лікування,
обслуговування та умов проживання, поліпшення якості харчування.
Поширювати досвід санаторію "Місхор" щодо організації підсобного
господарства, модернізації енергетичного забезпечення. Виконання цих заходів дасть можливість стабілізувати роботу
курортно-рекреаційного комплексу, забезпечити додаткові бюджетні
надходження в розмірі 12-13 млн. гривень від
курортно-рекреаційного комплексу, а також 10-12 млн. гривень від
інших галузей курортної інфраструктури. Цьому сприятиме збільшення
кількості ліжко-днів з 5,46 млн. у 1996 році до 9,3 млн. у 2000
році, зростання заповнюваності об'єктів курортно-рекреаційного
комплексу з 35 відсотків у 1996 році до 60 відсотків у 2000 році,
підвищення рентабельності з 12 відсотків у 1996 році до 20
відсотків у 2000 році. На другому етапі. Здійснення заходів першого етапу дозволить
забезпечити: розширення інвестиційної діяльності із залученням вітчизняних
та іноземних інвестицій для реконструкції діючих і будівництва
нових закладів відпочинку. З метою залучення іноземних інвестицій
планується широке проведення тендерів на право виділення
рекреаційних територій під забудову об'єктами рекреації і туризму
з дольовою участю на розвиток інженерної та загальнокурортної
інфраструктури; подальше розширення номенклатури курортно-рекреаційних послуг
за рахунок екзотичного туризму і різних видів медичних послуг -
від діагностики, профілактики до лікування захворювань з широким
використанням наявних рекреаційних ресурсів; поетапне виведення з експлуатації тимчасових баз відпочинку
шляхом введення стандартів рекреаційних умов; збільшення кількості курортно-туристичних закладів, готелів і
створення лікувальних центрів (поліклінік), які надаватимуть
платні послуги; початок виведення здравниць туберкульозного профілю з
прибережних районів і сельбищних зон у гірські та передгірні зони. Підпрограмою передбачається подальший розвиток мережі
закладів автотуризму. На другому етапі планується побудувати
кемпінги та мотелі-кемпінги на 200 машиномісць, що дозволить
розмістити 400 чоловік, на третьому етапі кількість машиномісць
досягне 750 (1100 чоловік). Розширення місткості та комфортності курортно-туристичних
закладів повинно позитивно впливати на економічне становище
населення регіону, підвищити зайнятість населення, прискорити
розвиток інженерної і соціальної інфраструктури. Процес приватизації діючих рекреаційних об'єктів у регіоні
недоцільно форсувати зважаючи на відсутність чіткого механізму
визначення їх нормативної ціни, потенційної прибутковості, системи
зональних коефіцієнтів і ренти. На третьому етапі відбуватиметься остаточне становлення
Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення з достатньо
розвиненою інфраструктурою, яка відповідатиме світовим стандартам,
а також підвищення конкурентоспроможності курортно-рекреаційного
комплексу регіону до світових стандартів. З метою детального опрацювання запропонованих заходів щодо
розвитку курортно-туристичної діяльності планується розроблення
повномасштабної цільової програми, окремих бізнес-планів,
необхідної нормативно-правової бази.
СТРУКТУРА
курортно-рекреаційного комплексу Великої Ялти
——————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————— | Типи курортно- | на 1 січня | 2000 рік | 2005 рік | 2010 рік | | рекреаційних закладів | 1997 року | | | | | |——————————————+——————————————+——————————————+——————————————————| | |кіль- |міст- |кіль- |міст- |кіль- |міст- |кіль- |місткість | | |кість |кість |кість |кість |кість |кість |кість | (тис. | | | |(тис. | |(тис. | |(тис. | | місць) | | | |місць) | |місць) | |місць) | | | |—————————————————————————+——————+———————+——————+———————+——————+———————+——————+———————————| |Всього | 144 | 39,0 | 147 | 46,8 | 154 | 52 | 174 | 55,6 | |Санаторії та | 70 | 20,2 | 70 | 20,4 | 72 | 20,9 | 72 | 20,9 | |пансіонати з | | | | | | | | | |лікуванням | | | | | | | | | |Пансіонати | 17 | 3,8 | 18 | 4,5 | 18 | 6 | 23 | 6,3 | |Будинки | 16 | 3,0 | 17 | 3,1 | 17 | 3,1 | 17 | 3,1 | |відпочинку | | | | | | | | | |Дитячі оздоровчі | 8 | 6,2 | 8 | 6,2 | 8 | 6,2 | 8 | 6,2 | |табори, у тому | | | | | | | | | |числі сезонні | 7 | 1,9 | 7 | 1,9 | 7 | 1,9 | 7 | 1,9 | |Туристичні готелі | 11 | 3,4 | 12 | 5,2 | 14 | 5,4 | 24 | 5,6 | |Кемпінги і турбази | 4 | 1,3 | 10 | 6,6 | 14 | 9,8 | 20 | 13 | ———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————
Водозабезпечення
Розвиток і поетапне становлення Великої Ялти як
загальнодержавного курорту, конкурентоспроможного на світовому
рівні, неможливі при існуючому режимному водоспоживанні. Для
розв'язання проблем водозабезпечення необхідно провести комплекс
заходів, який включає: реконструкцію існуючих та будівництво нових водосховищ і
водогосподарського комплексу; закінчення будівництва тунельного водоводу на Південний берег
Криму; впровадження сучасних технологій очищення води та залучення
додаткових джерел водопостачання; ремонт та реконструкцію існуючих аварійних мереж
водопостачання і водопроводу, створення системи автоматизації та
диспетчеризації водопостачання Великої Ялти, незалежно від
відомчого підпорядкування; розвідування нових запасів підземних вод для питного
водопостачання, раціональне використання існуючих місцевих джерел
за рахунок введення в експлуатацію каптованих джерел; створення замкнених систем водозабезпечення як частини
безвідхідних технологій; економію водних ресурсів, перш за все за рахунок установлення
параметрів оптимального тиску в мережах, а також технічних рішень,
що запобігають переливанню води в місткостях шляхом автоматизації
запірного обладнання; реконструкцію існуючих та будівництво нових каналізаційних
споруд, у тому числі з виконанням протизсувних заходів.
Енергозабезпечення
Розвиток Великої Ялти багато в чому залежить від витрат на
первинні паливно-енергетичні ресурси. Їх збереження є предметом
державної політики. Традиційних джерел енергії в регіоні немає.
Для безперебійного енергопостачання слід модернізувати існуючі
електромережі, винести пошкоджені дільниці із зсувних зон. Істотно
вплине на збереження паливно-енергетичних ресурсів встановлення
лічильників обліку тепла, гарячої та холодної води, газу. Проте в регіоні, багатому на сонячні дні та вітри в горах,
слід ширше впроваджувати нетрадиційні види енергетики. Державний інститут "Кримпроектреконструкція" за дорученням
Ялтинського міськвиконкому розробив проект концепції комплексної
програми ліквідації енергетичного дефіциту регіону, в основу якої
покладено покриття енергетичного дефіциту за рахунок впровадження
енергозберігаючих технологій, відтворюваних і нетрадиційних джерел
енергії, що, в свою чергу, сприятиме поліпшенню екологічного стану
Великої Ялти. Після схвалення концепції заходи з енергозбереження
можуть бути включені до складу Програми.
Розвиток інфраструктури
Розвиток інфраструктури (транспорт, зв'язок, комунальне
господарство) істотно впливає на розвиток курортно-рекреаційного
комплексу - пріоритетної галузі регіону. Для забезпечення жителів
регіону та відпочиваючих належним транспортним обслуговуванням,
засобами зв'язку, комфортними умовами проживання слід здійснити
такі заходи: значно розширити лінії та ввести в дію нові маршрути
тролейбусів як найбільш економічного і екологічно чистого виду
транспорту; оновити парк рухомого складу тролейбусами вітчизняного
виробництва; розвивати матеріально-технічну базу міського
електротранспорту та впровадити автоматизовану систему контролю і
управління рухом; здійснити будівництво канатної дороги до 10 мікрорайону,
вивчити питання будівництва ескалаторів для підйому до міської
лікарні та спуску з об'їзної дороги до Лівадії; провести реконструкцію пасажирського терміналу та причалу N 1
у м. Ялті, причалів портових пунктів Гурзуф та Рибальське; відкрити нові міжнародні автовантажопасажирські лінії
Ялта-Греція, Ялта-Турція, Одеса-Ялта-Новоросійськ; оновити і розширити матеріально-технічну базу автопарку; вчасно ремонтувати і реконструювати ділянки автошляхів, які
пошкоджуються внаслідок зсувів; реконструювати міську телефонну мережу з використанням
цифрових систем передач, а також міжнародну телефонну мережу з
використанням волоконно-оптичного кабелю; розширити мережу міжнародних переговорних пунктів та
поліпшити їх роботу, реорганізувати парк телефонів-автоматів; розробити та впровадити схеми теплопостачання та програму
ліквідації дефіциту тепла на основі оптимального поєднання помірно
централізованих та децентралізованих систем; газифікувати котельні та житловий фонд регіону; здійснити проектування і будівництво крематорію, благоустрій
існуючих кладовищ з облаштуванням їх зливовою каналізацією; побудувати сміттєпереробний завод; реконструювати та впорядкувати вулиці, мости, парки,
водозабір з річок та водоспадів для поливу зелених насаджень.
Розвиток соціально-культурної сфери
З метою створення для жителів регіону та відпочиваючих
необхідних соціально-культурних умов слід: здійснити будівництво початкової школи на 280 місць та
реконструкцію ряду шкіл-інтернатів; реконструювати, добудувати ряд закладів медичного профілю; забезпечити медичні заклади необхідним обладнанням,
санітарним транспортом; постійно проводити капітальний ремонт і реконструкцію
існуючого житлового фонду і будівництво нових будинків (у
відповідності з Генеральним планом Великої Ялти); завершити будівництво 200-квартирного будинку для
депортованих кримських татар; провести роботи щодо посилення сейсмостійкості будинків та
об'єктів комунального призначення. Багата культурна спадщина Великої Ялти знаходиться в
занедбаному стані і потребує проведення ремонтних, протизсувних та
берегоукріплювальних робіт, в першу чергу, на аварійних об'єктах. Управління культури Ялтинського міськвиконкому разом з
Міністерством культури Автономної Республіки Крим протягом 1998
року повинні розробити цільові комплексні програми:
"Комп'ютеризація централізованої бібліотечної системи, музейних і
клубних закладів Великої Ялти", "Збереження та використання
історико-культурної спадщини Великої Ялти", "Індустрія дозвілля
Великої Ялти" та Регіональний план розвитку артринку.
Передбачається також подальший розвиток фестивального руху.
Розвиток виноградарства та виноробства
У Криму традиційно розвинуто виноградарство.
Природно-кліматичні умови дозволяють вирощувати такі аборигенні
високоцінні технічні сорти винограду як Мускат білий, рожевий,
чорний, Каберне, Токайський, Піно сірий, Кокур білий, Сапераві,
Альбільо, Аліготе та інші, які використовуються для виробництва
високоякісних марочних і ординарних вин, що користуються
величезним попитом як у нашій країні, так і за її межами. На території Великої Ялти розміщені два радгоспи-заводи
("Лівадія" і "Гурзуф"), а також головне підприємство
виробничо-аграрного об'єднання "Масандра" - Ялтинський виноробний
завод. Останніми роками в об'єднанні "Масандра" намітилась
тенденція до скорочення площ багаторічних насаджень. Практично не
насаджуються сади і виноградники. У зв'язку з тривалою засухою 1993-1995 років, недостатнім
рівнем агротехніки через відсутність органічних і мінеральних
добрив, засобів захисту рослин та інших матеріально-технічних
ресурсів стан насаджень погіршується. За останні три роки списано
530 га виноградників, а нові насаджено лише на площі 140 гектарів.
Молоді насадження становлять всього 10 відсотків загальної площі
виноградників замість потрібних 20-25. Якщо не вжити термінових
заходів до відтворення насаджень, то вже до 2005 року виноградники
зникнуть. Буде втрачено базу для всесвітньо відомого виноробства. ВАТ "Масандра" - цілісний агропромисловий комплекс. Державна
фінансова підтримка повинна надаватися всьому об'єднанню, як
передбачається Комплексною довгостроковою програмою
соціально-економічного розвитку та структурної перебудови
економіки Автономної Республіки Крим. Підпрограмою передбачається проведення ряду заходів з
відродження цієї галузі: щорічне насадження нових виноградників на
площі 20-30 га, ремонт молодих насаджень на площі 15-20 га,
установка шпалер на площі 25-30 га, придбання необхідної кількості
добрив, засобів захисту від шкідників і хвороб, засобів
механізації. Для відновлення виноградників необхідно
реконструювати власні розсадники, провести капітальний ремонт
прищеплювальних майстерень, посадити нові маточники підщепних лоз.
Архітектурно-ландшафтне планування
Ця Програма має багатоплановий і довгостроковий характер і
відзначається масштабністю. Виконання її має проводитись поетапно
на основі Генерального плану Великої Ялти, де будуть визначені
територіально-функціональні, соціально-економічні, екологічні
проблеми і завдання з перетворення Великої Ялти на курорт
світового значення. Генеральний план Великої Ялти дозволить уже на першому етапі
реалізації заходів уникнути більшої частини можливих труднощів,
пов'язаних з розподілом і визначенням пріоритетних напрямів
використання територіальних ресурсів і пошуками шляхів
збалансування міжгалузевих інтересів, вирішити питання розміщення
курортного, житлового, соціального, інженерно-транспортного,
комунального та інших видів будівництва, формування виразного
морського фасаду курорту, відтворення культурно-історичної
спадщини, охорони та збагачення природного середовища Великої
Ялти. Генеральний план Великої Ялти допоможе також визначити
архітектурно-містобудівну привабливість та економічну цінність тих
чи інших територій регіону, сприятиме створенню практичного
механізму залучення інвестицій в розвиток і розбудову курорту. Основним принципом планувально-просторових рішень забудови
території є ландшафтна її організація з мінімальною урбанізацією
ландшафту, а також збереження безперервності озеленених просторів
і недопущення змикання між собою урбанізованих масивів забудови. Крім того, необхідно розробити: комплексну схему інженерного забезпечення Великої Ялти; проект регенерації та збереження історико-сельбищних зон та
об'єктів архітектурно-містобудівної спадщини Великої Ялти; схему захисту морського узбережжя Великої Ялти від абразії та
зсувів; правила використання та забудови території Великої Ялти.
Еколого-економічне природокористування
Еколого-економічне природокористування передбачає сукупність
методів державного контролю і регулювання збереження, ефективного
використання, економічного відтворення унікальних рекреаційних
ресурсів на території Великої Ялти. Для сталого функціонування еколого-економічного району
необхідне створення відповідної нормативно-правової бази, яка
складається із системи стандартів (екологічних, технічних,
технологічних), моніторингу ресурсного потенціалу та
нормативно-правових актів у галузі оподаткування, бюджетної
політики, інвестування, приватизації, землекористування,
природокористування. Для створення і функціонування еколого-економічного району
необхідне відповідне рішення Ради міністрів Автономної Республіки
Крим. Підпрограма передбачає заходи щодо: застосування ефективних методів збирання, вивезення та
знешкодження твердих побутових відходів; збалансування потужностей водопостачання, водовідводу та
водоочищення; інженерного захисту території; впровадження приладів обліку та регулювання споживання води,
тепла і газу в побуті; здійснення комплексу протиерозійних заходів на
сільськогосподарських угіддях; впровадження безвідхідного і маловідхідного виробництва; збереження існуючих природоохоронних територій, а також
створення охоронних (буферних) зон з метою значного зниження
негативного антропогенного впливу; проведення обов'язкової екологічної експертизи і контролю за
здійснюваною і проектувальною діяльністю; екологічної сертифікації об'єктів регіону з урахуванням вимог
міжнародних стандартів; запобігання аваріям та погіршенню стану навколишнього
природного середовища; розроблення системи територіального еколого-економічного
моніторингу і еколого-економічного обгрунтування пропорцій
використання природних ресурсів та їх лімітів.
( Розділ "Джерела та обсяги фінансування" виключено
на підставі Постанови КМ N 1206 ( 1206-2001-п )
від 18.09.2001 )
Механізм реалізації Програми
Механізм реалізації Програми є цілісною системою, яка включає
в себе: органи управління та організаційне забезпечення реалізації; інформаційне забезпечення управління; нормативно-правове забезпечення управління; моніторинг об'єктів усіх форм власності; фінансове забезпечення реалізації заходів Програми. Для управління реалізацією Програми створюється спеціальний
колегіальний орган - координаційна рада з питань реалізації
Програми (далі - координаційна рада) з легітимно закріпленими за
нею правами і повноваженнями. Основні функції координаційної ради: сприяння організації фінансового забезпечення передбачених
заходів; створення системи інформаційного забезпечення контролю за
виконанням кожного конкретного заходу і ходом робіт, спрямованих
на досягнення програмних цілей; контроль за виконанням Програми із щорічним аналізом
одержаних результатів на кожному етапі роботи та обгрунтуванням
пропозицій щодо оперативного коригування програмних заходів; забезпечення моніторингу об'єктів усіх форм власності; уточнення програмних заходів на поточний рік у залежності від
реальних фінансових можливостей та стану приватизаційного процесу; організація взаємодії закладів, підприємств, установ та
організацій, розташованих у регіоні, з центральними,
республіканськими і місцевими органами виконавчої влади та
органами місцевого самоврядування; налагодження зовнішньоекономічних зв'язків, сприяння
залученню іноземних інвестицій. Рішення координаційної ради, прийняті у межах її компетенції,
є обов'язковими для закладів, підприємств, установ та організацій,
залучених до виконання Програми. Економічне відтворення виробничого потенціалу
курортно-рекреаційного комплексу на першому етапі буде
зорієнтовано на переважне використання власних нагромаджень
(прибуток, амортизаційні відрахування). Проте рівень цих
нагромаджень за існуючої нормативно-правової бази не забезпечує
покриття навіть мінімальних потреб простого економічного
відтворення. Щоб вийти на новий рівень відносин, необхідно: створити економічні та нормативно-правові умови забезпечення
відтворення виробничо-економічного потенціалу Великої Ялти та її
рекреаційних ресурсів; розробити нормативні акти, що стосуються особливостей
приватизації закладів курортно-рекреаційного комплексу.
Результати, очікувані від реалізації Програми
Реалізація Програми за умови виконання намічених заходів
дозволить досягти таких результатів: збільшити потенціал курортно-рекреаційного комплексу в 1,4
раза, підвищити наповнюваність об'єктів курортно-рекреаційного
комплексу протягом року до 60 відсотків, що дасть можливість
приймати до 2,5-3 млн. відпочиваючих за рік; забезпечити конкурентоспроможність курорту на світовому рівні
та доступність його для широких верств населення України; знизити рівень безробіття в регіоні, в тому числі і
прихованого, за рахунок створення нових робочих місць в
курортно-рекреаційному комплексі і сфері обслуговування; забезпечити регіон у повній мірі водними та
паливно-енергетичними ресурсами; створити комфортні умови для життя і відпочинку; забезпечити населення і відпочиваючих необхідною
інфраструктурою, у тому числі і соціальною; зберегти і відтворити унікальні рекреаційні ресурси; розширити площі під виноградниками на 15 відсотків, підвищити
врожайність на 20, збільшити валовий збір винограду на 37,
виробництво виноградного вина на 39 відсотків.

Зведені дані фінансового забезпечення
Комплексної програми соціально-економічного
розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення

( Таблицю 1 "Загальний обсяг фінансування заходів Програми
на 1998-2010 роки (орієнтовно) (за цінами на 1 січня 1997
року)" виключено на підставі Постанови КМ N 1206
( 1206-2001-п ) від 18.09.2001 )

( Таблицю 2 "Джерела фінансування заходів Програми на 1998-2010
роки (орієнтовно) (за цінами на 1 січня 1997 року)" виключено
на підставі Постанови КМ N 1206 ( 1206-2001-п ) від
18.09.2001 )

( Таблицю 3 "Обсяги та джерела фінансування заходів Програми
на 1998-2010 роки (орієнтовно) (за цінами на 1 січня 1997
року)" виключено на підставі Постанови КМ N 1206
( 1206-2001-п ) від 18.09.2001 )



вгору