Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку конкуренції на 2014-2024 роки
Розпорядження Кабінету Міністрів України; Концепція від 19.09.2012690-р
Документ 690-2012-р, чинний, поточна редакція — Редакція від 17.12.2012, підстава - 1027-2012-р

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 19 вересня 2012 р. № 690-р
Київ

Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку конкуренції на 2014-2024 роки

{Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ
№ 1027-р від 17.12.2012}

{У назві та тексті Розпорядження цифри “2013-2023” замінено цифрами “2014-2024” згідно з Розпорядженням КМ № 1027-р від 17.12.2012}

1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної програми розвитку конкуренції на 2014-2024 роки, що додається.

Визначити Антимонопольний комітет державним замовником Програми.

2. Антимонопольному комітетові разом з іншими заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади розробити та подати до 10 липня 2013 р. Кабінетові Міністрів України проект Загальнодержавної програми розвитку конкуренції на 2014-2024 роки.

{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 1027-р від 17.12.2012}

Прем'єр-міністр України

М.АЗАРОВ

Інд. 70





СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 19 вересня 2012 р. № 690-р

КОНЦЕПЦІЯ
Загальнодержавної програми розвитку конкуренції на 2014-2024 роки

{У назві та тексті Концепції цифри “2013-2023” замінено цифрами “2014-2024” згідно з Розпорядженням КМ № 1027-р від 17.12.2012}

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

Забезпечення розвитку конкуренції на товарних ринках є важливим фактором підвищення ефективності функціонування таких ринків та економіки в цілому. Наявність ефективної конкуренції забезпечує встановлення цін на рівні, наближеному до граничних витрат, найбільш повне використання ресурсів, сприяє створенню нових видів продукції, робіт і послуг, розробленню нових способів їх виробництва та розповсюдження.

Рівень розвитку конкуренції на товарних ринках залишається низьким, що негативно впливає на ефективність їх функціонування. Ознаками недостатнього рівня розвитку конкуренції є:

зростання цін, яке не може бути пояснено впливом інших факторів;

підвищення рівня концентрації товарних ринків та значна їх монополізація;

низький рівень продуктивності праці та інноваційної спрямованості національної економіки.

За результатами опитувань, конкуренцію вважають істотним фактором впливу на господарську діяльність лише від 25 до 49 відсотків керівників підприємств промисловості, будівництва, роздрібної торгівлі, транспорту та 12 відсотків керівників сільськогосподарських підприємств.

Про низький рівень розвитку конкуренції свідчать також дані наукових досліджень, відповідно до яких протягом останніх років на товарних ринках з обмеженими можливостями для розвитку конкуренції реалізовано більш як 50 відсотків обсягу продукції, в тому числі на повністю монополізованих ринках - більш як 7 відсотків, на ринках з домінуванням однієї компанії - майже 28, на ринках з домінуванням кількох компанії - більш як 15 відсотків.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом

Основними причинами низького рівня розвитку конкуренції є:

несприятлива для ефективної конкуренції структура багатьох загальнодержавних та регіональних товарних ринків;

відсутність достатніх можливостей та стимулів для збільшення кількості учасників ринків через високі бар'єри вступу на такі ринки та виходу з них;

недостатній рівень розвитку ринкової інфраструктури, яка забезпечує доступ суб'єктів господарювання до земельних ділянок, торговельних площ, фінансових ресурсів, інформації про ринкову кон'юнктуру, засобів рекламування;

недостатня узгодженість між антимонопольно-конкурентною та промисловою, інноваційною, інвестиційною, аграрною, зовнішньоекономічною, ціновою політикою і політикою захисту прав споживачів;

низька ефективність державного регулювання у сфері природних монополій та інших монополізованих ринків, що призводить до недотримання балансу інтересів споживачів і суспільства, з одного боку, та об'єктів такого регулювання, з іншого боку, зокрема в частині:

- регулювання цін (тарифів) з використанням витратних методів;

- забезпечення доступу до товарів (послуг) суб'єктів природних монополій;

відсутність, як правило, серед пріоритетів та в планах діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних органів, що здійснюють регулювання в окремих сферах діяльності, органів місцевого самоврядування конкретних завдань щодо розвитку конкуренції;

несформованість традицій участі інститутів громадянського суспільства у забезпеченні розвитку конкуренції;

неврегульованість на законодавчому рівні питань щодо:

- реформування системи державної допомоги суб'єктам господарювання;

- наближення законодавства про захист економічної конкуренції до законодавства Європейського Союзу.

Розв'язання проблеми розвитку конкуренції належить до компетенції центральних та місцевих органів виконавчої влади, державних органів, що здійснюють регулювання в окремих сферах діяльності, органів місцевого самоврядування і потребує комплексного підходу, скоординованої діяльності таких органів та може бути забезпечене шляхом розроблення і виконання Загальнодержавної програми розвитку конкуренції на 2014-2024 роки (далі - Програма).

Мета Програми

Метою Програми є розвиток конкуренції на товарних ринках як засобу забезпечення сталого економічного зростання, покращення умов для їх ефективного функціонування, удосконалення механізму державного регулювання таких ринків.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Можливі три варіанти розв'язання проблеми.

Перший варіант передбачає проведення структурної демонополізації, зокрема пов'язаної із зміною відносин власності.

Однак сьогодні, коли частка підприємств приватної форми власності становить близько 90 відсотків, можливості застосування механізму структурної демонополізації шляхом здійснення заходів передприватизаційної підготовки підприємств є обмеженими. Водночас подальше подрібнення підприємств може призвести до зниження їх конкурентоспроможності на зовнішньому ринку.

Другий варіант передбачає проведення подальшої лібералізації доступу іноземних суб'єктів господарювання на вітчизняний ринок.

При цьому за останні роки загальна вартість імпорту становила близько 25 відсотків вартості вітчизняного виробництва товарів і послуг, що свідчить про високий рівень відкритості українського ринку. Водночас починаючи з 2006 року має місце негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу країни.

Реалізація зазначеного варіанта в умовах відсутності необхідних ресурсів для істотного та швидкого нарощування обсягів виробництва конкурентоспроможної вітчизняної продукції призведе до негативних наслідків для вітчизняної економіки, соціальної сфери та національної безпеки.

Третій, оптимальний варіант розв'язання проблеми розвитку конкуренції передбачає виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами, що здійснюють регулювання в окремих сферах діяльності, та органами місцевого самоврядування комплексу заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, її захист і обмеження монополізму. Зазначені заходи є невід'ємними складовими антимонопольно-конкурентної політики, тому досягнення мети Програми можливе лише за умови їх комплексного здійснення.

Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання Програми

Проблему передбачається розв'язати шляхом:

створення передумов для розвитку конкуренції, у тому числі:

- узгодження промислової, інвестиційної, інноваційної, аграрної, зовнішньоекономічної, цінової політики та політики захисту прав споживачів з антимонопольно-конкурентною політикою;

- сприяння розвиткові малого та середнього бізнесу;

- усунення або зниження бар'єрів вступу на товарні ринки та виходу з них, зокрема для стимулювання вступу нових суб'єктів господарювання на ринки з обмеженими можливостями для розвитку конкуренції;

- сприяння розвиткові інфраструктури товарних ринків;

- забезпечення прозорості процесів концентрації прав володіння та розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення;

удосконалення державної політики у сфері захисту економічної конкуренції, зокрема в частині подальшої гармонізації законодавства про захист економічної конкуренції з європейським законодавством у відповідній сфері;

запровадження проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за наданням такої допомоги;

удосконалення державного регулювання монополізованих товарних ринків, зокрема природних монополій, та сфери ціноутворення;

інформаційного забезпечення реалізації антимонопольно-конкурентної політики, зокрема використання результатів проведення моніторингу стану економічної конкуренції на загальнодержавному, галузевому та регіональному рівні;

залучення інститутів громадянського суспільства до участі у формуванні та реалізації антимонопольно-конкурентної політики.

Програму планується виконати протягом 2014-2024 років.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми забезпечить:

зниження рівня монополізації та концентрації товарних ринків;

інтенсифікацію вступу нових суб'єктів господарювання на товарні ринки;

мінімізацію негативного впливу на економічну конкуренцію, що виникає внаслідок антиконкурентних дій органів державної влади і органів місцевого самоврядування, а також неефективного державного регулювання товарних ринків;

зменшення негативного впливу на економічну конкуренцію внаслідок порушення вимог законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів;

прийняття рішень з питань економічної політики з урахуванням цілей і завдань політики розвитку конкуренції;

гармонізацію законодавства про захист економічної конкуренції з європейським законодавством у відповідній сфері;

формування у суспільстві позитивного ставлення до економічної конкуренції як фундаментальної суспільної цінності.

Оцінка фінансових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування Програми здійснюватиметься у межах бюджетних призначень на утримання головних розпорядників бюджетних коштів, що є виконавцями заходів Програми, а також за рахунок інших не заборонених законодавством джерел.



вгору