Документ 332-XIV, чинний, поточна редакція — Редакція від 04.10.2018, підстава - 2530-VIII


3) установлення спеціального мита щодо імпорту в Україну, який є об’єктом спеціального розслідування;

{Частину першу статті 16 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 663-IV від 03.04.2003}

2. Встановлене Комісією спеціальне мито сплачується імпортером товару в Україну незалежно від інших податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються при імпорті в Україну.

Розмір ставки спеціального мита визначається у відсотках до митної вартості товару, що є об’єктом спеціального розслідування. Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних умов поставки CIF - кордон України. Спеціальне мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту.

Сплата спеціального мита здійснюється у готівковій чи безготівковій формі або шляхом внесення суми мита на депозит, або оформлення відповідного боргового зобов’язання, якщо інше не встановлено законодавством України. Кошти на депозит можуть вноситися за місцем знаходження органів доходів і зборів, які здійснюють митне оформлення товару, що є об’єктом відповідного спеціального розслідування. Порядок внесення цих платежів встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наприкінці строку застосування спеціальних заходів Міністерство подає Комісії звіт та висновки про його результати.

{Частина друга статті 16 в редакції Закону № 663-IV від 03.04.2003}

3. Рішення Комісії про застосування спеціальних заходів повинно містити інформацію про:

закінчення та результати спеціального розслідування;

спеціальні заходи, застосування яких передбачається, назву та код товару згідно з Гармонізованою системою опису і кодування товарів, що є об’єктом цих спеціальних заходів, строки дії дозволів на імпорт, обсяги квот та (або) ставку спеціального мита, строки дії спеціальних заходів, дату початку їх застосування, дату набрання чинності рішенням Комісії, іншу інформацію та правила застосування спеціальних заходів.

{Абзац третій частини третьої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законами № 663-IV від 03.04.2003, № 3028-IV від 01.11.2005}

4. Квотування імпорту в Україну товарів, що є об’єктом спеціальних заходів, здійснюється шляхом видачі Міністерством спеціальних ліцензій. Випуск у вільний обіг на митній території України товару, який є об’єктом спеціальних заходів, здійснюється органом доходів і зборів на підставі спеціальної ліцензії, отриманої від Міністерства з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України.

Міністерство вносить до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, видані спеціальні ліцензії в день видачі таких ліцензій.

{Частина четверта статті 16 в редакції Закону № 2530-VIII від 06.09.2018}

5. У разі встановлення квоти Комісією враховуються інтереси підтримки традиційних товаропотоків та (або) обсяги продажу за контрактами, укладеними на імпорт в Україну, про який Міністерство та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику інформували Комісію.

6. У разі відсутності достатнього обґрунтування необхідності встановлення іншого рівня квоти для запобігання або усунення наслідків значної шкоди граничний рівень квоти не може бути нижчим за середньоарифметичну величину здійснюваного протягом трьох останніх репрезентативних років, за який є наявна статистика імпорту товару, який є об’єктом спеціального розслідування, якщо тільки не буде обґрунтовано необхідність іншого рівня для запобігання або усунення значної шкоди.

{Частина шоста статті 16 в редакції Закону № 3028-IV від 01.11.2005}

7. У разі якщо квота розподіляється між країнами експорту, цей розподіл може погоджуватися з ними. Якщо погодження не відбулося, квота розподіляється між країнами експорту відповідно до їх частки в імпорті в Україну товару, що є об’єктом спеціального розслідування, протягом попереднього репрезентативного періоду.

{Частина сьома статті 16 в редакції Закону № 3028-IV від 01.11.2005}

8. Застосування заходів нагляду зупиняється від дати прийняття Комісією рішення про застосування спеціальних заходів.

9. Спеціальні заходи можуть застосовуватися щодо імпорту товару, що є об’єктом спеціального розслідування, на всій території України або в одному, або кількох її регіонах. Якщо цей товар уже доставляється в Україну, ввезення його на митну територію України дозволяється за таких умов:

1) цей товар не буде переадресовуватися імпортером;

2) цей товар ввозитиметься в Україну при пред’явленні органу доходів і зборів імпортером дозволу на імпорт цього товару, виданого відповідно до статті 15 цього Закону.

10. У ході проведення розслідування Комісія може прийняти рішення про припинення спеціального розслідування без застосування спеціальних заходів. Зазначене рішення приймається Комісією більшістю голосів після подання Міністерством висновків та звіту про результати проведення спеціального розслідування.

{Статтю 16 доповнено частиною згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005}

11. Про рішення Комісії, прийняте відповідно до цієї статті, Міністерство за дорученням Комісії публікує в газеті відповідне повідомлення та інформує Кабінет Міністрів України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику або відповідний орган виконавчої влади.

{Частина одинадцята статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005}

12. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, національний товаровиробник або відповідний орган виконавчої влади протягом 30 днів від дати публікації рішення Комісії про застосування спеціальних заходів можуть вимагати перегляду цього рішення.

Згідно з цією вимогою Комісія розпочинає перегляд зазначеного рішення, за результатами якого Комісія приймає рішення кваліфікованою більшістю голосів про залишення рішення про застосування спеціальних заходів без змін, його зміну або скасування.

Стаття 17. Фактори національного інтересу

1. Висновок з питання, чи потребують національні інтереси застосування спеціальних заходів, повинен грунтуватися на оцінці всіх інтересів, включаючи інтереси національного товаровиробника та споживачів, вплив імпорту, що є об’єктом спеціального розслідування, на зайнятість населення, інвестиції національного товаровиробника та споживачів, а також на міжнародні економічні інтереси України. Такий висновок відповідно до цієї статті робиться за умови, що всім сторонам надано можливість повідомити свою точку зору відповідно до частини другої цієї статті. При цьому особлива увага приділяється необхідності усунення впливу диспропорцій у торгівлі та відновленню конкуренції.

Спеціальні заходи можуть не застосовуватися, якщо Комісія за поданням Міністерства, враховуючи всю отриману інформацію, зробить точний висновок про те, що застосування таких заходів суперечить національним інтересам.

2. Заявники, імпортери, їх об’єднання (асоціації), споживачі та їх організації можуть у строки, визначені у повідомленні про порушення спеціального розслідування, повідомити свою точку зору та подати Міністерству інформацію щодо відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам для врахування її при прийнятті Комісією відповідного рішення.

Така інформація або її відповідне резюме може передаватися Міністерством іншим зазначеним у цій статті сторонам, які можуть подавати відповідні коментарі.

3. Заінтересовані сторони можуть вимагати від Міністерства проведення слухань. Такі вимоги задовольняються, якщо вони подаються Міністерству в письмовій формі у строки, визначені у повідомленні про порушення спеціального розслідування, та якщо в них зазначаються особливі з точки зору національних інтересів причини для проведення таких слухань у Міністерстві.

4. Міністерство розглядає інформацію, подану стороною відповідно до частини другої цієї статті, та визначає, якою мірою ця інформація є показовою. Результати цього розгляду та висновок про обгрунтованість цієї інформації подаються Комісії. Резюме висновків членів Комісії, які розглядалися на засіданні Комісії, враховуються Міністерством у пропозиціях, що подаються ним Комісії відповідно до цього Закону.

Інформація, подана відповідно до цієї статті, враховується за умови, що вона підкріплюється доказами, які обгрунтовують її незаперечність, з урахуванням вимог цього Закону.

5. Міністерство публікує в газеті відомості про виявлені ним факти та висновки з усіх фактичних та правових аспектів з питань, зазначених у цій статті.

{Статтю 17 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом № 252-VI від 10.04.2008}

Стаття 18. Строк застосування спеціальних заходів

1. Спеціальні заходи застосовуються протягом періоду, необхідного для запобігання або усунення наслідків значної шкоди та полегшення процесу економічного пристосування національного товаровиробника до умов конкуренції. Цей період не може перевищувати чотирьох років, якщо тільки він не продовжений у тому разі, коли Комісією виявлені обставини, наведені в частині другій цієї статті.

{Частина перша статті 18 в редакції Закону № 3028-IV від 01.11.2005}

2. Строк застосування спеціальних заходів, визначений відповідно до частини першої цієї статті, може бути продовжений за рішенням Комісії, якщо буде встановлено, що:

продовжує існувати потреба в застосуванні заходів для запобігання або усунення наслідків значної шкоди;

{Абзац другий частини другої статті 18 в редакції Закону № 3028-IV від 01.11.2005}

є докази того, що заінтересований національний товаровиробник перебуває в процесі адаптації до умов конкуренції.

{Абзац третій частини другої статті 18 в редакції Закону № 3028-IV від 01.11.2005}

Щодо країн - членів СОТ строк застосування спеціальних заходів продовжується за наявності двох умов, зазначених в абзацах другому і третьому цієї частини.

3. Рішення про продовження строку застосування спеціальних заходів приймається Комісією простою більшістю голосів. Спеціальні заходи, строк застосування яких продовжується, не можуть бути більш обмежувальними, ніж це передбачалося попереднім рішенням Комісії.

4. У разі коли строк застосування спеціальних заходів перевищує один рік, такі заходи повинні бути поступово лібералізовані через регулярні (рівні) інтервали протягом строку їх застосування.

{Частина четверта статті 18 в редакції Закону № 3028-IV від 01.11.2005}

5. Загальний строк застосування спеціальних заходів, включаючи строк застосування попередніх спеціальних заходів, строк початкового застосування спеціальних заходів та будь-яке його продовження, не повинен перевищувати вісім років.

{Частина п’ята статті 18 в редакції Закону № 3028-IV від 01.11.2005}

Стаття 19. Перегляд спеціальних заходів та заходів нагляду щодо імпорту в Україну

1. Протягом строку застосування спеціальних заходів на вимогу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику або відповідного органу виконавчої влади Комісія проводить засідання.

{Абзац другий частини першої статті 19 виключено на підставі Закону № 3028-IV від 01.11.2005}

На цих засіданнях розглядаються наслідки застосування відповідних заходів, визначається ступінь необхідності прискорення лібералізації режиму імпорту в Україну, що є об’єктом спеціальних заходів, а також з’ясовується необхідність продовження строку застосування цих заходів.

У разі коли строк застосування спеціальних заходів перевищує три роки, такі заходи підлягають лібералізації не пізніше ніж після закінчення половини цього строку. За можливості спеціальні заходи скасовуються чи прискорюється темп їх лібералізації.

{Частину першу статті 19 доповнено абзацом згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005}

Заходи, строк застосування яких продовжений відповідно до частини другої статті 18 цього Закону, не можуть бути більш обмежувальними, ніж вони були наприкінці попереднього строку, і повинні надалі лібералізуватися.

{Частину першу статті 19 доповнено абзацом згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005}

2. Якщо після завершення засідань Комісії, зазначених у частині першій цієї статті, Комісія робить висновок, що скасування або перегляд заходів нагляду або спеціальних заходів, зазначених у статтях 14, 15 і 16 цього Закону, є необхідним, вона приймає відповідне рішення про скасування або перегляд відповідних заходів.

Це рішення приймається Комісією кваліфікованою більшістю голосів. Повідомлення про його прийняття публікується Міністерством у газеті.

3. Рішення про застосування спеціальних заходів може бути оскаржено в суді протягом місяця від дати запровадження цих заходів у порядку, встановленому законодавством України.

Стаття 20. Особливості застосування спеціальних заходів

1. Спеціальні заходи не можуть застосовуватися повторно до імпорту, щодо якого ці заходи вже застосовувалися, протягом строку, який за тривалістю дорівнює періоду, в який ці спеціальні заходи застосовувалися раніше. Цей строк не може бути менше ніж два роки.

Спеціальні заходи можуть застосовуватися повторно до імпорту, щодо якого ці заходи вже застосовувалися, за наявності таких умов:

1) з початку застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну пройшло не менше року;

2) щодо імпорту спеціальні заходи застосовувалися не більш як два рази за п’ятирічний період, що безпосередньо передував даті повторного застосування таких спеціальних заходів.

2. Рішення про повторне застосування спеціальних заходів приймається Комісією кваліфікованою більшістю голосів. Повторно спеціальні заходи можуть застосовуватися щодо імпорту в Україну товару (товарів) на строк до 180 днів. Повідомлення про прийняття відповідного рішення Комісії публікується Міністерством у газеті.

Стаття 21. Застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну з країн, що розвиваються та є членами СОТ

Спеціальні заходи не застосовуються щодо імпорту в Україну товару походженням з країни, що розвивається та є членом СОТ, якщо частка цього товару не перевищує трьох відсотків загального імпорту в Україну подібного товару іноземного походження, за умови, що сукупна частка імпорту в Україну цього товару походженням з країн, що розвиваються та є членами СОТ, не перевищує дев’яти відсотків загального імпорту.

{Стаття 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 663-IV від 03.04.2003}

Розділ VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 22. Акти Комісії, Міністерства та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику

Комісія, Міністерство та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику відповідно та на виконання цього Закону можуть у межах своїх повноважень приймати акти. Такі акти набирають чинності у зазначені в них строки, крім випадків, якщо інше не передбачено цим Законом, але не раніше дня опублікування цих актів у газеті або доведення їх до відома заінтересованих осіб в інший спосіб, і є обов’язковими для виконання.

Роз’яснення щодо застосування цього Закону дає Комісія.

Стаття 23. Нотифікація компетентних органів заінтересованої країни

Міністерство закордонних справ України нотифікує уряд країни експорту про порушення, проведення або закінчення спеціального розслідування та (або) застосування заходів, передбачених цим Законом.

Стаття 24. Порядок введення Закону в дію

1. Цей Закон набирає чинності через 30 днів після дати його опублікування.

2. Абзац третій частини другої статті 2, абзац четвертий частини другої статті 18, стаття 21 цього Закону застосовуються з дня приєднання України до ГАТТ та вступу до СОТ.

{Частина друга статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 663-IV від 03.04.2003}

3. Закони та інші нормативно-правові акти України застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ
22 грудня 1998 року
№ 332-XIV




вгору