Угода між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про реалізацію проекту "Фінська підтримка реформи української школи"
Угода Кабінету Міністрів України; Фінляндія; Міжнародний документ, Проект, Умови від 05.03.2018
Документ 246_001-18, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 03.07.2018, підстава - 2485-VIII
( Остання подія — Набрання чинності для України міжнародного договору, відбулась 07.08.2018, підстава - v2131321-18. Подивитися в історії? )

УГОДА
між
УРЯДОМ УКРАЇНИ
та
УРЯДОМ ФІНЛЯНДСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
про реалізацію проекту "Фінська підтримка реформи української школи"

{Угоду ратифіковано Законом № 2485-VIII від 03.07.2018}


Дата підписання:

05.03.2018


Дата затвердження Україною:

03.07.2018


Дата набрання чинності для України:

07.08.2018

Уряд України, в особі Міністерства освіти і науки (далі - "Україна"), та Уряд Фінляндської Республіки, в особі Міністерства закордонних справ (далі - "Фінляндія"), які разом іменуються "Сторони",

БАЖАЮЧИ зміцнити дружні відносини між двома державами та їхніми народами;

БЕРУЧИ ДО УВАГИ Декларацію тисячоліття і Цілі розвитку тисячоліття,

ПІДТВЕРДЖУЮЧИ, що основною метою співпраці Сторін є викорінення крайньої бідності;

ЗАЯВЛЯЮЧИ про свою прихильність ідеї гармонізації діяльності з розвитку співробітництва;

ВИЗНАЧАЮЧИ, що загальну відповідальність за реалізацію проекту "Фінська підтримка реформи української школи" (далі - "Проект") несе Україна,

ДОМОВИЛИСЬ про реалізацію проекту "Фінська підтримка реформи української школи".

СТАТТЯ I
Загальні положення та мета

1. Проект реалізується відповідно до Проектного Документа, що міститься в Додатку I до цієї Угоди, а також відповідно до щорічних планів роботи та бюджетів, які будуть погоджуватися Сторонами.

2. Загальна мета Проекту полягає у покращенні якості та сприйняття освіти в Україні.

СТАТТЯ II
Принципи співробітництва

1. Повага до прав людини, демократичні принципи, належне врядування та верховенство права становлять основу співробітництва між Україною і Фінляндією та є основними принципами співробітництва за цією Угодою.

2. Проект здійснюється на основі принципів прозорості та відкритого діалогу.

СТАТТЯ III
Компетентні органи

1. Міністерство освіти і науки України та Міністерство закордонних справ Фінляндії, яке в Україні діє через Посольство Фінляндії в Україні, є компетентними, органами, які представляють свої відповідні Уряди з питань, що стосуються виконання цього Проекту, а також уповноважені укладати договори про продовження Проекту, включаючи можливі наступні етапи реалізації, які не впливають на загальну відповідальність Сторін.

2. Відповідальність за реалізацію Проекту несе Міністерство освіти і науки України.

СТАТТЯ IV
Фінансування від Фінляндії

Фінансовий внесок Фінляндії у реалізацію Проекту протягом 2018-2021 років, що здійснюється на безповоротній основі та підлягає щорічному схваленню парламентом Фінляндії, становитиме не більше шести мільйонів євро (€ 6000000). При цьому внесок може бути використаний лише на фактичну суму, необхідну для відшкодування витрат для реалізації Проекту, що передбачені у Проектному Документі.

СТАТТЯ V
Фінансування від України

1. Внесок України у реалізацію Проекту здійснюється у негрошовій формі, як це передбачено у Додатках до Угоди.

2. Усі фінансові та інші ресурси, необхідні для реалізації Проекту, які будуть перевищувати фінансовий внесок Фінляндії, надаються Україною.

СТАТТЯ VI
Закупівлі

1. Фінляндія здійснює закупівлю допоміжних послуг, передбачених у Проектному Документі, і укладає договір з консалтинговим агентством після погодження з Україною. Інші закупівлі в рамках Проекту здійснюються за погодженням Сторін.

2. Жодні пропозиції, подарунки, виплати або будь-які інші вигоди, які є або можуть бути розцінені як незаконні або корупційні дії, не можуть прийматися безпосередньо або опосередковано як заохочення або винагорода за перемогу в тендерах або за укладання договорів закупівлі.

3. Усі закупівлі здійснюються відповідно до загальноприйнятих принципів та правил проведення закупівлі. Запрошення до участі у тендері, а також договори закупівлі відповідно мають містити положення про можливість скасування тендеру та розірвання договору у разі будь-яких незаконних або корупційних дій, пов'язаних з укладенням або виконанням договору. Крім того, шкода або збитки, завдані покупцеві у разі розірвання договору, будуть компенсуватися постачальником.

СТАТТЯ VII
Інформація

1. Сторони:

(a) невідкладно інформують одна одну про будь-які події або ситуації, які можуть вплинути на реалізацію Проекту; та

(b) забезпечують інформування усіх зацікавлених органів та організацій про цю Угоду та Проект.

2. Обидві Сторони мають право поширювати інформацію про Проект та про цю Угоду серед громадськості та інших зацікавлених сторін.

3. Будь-які публікації або інші матеріали щодо Проекту повинні містити посилання на те, що Проект реалізується або був реалізований за фінансової підтримки Фінляндії і у рамках Програми співробітництва Фінляндії в цілях розвитку.

СТАТТЯ VIII
Моніторинг та звітність

Звітування про реалізацію Проекту відбувається у спосіб, передбачений у Проектному Документі, що додається до цієї Угоди. Звіти складаються відповідно до взаємно узгоджених правил.

СТАТТЯ IX
Аудит

Україна надає дозвіл представникам Фінляндії проводити будь-які перевірки або аудити щодо стану реалізації Проекту. Також перевірки або аудити можуть бути ініційовані Україною.

СТАТТЯ X
Консультації

1. Сторони відкриті для взаємних консультацій з метою:

(a) контролю за станом співробітництва; та

(b) оцінки досягнення мети співробітництва, а також цілей і завдань Проекту.

2. Сторони надають одна одній усю необхідну інформацію з метою проведення консультацій.

СТАТТЯ XI
Відповідальність

1. Фінляндія, консалтингові агентства чи будь-який їхній працівник або особа, яку працевлаштовує Фінляндія, не несуть відповідальність за позовами, які можуть бути пред'явлені проти них у зв'язку з реалізацією Проекту, крім випадків, коли рішенням суду України, визнаним Фінляндією, буде встановлено, що позов або відповідальність є наслідком грубої недбалості, умисного правопорушення або злочинних дій.

2. У випадку, якщо позов буде подано відповідно до пункту 1 цієї Статті, Україна має право скористатися та застосовувати будь-яке право на оскарження, зустрічний позов, страхування, відшкодування, виплати або гарантії, на які може мати право Фінляндія, консалтингові агентства чи будь-який їхній працівник або особа, яку працевлаштовує Фінляндія.

СТАТТЯ XII
Тимчасове призупинення

1. Обидві Сторони мають право після консультацій з іншою Стороною повністю або частково призупинити фінансування Проекту, якщо:

(a) одна зі Сторін вважає, що інша Сторона не дотримується одного з основних принципів цієї Угоди, зазначених у Статті II;

(b) одна зі Сторін не здійснює фінансування відповідно до цієї Угоди та Проектного Документа;

(c) не виконується будь-яке інше зобов'язання за цією Угодою чи Проектним Документом;

(d) управління Проектом буде визнане незадовільним;

(e) виникають обставини, які перешкоджають або можуть завадити реалізації Проекту або досягненню цілей і завдань Проекту; або

(f) призупинення викликане істотною зміною умов, за яких Проект було розпочато.

2. Рішення про призупинення скасовується після того, як подія, або події, що призвели до призупинення, припиняються.

3. Фінляндія залишає за собою право вимагати відшкодування фінансового внеску Фінляндії в повному обсязі або частково, якщо буде виявлено факти зловживання або незадовільного звітування за результатами проведеної перевірки або аудиту.

СТАТТЯ XIII
Товари

1. Товари, які закуповуються в Україні або ввозяться в Україну відповідно до цієї Угоди з метою реалізації Проекту, можуть використовуватися винятково у рамках Проекту.

2. Товари переходять у власність України після завершення Проекту, якщо Сторони не домовились про інше.

СТАТТЯ XIV
Спеціальні Положення

1. Умови для консалтингових агентств, працівників та товарів зазначені в Додатках II-IV, що є невід'ємною частиною цієї Угоди.

2. Україна забезпечує щодо консалтингових агентств, їх працівників та осіб, яких працевлаштовує Фінляндія, а також щодо членів їх сімей, не менш сприятливе ставлення, ніж щодо агентств розвитку та співробітництва і працівників будь-якої іншої країни чи міжнародної організації.

3. Інші зобов'язання Сторін визначаються у Проектному Документі.

4. Сторони мають право проводити оцінку Проекту під час його реалізації та після завершення.

5. Узгоджені Сторонами заходи Проекту з його планування та оцінки є невід'ємною частиною Проекту і регулюються положеннями цієї Угоди.

СТАТТЯ XV
Набрання чинності, припинення, внесення змін та врегулювання спорів

1. Ця Угода набирає чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності, і зберігає чинність до належного виконання Сторонами усіх зобов'язань за цією Угодою, якщо не буде припинена раніше будь-якою зі Сторін шляхом надсилання письмового повідомлення. Ця Угода припиняє дію через три (3) місяці після дати одержання повідомлення про її припинення однією зі Сторін.

2. Будь-які зміни або поправки до цієї Угоди можуть бути внесені після взаємних консультацій Сторін між компетентними органами.

3. Будь-які зміни або поправки, що не впливають на загальні зобов'язання Сторін, можуть бути погоджені у письмовій формі між компетентними органами.

4. Будь-який спір, що виникає внаслідок виконання або тлумачення цієї Угоди, вирішується шляхом дружніх переговорів між компетентними органами.

Підписано у м. Києві, Україна, 5 березня 2018 року у двох примірниках, українською та англійською мовами, всі тексти Угоди є рівно автентичними.

У випадку розбіжностей у тлумаченні положень цієї Угоди перевагу має текст англійською мовою.


ЗА УРЯД УКРАЇНИ

ЗА УРЯД
ФІНЛЯНДСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ


(підпис)

(підпис)


Лілія Гриневич

Тімо Сойні


Міністр освіти і науки

Міністр закордонних справ


ДОДАТОК I

ПРОЕКТНИЙ ДОКУМЕНТ

1. Опис Проекту

1.1. Предмет Проекту

Проект триватиме чотири роки. Він є загальнонаціональним і зосереджується на трьох тематичних напрямах, що пов'язані між собою: розвиток компетенції вчителів, популяризація освіти та освітнє середовище. Передбачається взаємодія з інвестиційними проектами інших донорів. Фінський внесок у чотирирічний проект становить 6 мільйонів євро.

1.2. Опис внутрішнього алгоритму Проекту

Концепція Нової Української Школи ґрунтується на припущенні, що фінансові та моральні стимули для професійного зростання призведуть до збільшення попиту серед вчителів на програми професійного розвитку та навчальні курси. Матеріальні стимули для професійного зростання включають, наприклад, підвищення заробітної плати (здійснено Урядом у 2016 і 2017 році), надання різних можливостей для професійного розвитку та надання доступних освітніх курсів та матеріалів, наприклад, на електронній платформі. Очікується також, що обмін інформацією про реформи та залучення зацікавлених сторін (вчителів, батьків, суспільства) до планування, впровадження та моніторингу системи освіти на місцевому рівні підвищить якість освіти в Україні. Все це, як очікується, сприятиме покращенню навчальних результатів та формуванню компетенцій в учнів. Як і у випадку з Фінляндією (Sahlberg 2014) передбачається, що в довгостроковій перспективі кращий соціальний статус вчителів та позитивні уявлення про освіту будуть мотивувати вчителів до навчання та виконання своїх обов'язків. Внутрішній алгоритм реалізації Проекту зображений на рис. 1.

Рис. 1. Алгоритм Проекту

1.3. Припущення

Зміна соціального статусу вчителя та сприйняття сфери освіти є тривалим процесом і потребує участі різних зацікавлених сторін. Необхідним є комплексний підхід.

Головне припущення, яке може впливати на результати Проекту, полягає у тому, що відповідні політичні та правові реформи відбуваються за планом і шкільній реформі надається соціальна та політична підтримка. Також дуже важливо, щоб Уряд України виділив необхідні ресурси для підтримки і подальшого розвитку системи освіти. Основним ризиком на цьому шляху може бути затримка з законодавчими кроками, що в свою чергу негативно позначиться на публічному сприйняті реформи освіти. Проте очікується, що ключові елементи (зокрема, підготовка вчителів, популяризація освіти та покращення освітнього середовища) можуть реалізуватися навіть за таких обставин.

На трансформацію результатів у наслідки впливає кілька факторів. На початковому етапі критичним припущенням, яке МОН має виконати, є наявність достатніх ресурсів, персоналу та фінансування для успішної імплементації реформи. Цей Проект зосереджений на обміні досвідом та має обмежене фінансування для практичної імплементації.

Встановлено високий рівень відповідальності МОН, і проект співробітництва повністю узгоджується з планами дій МОН. Окремий підрозділ з управління Проектом не буде створюватися, реалізацію Проекту будуть координувати міжнародний технічний експерт (головний технічний радник, який виконує подвійну роль як з вирішення специфічних для кластерів технічних питань, так і з управління Проектом у цілому) та Національний координатор Проекту. Співробітники МОН будуть забезпечувати реалізацію Проекту в якості Координаторів кластерів. Це забезпечить відповідальність, ефективний обмін інформацією та стабільність. Важливим елементом для успішної реалізації Проекту є оперативність та цілеспрямованість координаторів кластерів та робочих груп. При необхідності, можуть бути залучені місцеві експерти на основі чіткого технічного завдання, яке буде розроблене на початковому етапі. Проект передбачає, що робочі групи кластерів будуть орієнтовані на планування, управління і моніторинг заходів на основі результатів, а також забезпечує, щоб вони мали достатній потенціал для успішної реалізації Проекту.

Інституційна спроможність МОН буде посилена завдяки підтримці ЄС, що впроваджує програму підвищення ефективності державної служби у 10 пілотних міністерствах. Відповідно до узгодженого плану у МОН з'явиться близько 100 нових вакантних посад (посади державної служби). Буде створено сім генеральних директоратів, один з яких буде відповідати за впровадження нової української школи. За інформацією МОН генеральний директор цього директорату буде Національним координатором Проекту.

Також основне припущення полягає в тому, що інститути післядипломної педагогічної освіти (ІППО), вчителі та заклади педагогічної освіти (ЗПО) самі зацікавлені взяти участь у Проекті. Їх необхідно заохочувати для поширення здобутих знань та кращих практик.

Передбачається, що координація та комунікація про інші проекти допомоги в цій галузі допоможе уникнути дублювання і суміщення заходів. Проект ґрунтується на припущенні, що реформа освіти здійснюється за планом. Також припускається, протистояння змінам вдасться подолати шляхом відкритого діалогу, розбудови інституційної спроможності та обміну досвідом.

1.4. Результати та стратегії реалізації

Очікуваним довгостроковим впливом Проекту є "Покращення якості та рівня сприйняття громадянами української освіти". Цей вплив буде оцінюватися за допомогою трьох основних індикаторів:

• Рівень сприйняття громадянами змін у галузі освіти (за основу буде взято рівень згідно з соціальними дослідженнями 2016 року)

• Підвищення рівня задоволення вчителів своєю роботою (за основу буде взято рівень, визначений шляхом соціальних досліджень та опитувань цільових груп, або на підставі результатів програми ОЕСР з міжнародного освітнього дослідження TALIS)

• Рівень компетентностей (математика/мова, учні 4-го класу). Моніторинг буде здійснюватися на підставі освітньої статистики.

Проект спрямований на підтримку Уряду України у його зусиллях щодо забезпечення загального доступу до якісної освіти, подолання територіальних та регіональних відмінностей у якості та переходу до змісту освіти на основі розвитку компетентностей. Проект дозволить досягти конкретних наслідків - "Модернізація української освіти, вдосконалення методів викладання та навчання відповідно до вимог 21 століття". Підтримка буде надаватися за трьома тематичними напрямами:

• Розвиток компетентностей учителя

• Популяризація освіти

• Освітнє середовище

Очікувані індикатори результативності будуть представлені в Таблиці Результатів та розглянуті на початковому етапі Проекту.

РЕЗУЛЬТАТИ КЛАСТЕРІВ

Проект підтримує три взаємопов'язані тематичні напрями, так звані кластери: розвиток компетентностей учителя, популяризація освіти та освітнє середовище. Проект повністю узгоджується з цілями та діями Плану заходів, що зазначений у таблиці 1 нижче.

Таблиця 1. Цілі Плану заходів

У наведеній таблиці затемнені рядки позначають цілі, які підтримуються Проектом:

Цілі

Напрями фінської підтримки

1.1. Розробити та прийняти нові державні стандарти середньої освіти.

Нові стандарти базуватимуться на компетентнісному підході.

1.2. Розробити рамкові освітні програми та навчальні плани відповідно до нових стандартів.

Освітні програми та навчальні плани будуть розроблені відповідно до нових державних стандартів. Рамкові освітні програми та навчальні плани забезпечують інклюзивну освіту для дітей з особливими потребами.

1.3. Оновити навчальні плани та програми відповідно до існуючого Державного стандарту середньої освіти.

Перші діти, які навчатимуться в першому класі Нової української школи, підуть до школи 1 вересня 2018 року (результати кластера 1).

1.4 Розробити та провести тестування типових навчальних програм.

Будуть розроблені типові навчальні плани. Школи будуть виконувати їх або створювати власні навчальні плани на 2018-2019 навчальний рік.

1.5. Підготувати нові підручники та інші навчальні матеріали

Будуть розроблені та опубліковані стандарти для 1-го класу, нові підручники для 10-11 класів (результати кластера 3).

Напрям 2. Розвиток людських ресурсів

2.1. Підготувати вчителів початкової школи до змін

Новий державний стандарт початкової освіти буде запроваджений з вересня 2018 року.

2.2. Розробити основи підготовки та підвищення кваліфікації вчителів

Буде вдосконалено систему підготовки та перепідготовки вчителів (результати кластера 1).

2.3. Розробити професійні стандарти для директора та вчителя

У Новій української школі інновації вчителів будуть заохочуватися і винагороджуватися (результати кластера 1).

2.4. Створити систему вчителів добровільної сертифікації вчителів

Добровільна сертифікація у Новій українській школі буде стимулом для професійного розвитку (результати кластера 1).

2.5. Диверсифікувати підходи директорів до підвищення кваліфікації вчителів

Буде розширено завдяки розвитку професійних закладів, зокрема закладів поза межами традиційної системи післядипломної освіти (ІППО) (результати кластера 1).

Напрям 3. Зміни структури

Мета 3.1. Створити мережу спеціалізованих шкіл

У Новій українській школі буде змінено багатопредметний підхід на спеціалізоване навчання у старшій школі / на другому рівні середньої школи.

3.2. Сформувати мережу опорних шкіл

Мережа опорних шкіл буде сформована з метою створення умов для отримання якісної освіти учнями у сільській місцевості.

3.3. Забезпечити кожній сільській дитині можливість отримати базову освіту за місцем проживання

Діти початкового шкільного віку зможуть отримати початкову освіту за місцем проживання (результати кластера 3).

3.4. Забезпечити різні форми освіти

Батьки можуть обрати форму та місце навчання для дітей, зокрема дистанційну, мережеву, змішану освіту, екстерном або в сім'ї (удома).

Напрям 4. Нова система управління

4.1. Розвинути потенціал управління освітою в об'єднаних територіальних громадах

Буде створено необхідну інституційну спроможність місцевих громад для управління освітою.

4.2. Створити реальну автономію закладів освіти

Розвиток інституційної спроможності кожного закладу освіти для стратегічного управління, управління якістю та персоналом.

4.3. Зменшити бюрократичне навантаження на школу

Нова українська школа звільнить вчителя та керівника від роботи з документами, що безпосередньо не пов'язані з виконанням освітніх функцій.

Напрям 5. Система забезпечення якості середньої освіти

5.1. Створити систему державних органів забезпечення якості

З цією метою буде створено центральний орган виконавчої влади з регіональними відділеннями для забезпечення та популяризації якісної освіти.

5.2. Створити систему моніторингу якості середньої освіти

Буде створена національна система моніторингу якості середньої освіти.

5.3. Долучитися до міжнародного моніторингу

Україна приєднається до міжнародних програм для отримання інформації про стан і тенденції розвитку національної системи освіти.

5.4. Розроблення системи незалежного оцінювання результатів навчання

Незалежне зовнішнє оцінювання результатів навчання та професійної орієнтації допоможе краще зрозуміти нахили випускників.

Напрям 6. Справедливий розподіл державних коштів

6.1. Підвищити соціальний статус вчителів

Вмотивований та компетентний вчитель є головним агентом впровадження Нової української школи (результати кластера 2).

6.2. Забезпечити принцип свободи вибору в освіті

Доступ до інклюзивної освіти або навчання у спеціальних класах буде гарантовано кожній дитині з особливими потребами.

6.3. Забезпечити прозорий розподіл державних коштів

Прозоре використання державних коштів, зокрема тих, що надаються з державного і місцевого бюджетів, батьками та донорами.

Напрям 7. Нове освітнє середовище

7.1. Розроблення Національної онлайн-платформи "Нова українська школа"

Онлайн-платформа буде розроблена і слугуватиме базою даних для навчально-методичних матеріалів, інноваційних практик, інфраструктури, дистанційного навчання, для учнів (результати кластера 3).

7.2. Обладнати шкільні приміщення відповідно до потреб Нової української школи

Шкільні будівлі будуть переобладнані для впровадження компетентнісного підходу та практичного навчання

Нижче описано ключові Результати, обґрунтування і основні сфери застосування фінської допомоги. Очікувані результати будуть представлені в Рамці Результатів та включені до бюджету на початковому етапі.

Результат кластера 1: Розвиток компетентностей вчителів

Співпраця з Фінляндією сприятиме підготовці вчителів до впровадження нових, заснованих на компетентнісному підході навчальних планів та освітніх стандартів для 1-4 класів. Відповідно до концепції Нової української школи та нового Закону України "Про освіту" підтримка буде надаватися з метою вдосконалення системи професійної підготовки вчителів. Наприклад, існує план збільшення різноманітності можливостей проведення курсів підвищення кваліфікації та впровадження національної електронної онлайн-платформи, яка дасть можливість вчителям покращувати свої навички завдяки онлайн-курсам та програмам обміну досвідом / стажувань (див. Результати кластера 3). Буде розроблено систему наставництва, щоб забезпечити надання вчителям необхідної підтримки під час їх участі у навчальних заходах та стажуваннях. Планується розробити систему сертифікації, яка забезпечить визнання професійних досягнень вчителів. Це також може включати відновлення діяльності Груп практичного навчання у школах. Деталі заходів будуть узгоджені з положеннями Закону України "Про освіту".

Впровадження нової освітньої програми на основі компетентнісного підходу розпочнеться у 2018/2019 навчальному році з 1-го класу. Протягом 2017/2018 навчального року нові навчальні плани будуть апробовані у 100 школах. Апробація також включатиме підготовку 200 вчителів та 100 заступників директорів. Підготовка вчителів включає онлайн-курси з використанням електронної онлайн-платформи (див. результати кластера 3), а також очне навчання. Поширення навчальних планів на основі компетентнісного підходу буде продовжуватися протягом 2019/2020 навчального року, і очікується, що вчителі другого класу, а потім третього та четвертого класів розпочнуть застосовувати нові навчальні плани на основі компетентнісного підходу. Фінська підтримка, що надаватиметься у рамках проекту, буде спрямована на аналіз пілотних програм і підготовку висновків та кращих прикладів, які будуть використовуватися під час наступних тренінгів.

Нижче висвітлено ключові сфери застосування фінської підтримки з посиланнями на План дій МОН.

• Підтримка планування та проведення підготовки вчителя (ціль 2 Плану заходів). Це включає оцінку пілотних програм та вивчення отриманого досвіду для подальшого розвитку програм підготовки вчителів. Фінська допомога також буде спрямована на підготовку тренерів у 25 ІППО для надання їм нових концепцій та підходів, включаючи підготовку навчальних програм, матеріалів, тренінгів та систем моніторингу. Тренінг для тренерів буде розроблений у тісній співпраці з ІППО на основі наявних компетенцій та з метою посилення відповідальності.

• Підтримка розроблення професійних стандартів для директорів та вчителів початкової школи (ціль 2.3 Плану заходів). Ці стандарти описують професійні знання, професійну практику та професійний розвиток, які необхідні вчителям і директорам, і які можуть бути визначені для різних етапів кар'єри. Вони є необхідними елементами оцінювання ефективності роботи вчителів і директорів та їх професійного розвитку.

• Підтримка розроблення різних підходів до професійного розвитку вчителів (ціль 2.5 Плану дій). Це включає розроблення нової процедури, критеріїв, інструментів та електронних матеріалів для оцінки рівня компетентності вчителів та їхнього розвитку, а також системи наставництва. Буде запроваджено нову систему добровільної сертифікації. Окремі програми вже існують, проте вони не відповідають новим стандартам. Нова система сертифікації передбачає орієнтацію професійного розвитку на нові професійні стандарти для вчителів та взаємозв'язок з професійною кар'єрою (ціль 2.4 Плану заходів).

• Проект запропонує інноваційні шляхи залучення в процес педагогічних навчальних закладів. Наприклад, розроблення та впровадження нової інноваційної бакалаврської освітньої програми для вчителів початкової школи (консорціумом університетів у партнерстві з ІППО та школами) може передбачати конкурс для закладів педагогічної освіти з розроблення інноваційних програм, підходів та інструментів.

Передумовою системної реформи педагогічної освіти (навчання вчителів) в Україні є розроблення та реалізація політичного документа - Концепції підготовки та підвищення кваліфікації вчителів, яка відкриє можливості для нових інноваційних моделей підготовки вчителів та застосування кращих практик (ціль 2.2.1 Плану заходів). Фінський досвід буде використано в якості внеску у цей процес. До завершення строку реалізації Проекту буде розроблено рекомендації щодо методів професійного розвитку вчителів на основі досвіду впровадження Проекту, сертифікації, стандартів для вчителів та різноманітних методів навчання та вимог до навчального плану. Цей кластер підтримує досягнення цілей Плану заходів щодо Нової української школи: 1.3. і 2.2. - 2.5.

Реципієнти

Основними реципієнтами є вчителі, які будуть підготовлені до викладання згідно з новими державними стандартами, починаючи з учителів, які розпочнуть навчати 1-й клас у вересні 2018 року. Інститути підвищення кваліфікації та університети отримають користь від Проекту. Інноваційні освітні програми будуть поширюватися серед інших надавачів послуг педагогічної освіти (навчання вчителів).

Моніторинг, оцінка та дослідження

Заклади педагогічної освіти мають вирішальне значення для впровадження нових навчальних планів. На сьогодні немає достовірних даних ні щодо ресурсів та наявного досвіду, ні щодо недоліків у закладах педагогічної освіти і освітніх програмах. Тому одним з перших заходів є проведення аудиторської перевірки, яка допоможе визначити як сильні сторони і можливості існуючої системи підвищення кваліфікації вчителів та ІППО, так і недоліки, які буде необхідно виправити.

Результат кластера 2. Популяризація освіти

Низький статус професії педагога визначено як одну з ключових проблем української системи освіти. Тому популяризація освіти через засоби комунікації та поширення інформації про нові стандарти та переваги реформ є невід'ємною частиною реформи.

Міністерство освіти і науки України розробило свою першу стратегію комунікації на 2017-2020 роки. Метою стратегії є підвищення позитивного сприйняття ролі освіти в суспільстві, формулювання призначення освіти та покращення іміджу МОН.

Стратегія комунікації була розроблена громадською організацією "Зміна комунікації" на прохання МОН. Стратегія базується на результатах аналізу ситуації, яким було встановлено, що в цілому більшість громадян має більшу довіру до системи освіти, ніж до МОН. У той же час рівень довіри до МОН перевищує рівень довіри до Уряду. Проте комунікація здійснюється, переважно, на рівні Міністра, спостерігається низька комунікаційна активність інших високопосадовців МОН. Популяризація освіти є необхідною на всіх рівнях і в усьому суспільстві, щоб отримати необхідну підтримку для реформи.

Україна бере участь в дослідженні PISA 2018. Аналіз потреб спроможності, проведений ОЕСР (2018), показав, що Україна має достатню спроможність провести дослідження PISA та відповідає технічним стандартам. Основні недоліки спроможності пов'язані зі створенням сприятливого середовища, тоді як організаційна спроможність є відносно сильною. Однак недоліки у спроможності забезпечення сприятливого середовища можуть обмежити користь від інвестицій України в дослідження PISA. Однією з конкретних рекомендацій Аналізу потреб спроможності є необхідність визначити інформаційні потреби, які мають бути охоплені дослідженням PISA, для підтримки прийняття рішень та визначити способи поширення цієї інформації (звіти, презентації, засоби масової інформації та ін.), а також відповідальних за її підготовку осіб.

Фінська підтримка

Фінляндія підтримує Український центр оцінювання якості освіти шляхом надання короткострокової технічної допомоги для проведення семінару щодо аналізу даних та послуг перекладу, а також надання консультаційних експертних послуг УЦОЯО і згодом його працівникам для опрацювання результатів дослідження PISA. Крім того, фінська підтримка буде сприяти досягненню мети комунікаційної стратегії під гаслом "Широка громадськість і освітня спільнота обізнані про реформу освіти". Комунікація буде спрямована переважно на освітню спільноту та на батьків шляхом:

• підвищення рівня обізнаності про реформу освіти та позитивного сприйняття реформи (ціль 6.1. Стратегії)

• підтримки проведення дослідження PISA та використання результатів PISA

• сприяння обміну інформацією та налагодження зв'язків між школами та фахівцями у галузі освіти, включаючи підтримку діяльності активних педагогів як агентів змін.

Традиційна робота зі зв'язків з громадськістю буде покладена на прес-службу МОН, включаючи розповсюдження прес-релізів, інтерв'ю зі спікерами МОН та офіційні прес-заходи. Кластер "Популяризація освіти" буде охоплювати інші види комунікаційної діяльності, зокрема різні формати співпраці зі ЗМІ (статті, аналітичні звіти), розробку інформаційних матеріалів (інфографіка, довідкові матеріали) та ведення сторінок у соціальних мережах, зокрема змістовне наповнення (крім популяризації). Буде проведено інформаційні кампанії для вчителів та батьків. Міністерство освіти і науки України буде мати велику користь від створення постійної професійної Служби Комунікації. У разі відсутності такої служби комунікаційні послуги для проекту будуть закуповуватися зовні. Заходи інформаційної підтримки проведення дослідження PISA буде реалізовано у співпраці з Українським центром оцінювання якості освіти, який координує дослідження PISA 2018. Заходи передбачають інформування вчителів, батьків і широкої спільноти про те, що таке дослідження PISA, які його можливості і як воно може використовуватися для покращення освіти, підготовки вчителів (підвищення кваліфікації, навчання), розробки навчальних планів, ухвалення рішень та розроблення політики.

Діяльність з комунікації буде спрямована на висвітлення досягнень активних вчителів та інших освітян як агентів змін та сприятиме процесу обміну знаннями, наприклад, через презентації / організацію заходів та тренінгів з комунікативних навичок для вчителів (наприклад, навички презентації, медіа тренінги, лідерські якості).

Проект буде сприяти інституціоналізації комунікації в МОН та надавати підтримку імплементації і подальшому розвитку комунікаційної стратегії. Проект буде використовувати послуги місцевих провайдерів для реалізації заходів, пов'язаних з комунікацією.

Цей кластер підтримує досягнення цілі 6.1. Плану заходів щодо Нової української школи.

Реципієнти

Основною цільовою аудиторією заходів є вчителі, адміністрація шкіл, батьки та громадянське суспільство в цілому.

Моніторинг та оцінка

Підвищення рівня обізнаності про реформу серед освітян та широкої громадськості є одним із основних індикаторів цього Проекту. Соціологічне дослідження, проведене у 2016 році-1, надає вихідні показники для результатів. Індикатори результативності наведені в Рамці Результатів.

__________
-1 Оцінка потенціалу суспільства для реформи системи освіти в Україні. Звіт про висновки соціологічного опитування ГО "Інститут лідерства, інновацій та розвитку" та інституту соціальної і політичної психології МАН України.

Результати кластера 3: Освітнє середовище

З метою реагування на потреби сучасного суспільства МОН зосередило увагу на розробленні електронної онлайн-платформи для використання вчителями та учнями. Ця платформа передбачає створення для вчителів, інших освітян та учнів освітнього середовища, яке дозволить підвищити рівень їхніх професійних навичок та навчатися один в одного. Вона буде служити банком навчальних та методичних матеріалів, інноваційних практик, інфраструктури та дистанційного навчання для учнів, вчителів, батьків та керівників навчальних закладів. Платформа буде містити інформацію про нові стандарти освіти, методи оцінки, відео-уроки та відкриті онлайн-курси. Вона може стати новим мотиваційним навчальним середовищем та дозволить підвищити ефективність навчання. МОН шукає партнерів для спільного фінансування цієї ініціативи, а також для обміну досвідом та проведення експертизи.

Робота зі створення електронної онлайн-платформи вже розпочалась. Проте необхідна підтримка, по-перше, для подальшого розвитку концепції, а по-друге, для розвитку навичок та компетентностей для створення, використання та оцінки матеріалів. Розвиток спроможності вчителів також необхідний, оскільки існує розрив між вчителями та учнями щодо навичок використання сучасних технологій. Цей результат кластеру 3 також тісно пов'язаний з новою концепцією професійного розвитку (результат кластеру 1) та популяризацією освіти (результат кластеру 2). Майбутній професійний розвиток передбачає обмін досвідом між вчителями, а онлайн-курси і електронна онлайн-платформа можуть використовуватись для обміну і поширення інформації та зворотного зв'язку, наприклад, щодо розроблених проектів професійних стандартів для вчителів та керівників. Платформа також може використовуватися для роботи з учнями, які проживають у сільській місцевості, та учнями, які мають особливі освітні потреби (наприклад, аудіо-книги, адаптовані навчальні матеріали). На сьогодні у плані заходів щодо Нової української школи відсутня дорожня карта впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, проте така дорожня карта буде необхідна для поступового оновлення ІКТ у школах.

Цей результат кластера 3 також передбачає розвиток лідерства в школах шляхом розроблення і поширення професійних стандартів для керівників шкіл (ціль 2.3 Плану заходів) та вдосконалення лідерських якостей. Нове бачення та компетентнісний підхід також вимагає нових видів навчальних матеріалів та систем оцінювання, які будуть розроблені в рамках цього кластера.

Фінська підтримка

Проект підтримує розвиток сприятливого навчального середовища з різних сторін, зокрема шляхом створення підручників та навчальних матеріалів, навчання лідерських якостей та підтримку розробки і використання електронної онлайн-платформи. Зокрема, Проект передбачає:

• підтримку створення навчального посібника та навчального матеріалів, а також створення матеріалів для учнів з особливими потребами, зокрема книг зі шрифтом Брайля та аудіокниг.

• підтримку при розробленні професійних стандартів для керівників шкіл та їх поширення.

• підтримку введення в експлуатацію електронної онлайн-платформи та розроблення заходів для її ефективного використання, наприклад для професійного розвитку та сертифікації вчителів.

Буде здійснено пошук інноваційних та творчих засобів поєднання професійного розвитку з електронною онлайн-платформою. Наприклад, через платформу можна поширювати компетентності для вчителів та керівників шкіл. Це дасть змогу оцінити можливості системи та потреби її подальшого розвитку. Цей кластер підтримує досягнення цілей Плану заходів щодо Нової української школи: 1.5, 3.3. і 7.1.

Реципієнти

Реципієнтами результатів цього кластеру є вчителі, які використовують та розробляють навчальні матеріали. Важливою зацікавленою стороною є також Академія педагогічних наук України, яка має великий досвід розроблення матеріалів, однак тепер повинна змінити свої підходи відповідно до вимог навчальних планів на основі компетентнісного підходу. Автори підручників отримають можливість розробляти матеріали з урахуванням компетентнісного підходу.

1.5 Підходи і стратегії реалізації

Проект розроблено на запит МОН щодо встановлення контактів з фінськими навчальними закладами і експертами. Отже, основною стратегією його реалізації буде обмін досвідом між фінськими і українськими експертами і навчальними закладами у формі технічної допомоги (консультації експертів), навчальних візитів та інших видів співпраці і обміну досвідом. Зокрема, Проект дозволить зустрітися авторам і видавцям фінських та українських підручників (результати напряму 3) та тренерам учителів (результати напряму 1). Напрями для короткострокової технічної допомоги будуть визначені протягом початкової фази.

Проект розглядає інклюзивну освіту (зокрема, освіту дітей із спеціальними освітніми потребами, дітей з інвалідністю, дітей з меншин) як наскрізну тему, що охоплює усі заходи за трьома напрямами результатів. Наприклад, тематика спеціальних освітніх потреб буде інтегрована у підготовку вчителів, розроблення матеріалів і розвиток системи оцінювання. Також виконавці Проекту зможуть активно обмінюватися досвідом з іншими проектами та інтегрувати цільові заходи (наприклад, із розроблення дорожньої карти інклюзивної освіти) у свій план дій, якщо це сприятиме досягненню цілей реформи і відкриватиме можливості для рівного доступу до якісної освіти для усіх.

1.6 Оцінка ризиків і реагування на ризики

Матриця потенційних ризиків наведена у таблиці 2 нижче. Цей документ також містить основні припущення (див. пункт 1.3.), які необхідно врахувати для досягнення результатів, прогресу від одного рівня результатів до іншого та перетворення ідей в заходи. Моніторинг стану цих ризиків і припущень є частиною системи управління, моніторингу і звітності Проекту.

Таблиця 2 - Матриця ризиків

Шкала оцінок: Н = низька, С = середня, В = висока

РИЗИК

Вірогідність

Вплив

Вид моніторингу

Реагування на ризик

Соціальна і політична нестабільність загрожує та/або впливає на виконання Проекту.

С

С

Політичний діалог та спостереження (Наглядова рада і Координаційний комітет

Опитування думки і спостереження свідчать, що більшість людей вважає освітню реформу необхідною. Це формує здорову основу для стійкого впровадження реформи. МОН, яке очолює цей процес, несе велику відповідальність. Партнерські методи роботи, залучення зацікавлених сторін сприятимуть успіху Проекту.

Окремі законодавчі ініціативи не сприяють або не дозволяють зміни. Процес децентралізації і адміністративні рішення затримуються і не надають школам необхідної автономії, потрібної для впровадження реформи.

Н

В

Контроль спільно з МОН

Ретельний моніторинг спільно з МОН, звіти про затримки і проблеми. Внутрішня синергія Проекту (наприклад, виготовлення друкованих матеріалів у поєднанні з підготовкою вчителів) може бути використана як засіб зменшення впливу цього ризику.

Недостатність або запізнення з фінансуванням зі сторони МОН затримує виконання Проекту.

С

В

Обговорення спільно з МОН

Буде підготовлено кошторис виконання Проекту із зазначенням внеску МОН. Регулярний контроль.

РИЗИКИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ПРОЕКТОМ

Школи та інші заклади освіти не готові до змін. Розбудова спроможності слабших ІППО займе більше часу, ніж очікується, що знизить ефективність допомоги, наданої реципієнтам.

С

С

Регулярний контроль спільно з МОН, моніторингові звіти

Методи партнерської співпраці із зацікавленими особами; лобіювання та інформування на місцевому рівні про важливість Проекту, цільова розбудова спроможності і консультування.

Результати напряму 1: Не буде досягнуто консенсусу щодо стандартів для учителів / керівників шкіл.

Н

В

Моніторингові звіти

Ключові зацікавлені сторони будуть залучені до розроблення стандартів для учителів. Підтримка за рахунок технічної допомоги.

Результати напряму 2: Сталість комунікації внаслідок відсутності державного фінансування з бюджету. Це може призвести до того, що фактичні досягнення і наслідки не будуть поширюватися.

В

В

 

Проект фінансує Службу комунікації протягом щонайменше трьох років його реалізації. Стратегія комунікації передбачає залучення зацікавлених осіб і реципієнтів для того, щоб забезпечити продовження комунікації на місцевому рівні після завершення Проекту. Проект працюватиме у напрямку створення служби комунікації в МОН.

Результати напряму 3: Учителі та заклади освіти не мають відповідних ресурсів і спроможності користуватися різноманітними можливостями онлайн-платформи. Учителі не хочуть наповнювати або користуватися онлайн-платформою.

С

С

Контрольні дослідження

Проект забезпечить підтримку розвитку і використання різних видів матеріалів через застосування різноманітних засобів, зокрема проведення навчальних семінарів, медіа заходів, окремих нематеріальних стимулів для користувачів.

ІНСТИТУЦІЙНІ РИЗИКИ

Недостатнє забезпечення ресурсами для здійснення запланованої діяльності.

Н

В

Діалог з МОН

МОН необхідно своєчасно визначити відповідальних працівників (зокрема, членів команд кластерів). Кошторис витрат на виконання буде затверджений на початковій стадії, щоб визначити розподіл витрат між партнерами. МОН продовжить пошук додаткових ресурсів.

Обмежена зацікавленість та спроможність вирішити потенційні проблеми з меншинами і рівним доступом до освіти.

С

С

Консультації; поточні звіти

Аналіз на ситуації як на місцевому рівні, так і в ширшому контексті співпраці. Пошук стратегічної взаємодії з проектами, які спрямовані на вирішення цих особливих проблем. Моніторинг.



вгору