Про Регламент Верховної Ради України
Закон України; Регламент від 10.02.20101861-VI
Документ 1861-VI, попередня редакція — Редакція від 02.12.2012, підстава - 5463-VI
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

     2. Рішення  щодо  включення  до  порядку  денного   пленарних 
засідань Верховної Ради пропозиції про відкликання голови комітету
чи відповідно першого заступника, заступника голови та секретаря
комітету зі своїх посад приймається на наступному пленарному
засіданні Верховної Ради після дня внесення такої пропозиції.
Одночасно приймається рішення про день розгляду зазначеного
питання.
3. Для обговорення питання про відкликання голови комітету чи
відповідно першого заступника, заступника голови, секретаря
комітету зі своїх посад відводиться до 30 хвилин, в тому числі для
виступу голови комітету, першого заступника, заступника голови,
секретаря комітету - до 10 хвилин.
4. Обговорення питання включає інформацію ініціаторів
внесення пропозиції, виступ голови комітету, першого заступника,
заступника голови та секретаря комітету, щодо яких порушено
питання про відкликання з посади, запитання та відповіді.
5. Відсутність без поважних причин голови комітету чи
відповідно першого заступника, заступника голови, секретаря
комітету на пленарному засіданні при розгляді питання про його
відкликання з посади не є перешкодою для розгляду цього питання.
6. Рішення про відкликання голови комітету чи відповідно
першого заступника, заступника голови, секретаря комітету з посади
приймається відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів
народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради з
оформленням відповідної постанови із зазначенням підстави
відкликання.
7. У разі відкликання голови комітету чи відповідно першого
заступника, заступника голови, секретаря комітету з посади право
висунення кандидатури на цю посаду належить депутатській фракції
(депутатській групі), за квотою якої він був обраний на цю посаду.
{ Частина сьома статті 83 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5474-VI ( 5474-17 ) від 06.11.2012 }
Стаття 84. Формування персонального складу комітетів
Верховної Ради
1. Члени комітетів обираються за списками кандидатів у члени
всіх комітетів відкритим поіменним голосуванням без обговорення
шляхом прийняття постанови Верховної Ради. Список персонального
складу комітетів повинен містити назви всіх комітетів, назви
депутатських фракцій (депутатських груп), прізвища, імена та по
батькові кандидатів у члени комітету в алфавітному порядку в межах
кожної депутатської фракції (депутатської групи), від якої їх
висунуто. { Частина перша статті 84 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5474-VI ( 5474-17 ) від 06.11.2012 }
2. Персональний склад усіх комітетів нового скликання
визначається одночасно шляхом прийняття відповідної постанови
Верховної Ради.
3. Народний депутат, який виявив бажання перейти до іншого
комітету, може звернутися із відповідною заявою, погодженою з
головою депутатської фракції (депутатської групи), до Голови
Верховної Ради України, який направляє її для розгляду в комітет,
до предмета відання якого належать питання регламенту, для
розгляду заяви по суті і внесення пропозиції на розгляд Верховної
Ради. { Частина третя статті 84 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5474-VI ( 5474-17 ) від 06.11.2012 }
4. При вирішенні питань про зміну персонального складу
комітетів приймається постанова про внесення змін до постанови
Верховної Ради про обрання членів комітетів.
Глава 17
УТВОРЕННЯ ТИМЧАСОВИХ СПЕЦІАЛЬНИХ КОМІСІЙ
ТА ТИМЧАСОВИХ СЛІДЧИХ КОМІСІЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Стаття 85. Порядок утворення тимчасової спеціальної комісії
1. Верховна Рада може прийняти рішення про утворення
тимчасової спеціальної комісії для підготовки і попереднього
розгляду питань, а також для підготовки і доопрацювання проектів
законів та інших актів Верховної Ради на правах головного
комітету, якщо предмет правового регулювання таких проектів не
належить до предметів відання комітетів, утворених Верховною
Радою, крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 146
цього Регламенту.
2. Тимчасова спеціальна комісія утворюється з числа народних
депутатів, які дали на це згоду. Кількісний склад тимчасової
спеціальної комісії формується з урахуванням принципу
пропорційного представництва депутатських фракцій (депутатських
груп). { Частина друга статті 85 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5474-VI ( 5474-17 ) від 06.11.2012 }
3. Пропозиції щодо кількісного та персонального складу
тимчасової спеціальної комісії подаються у письмовій формі
депутатськими фракціями (депутатськими групами) у п'ятиденний
строк з дня направлення до них письмового звернення ініціатора
(ініціаторів) утворення тимчасової спеціальної комісії. У складі
тимчасової спеціальної комісії може бути представлено не менш як
по одному народному депутату від кожної депутатської фракції
(депутатської групи). Якщо депутатська фракція (депутатська група)
не запропонувала у встановлений строк представників для роботи в
тимчасовій спеціальній комісії, то комісія створюється без участі
представників цієї депутатської фракції (депутатської групи). { Частина третя статті 85 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5474-VI ( 5474-17 ) від 06.11.2012 }
4. Про утворення тимчасової спеціальної комісії Верховна Рада
приймає постанову, в якій визначає:
1) назву тимчасової спеціальної комісії;
2) мету, завдання і коло питань, для підготовки і
попереднього розгляду яких утворюється тимчасова спеціальна
комісія;
3) кількісний і персональний склад тимчасової спеціальної
комісії, голову тимчасової спеціальної комісії та заступника
голови;
4) термін діяльності тимчасової спеціальної комісії (на
заздалегідь визначений час або на час виконання відповідної
роботи);
5) термін звіту тимчасової спеціальної комісії про виконану
роботу, який не перевищує шести місяців з дня її утворення;
6) заходи щодо кадрового, матеріально-технічного,
інформаційного, організаційного забезпечення роботи тимчасової
спеціальної комісії.
5. На посаду голови тимчасової спеціальної комісії не може
бути обраний голова комітету. Народний депутат за погодженням з
відповідною депутатською фракцією (депутатською групою) може бути
одночасно членом одного комітету і тимчасової спеціальної комісії.
{ Частина п'ята статті 85 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5474-VI ( 5474-17 ) від 06.11.2012 }
6. Секретар тимчасової спеціальної комісії обирається на
першому засіданні тимчасової спеціальної комісії з числа її
членів.
7. Голова тимчасової спеціальної комісії, заступник голови та
секретар комісії не можуть бути членами однієї депутатської
фракції (депутатської групи). { Частина сьома статті 85 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5474-VI ( 5474-17 ) від 06.11.2012 }
8. Строк повноважень тимчасової спеціальної комісії не може
перевищувати одного року з дня її утворення.
Стаття 86. Термін діяльності тимчасової спеціальної комісії
Верховної Ради
1. Тимчасова спеціальна комісія утворюється на визначений
Верховною Радою термін. У визначений термін, але не пізніш як
через шість місяців з дня її утворення, тимчасова спеціальна
комісія подає до Верховної Ради письмовий звіт про виконану
роботу, а також підготовлені народними депутатами - членами цієї
комісії відповідні проекти актів Верховної Ради та інші матеріали,
які надаються народним депутатам. Після обговорення результатів
роботи тимчасової спеціальної комісії у відповідних комітетах та
на пленарному засіданні Верховна Рада приймає рішення щодо
завершення роботи такої комісії або доручає їй продовжити роботу і
визначає для цього термін її діяльності.
2. Повноваження тимчасової спеціальної комісії вважаються
припиненими в разі:
1) прийняття Верховною Радою закону, постанови або іншого
акта, для підготовки якого створювалася ця тимчасова спеціальна
комісія;
2) припинення повноважень Верховної Ради, якою утворено цю
тимчасову спеціальну комісію.
Стаття 87. Створення тимчасових слідчих комісій Верховної
Ради
1. Верховна Рада відповідно до частини четвертої статті 89
Конституції України ( 254к/96-ВР ) може утворювати тимчасові
слідчі комісії. Питання про утворення тимчасової слідчої комісії
включається до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради
без голосування. { Частина перша статті 87 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5474-VI ( 5474-17 ) від 06.11.2012 }
2. Порядок утворення, вимоги до персонального складу
тимчасової слідчої комісії визначаються в порядку, передбаченому
для утворення тимчасової спеціальної комісії (частинами другою -
п'ятою, сьомою та восьмою статті 85 цього Регламенту), крім
особливостей, встановлених цією статтею.
3. До складу тимчасової слідчої комісії не може входити
народний депутат, який:
1) є родичем або свояком посадової, службової особи, яка
працює в державному органі, органі місцевого самоврядування, на
підприємстві, в установі, організації, чи особи, яка входить до
керівного органу об'єднання громадян, щодо яких згідно із
завданням повинно проводитися розслідування тимчасовою слідчою
комісією, або посадової, службової особи, щодо якої повинно
проводитися зазначене розслідування;
2) має самостійні або через членів сім'ї майнові
цивільно-правові інтереси в державному органі, органі місцевого
самоврядування, на підприємстві, в установі, організації,
об'єднанні громадян, щодо яких згідно із завданням повинно
проводитися розслідування тимчасовою слідчою комісією;
3) був або є учасником судового процесу, в якому учасником
були або є державний орган, орган місцевого самоврядування,
підприємство, установа, організація, їх посадові, службові особи,
а також об'єднання громадян, окремі громадяни, щодо яких згідно із
завданням повинно проводитися розслідування тимчасовою слідчою
комісією;
4) до набуття повноважень народного депутата брав участь у
ревізії, аудиторській чи іншій перевірці, результати якої стали
підставою для створення тимчасової слідчої комісії.
4. Народний депутат, кандидатура якого запропонована
депутатською фракцією (депутатською групою) до складу тимчасової
слідчої комісії, зобов'язаний повідомити Верховну Раду про
неможливість брати участь у роботі тимчасової слідчої комісії за
наявності підстав, зазначених у частині третій цієї статті. { Частина четверта статті 87 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5474-VI ( 5474-17 ) від 06.11.2012 }
5. Секретар тимчасової слідчої комісії обирається на першому
засіданні тимчасової слідчої комісії із числа її членів шляхом
таємного або відкритого голосування більшістю народних депутатів
від складу тимчасової слідчої комісії, затвердженого Верховною
Радою.
6. Секретар тимчасової слідчої комісії більшістю народних
депутатів від її складу може бути переобраний на засіданні
тимчасової слідчої комісії, а голова та заступник голови
тимчасової слідчої комісії - на пленарному засіданні Верховної
Ради більшістю голосів народних депутатів від її конституційного
складу.
7. Народний депутат за погодженням із відповідною
депутатською фракцією (депутатською групою) може бути обраний
членом лише однієї тимчасової слідчої комісії. { Частина сьома статті 87 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5474-VI ( 5474-17 ) від 06.11.2012 }
8. У разі ненадання тимчасовою слідчою комісією звіту
Верховній Раді у визначений Верховною Радою термін повноваження
такої комісії вважаються припиненими з наступного дня після дня
закінчення терміну подання тимчасовою слідчою комісією звіту, про
що оголошується Головою Верховної Ради України на пленарному
засіданні Верховної Ради.
Стаття 88. Висновки роботи тимчасової слідчої комісії
Верховної Ради
1. Результати розслідування тимчасова слідча комісія викладає
в письмовому звіті, який повинен містити висновки і пропозиції
про:
1) факти й обставини, які стали підставами для проведення
розслідування;
2) відомості чи обставини, встановлені тимчасовою слідчою
комісією, і докази, якими це підтверджується;
3) відомості чи обставини, що не підтвердилися;
4) факти й обставини, які не були перевірені, і причини
цього.
2. У пропозиціях тимчасової слідчої комісії зазначається,
яким чином мають бути використані висновки тимчасової слідчої
комісії в разі прийняття Верховною Радою рішення щодо них.
Пропозиції тимчасової слідчої комісії викладаються у проекті
постанови чи іншого акта Верховної Ради і вносяться на розгляд
Верховної Ради народними депутатами - членами тимчасової слідчої
комісії.
3. За результатами розгляду висновків і пропозицій тимчасової
слідчої комісії Верховна Рада може прийняти такі рішення:
1) взяти до відома висновки і пропозиції тимчасової слідчої
комісії;
2) припинити повноваження тимчасової слідчої комісії;
3) продовжити роботу тимчасової слідчої комісії на визначений
Верховною Радою строк, але не більше одного року з дня її
утворення.
4. При розгляді висновків і пропозицій тимчасової слідчої
комісії Верховна Рада в разі необхідності вирішує питання щодо:
1) направлення матеріалів тимчасової слідчої комісії до
Генеральної прокуратури України для їх вивчення та відповідного
реагування;
2) направлення висновків тимчасової слідчої комісії
Президенту України, Прем'єр-міністру України;
3) направлення висновків тимчасової слідчої комісії для
реагування відповідному державному органу, органу місцевого
самоврядування чи посадовій особі згідно із законом;
4) публікації висновків тимчасової слідчої комісії в газеті
"Голос України".
5. Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії не є
вирішальними для слідства і суду.
6. Повноваження тимчасової слідчої комісії припиняються:
1) одночасно з прийняттям Верховною Радою остаточного рішення
щодо результатів роботи цієї комісії;
2) у разі ненадання тимчасовою слідчою комісією звіту
Верховній Раді у визначений Верховною Радою термін (частина восьма
статті 87 цього Регламенту);
3) у разі припинення повноважень Верховної Ради відповідного
скликання, якою утворено тимчасову слідчу комісію.
7. Верховна Рада заслуховує звіт про діяльність тимчасової
слідчої комісії в будь-який час не пізніше встановленого терміну
для її діяльності або на вимогу тимчасової слідчої комісії раніше
цього терміну, але не більше двох разів за весь термін її
діяльності.
Розділ IV
ЗАКОНОДАВЧА ПРОЦЕДУРА
Глава 18
ВНЕСЕННЯ ТА ВІДКЛИКАННЯ ЗАКОНОПРОЕКТІВ
Стаття 89. Право законодавчої ініціативи
1. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді належить
Президенту України, народним депутатам, Кабінету Міністрів України
і Національному банку України. { Частина перша статті 89 в
редакції Закону N 2600-VI ( 2600-17 ) від 08.10.2010 }
2. Кабінет Міністрів України має виключне право на внесення
проекту закону про Державний бюджет України.
3. Проект закону про надання згоди на обов'язковість
міжнародних договорів України вносить Президент України або
Кабінет Міністрів України.
4. Проекти резолюцій, декларацій, звернень, заяв вносять
народні депутати.
5. Право законодавчої ініціативи здійснюється шляхом внесення
до Верховної Ради:
1) проектів законів, постанов; { Пункт 1 частини п'ятої
статті 89 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2600-VI
( 2600-17 ) від 08.10.2010 }
2) проектів інших актів Верховної Ради;
3) пропозицій до законопроектів;
4) поправок до законопроектів.
6. Основні терміни, використані в цьому розділі та
Регламенті, мають таке значення:
1) законопроект - проекти законів, постанов Верховної Ради,
які містять положення нормативного характеру; { Пункт 1 частини
шостої статті 89 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2600-VI
( 2600-17 ) від 08.10.2010 }
2) проект іншого акта - проекти постанов, резолюцій,
декларацій, звернень, заяв, що випливають з установчих,
організаційних, контрольних та інших функцій Верховної Ради;
3) пропозиції - внесення змін до тексту законопроекту
(статей, їх частин, пунктів, речень), зміни порядку розміщення,
об'єднання розділів, глав, статей, їх частин і пунктів, а також
виділення тих чи інших положень в окремі розділи, глави, статті;
4) поправка - внесення виправлень, уточнень, усунення
помилок, суперечностей у тексті законопроекту.
7. Пропозиції вносяться письмово до законопроекту, який
готується до другого читання, в редакції, яка передбачає конкретну
зміну, доповнення або виключення певних положень із тексту
законопроекту.
8. Пропозиція щодо структурних частин законопроекту має
містити послідовно викладені назви розділів, глав, а в разі
необхідності - статей, частин чи пунктів законопроекту.
9. Поправка може бути внесена письмово до законопроекту, який
готується до другого і третього читань, а також усно під час
розгляду законопроекту в другому читанні на пленарному засіданні
Верховної Ради.
Стаття 90. Оформлення законопроектів, проектів інших актів
1. Законопроект, проект іншого акта має бути оформлений
відповідно до вимог закону, цього Регламенту та інших прийнятих
відповідно до них нормативно-правових актів.
2. Законопроект, проект іншого акта подається до Верховної
Ради за підписом особи, яка має право законодавчої ініціативи або
представляє орган, наділений таким правом.
3. Якщо законопроект, проект іншого акта ініційовано кількома
народними депутатами, ініціатором його внесення вважається
народний депутат, прізвище (підпис) якого на ньому зазначено
першим. У разі якщо зазначений народний депутат відкликає свій
підпис, ініціатором вважається той, чиє прізвище є наступним.
4. Ініціатор внесення чи представник суб'єкта права
законодавчої ініціативи має право на доповідь законопроекту,
проекту іншого акта на пленарному засіданні Верховної Ради та на
засіданні головного комітету чи тимчасової спеціальної комісії з
цього питання.
5. Законопроект, щодо якого Верховною Радою приймалося
рішення стосовно вимог до його основних положень, принципів чи
критеріїв, повинен відповідати цим вимогам.
6. Законопроект, у якому пропонується внести зміни до закону
(законів), не може поєднуватися зі змінами до Конституції України
( 254к/96-ВР ). Законопроект може передбачати внесення змін лише
до тексту первинного законодавчого акта (закону, кодексу, основ
законодавства тощо), а не до закону про внесення змін до цього
законодавчого акта.
7. Кожен законопроект повинен містити положення щодо порядку
набрання ним чинності.
8. Якщо для реалізації положень поданого законопроекту після
його прийняття необхідні зміни до інших законів, такі зміни мають
викладатися в розділі "Перехідні положення" цього законопроекту
або в одночасно внесеному його ініціатором окремому законопроекті.
До законопроекту додається перелік законів та інших нормативних
актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для
реалізації положень законопроекту в разі його прийняття.
9. До проектів інших актів, зазначених у пункті 2 частини
шостої статті 89 цього Регламенту, альтернативні проекти
відповідних актів не вносяться.
Стаття 91. Супровідні документи до законопроекту, проекту
іншого акта
1. Законопроект, проект іншого акта вноситься на реєстрацію
разом з проектом постанови, яку пропонується Верховній Раді
прийняти за результатами його розгляду, списком авторів
законопроекту, пропозицією щодо кандидатури доповідача на
пленарному засіданні та пояснювальною запискою, яка має містити:
1) обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, цілей,
завдань і основних його положень та місця в системі законодавства;
2) обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових
та інших наслідків застосування закону після його прийняття;
3) інші відомості, необхідні для розгляду законопроекту.
2. Зазначені в частині першій цієї статті документи подаються
письмово разом з їх електронним файлом.
3. У разі внесення законопроекту, проекту іншого акта,
прийняття якого призведе до зміни показників бюджету (надходжень
бюджету та/або витрат бюджету), суб'єкт права законодавчої
ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування
(включаючи відповідні розрахунки). Якщо такі зміни показників
бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або
збільшення витрат бюджету, до законопроекту, проекту іншого акта
подаються пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення
витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для
досягнення збалансованості бюджету. Законопроект, проект іншого
акта (крім проектів законів про Державний бюджет України, про
внесення змін до закону про Державний бюджет України, про
ратифікацію міжнародних договорів України щодо одержання Україною
від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій
позик, не передбачених Державним бюджетом України) не має містити
положень, прийняття яких призведе до збільшення державного боргу і
державних гарантій. { Частина третя статті 91 в редакції Закону N 3614-VI ( 3614-17 )
від 07.07.2011 }
4. Якщо реалізація законопроекту, проекту іншого акта не
впливає на показники бюджету, про це зазначається в пояснювальній
записці. { Частина четверта статті 91 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3614-VI ( 3614-17 ) від 07.07.2011 }
5. У разі внесення законопроекту, остаточне прийняття рішення
щодо якого можливе лише за результатами референдуму, ця обставина
повинна бути зазначена у пояснювальній записці.
6. До законопроекту про внесення змін до законів додається
порівняльна таблиця, яка містить редакцію відповідних положень
(статей, частин, пунктів, абзаців тощо) чинного закону та нову
його редакцію з урахуванням запропонованих змін.
7. Якщо законопроект, проект іншого акта вноситься за
погодженням з відповідними органами виконавчої чи судової влади,
до нього додається таке погодження.
Стаття 92. Реєстрація законопроектів, проектів інших актів
1. Законопроект, проект іншого акта, внесений до Верховної
Ради, реєструється в Апараті Верховної Ради. Законопроект,
внесений з дотриманням вимог статей 90, 91 цього Регламенту,
реєструється в Апараті Верховної Ради в день його внесення.
2. У прийнятті на реєстрацію законопроекту, проекту іншого
акта має бути відмовлено у разі, якщо він поданий з порушенням
вимог статей 90, 91 цього Регламенту, а також якщо законопроект є
альтернативним і вноситься з порушенням строків, визначених цим
Регламентом.
3. Пропозиції, поправки, висновки до законопроектів подаються
до Апарату Верховної Ради або безпосередньо до комітету чи до
тимчасової спеціальної комісії, які визначені головними з
відповідних законопроектів.
4. Усі зареєстровані законопроекти, проекти інших актів та
супровідні документи вводяться Апаратом Верховної Ради до бази
даних законопроектів електронної комп'ютерної мережі веб-сайту
Верховної Ради.
Стаття 93. Попередній розгляд законопроектів, проектів інших
актів у комітетах
1. Кожен законопроект, проект іншого акта після його
реєстрації не пізніш як у п'ятиденний строк направляється Головою
Верховної Ради України або відповідно до розподілу обов'язків
Першим заступником, заступником Голови Верховної Ради України в
комітет, який відповідно до предметів відання комітетів
визначається головним з підготовки і попереднього розгляду
законопроекту, проекту іншого акта, а також у комітет, до предмета
відання якого належать питання бюджету, для проведення експертизи
щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що
регулюють бюджетні відносини, комітет, до предмета відання якого
належать питання регламенту, для підготовки експертного висновку
на відповідність оформлення та реєстрації законопроекту, проекту
іншого акта вимогам закону, цього Регламенту та прийнятих
відповідно до них нормативно-правових актів та в комітет, до
предмета відання якого належить оцінка відповідності
законопроектів міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері
європейської інтеграції. Кожен законопроект не пізніш як у
триденний строк направляється комітетом, до предмета відання якого
належать питання бюджету, до Кабінету Міністрів України для
здійснення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та
відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини. { Частина перша статті 93 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3614-VI ( 3614-17 ) від 07.07.2011 }
2. У разі якщо для підготовки і попереднього розгляду,
доопрацювання законопроектів Верховна Рада приймає рішення про
утворення тимчасової спеціальної комісії (стаття 85 цього
Регламенту), така комісія здійснює функції головного комітету з
цих питань у порядку, визначеному цим Регламентом.
3. Головний комітет не пізніш як у тридцятиденний строк
попередньо розглядає законопроект, проект іншого акта і ухвалює
висновок щодо доцільності включення його до порядку денного сесії
Верховної Ради. До висновку головного комітету додаються висновки
комітетів, до предметів відання яких належать питання відповідно
регламенту та оцінки відповідності законопроектів
міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської
інтеграції, які мають бути подані до головного комітету не пізніш
як у 14-денний строк з дня отримання законопроекту, проекту іншого
акта для надання висновку. У разі якщо законопроект, проект іншого
акта оформлено та/або зареєстровано без дотримання вимог закону,
цього Регламенту та прийнятих відповідно до них
нормативно-правових актів, висновок комітету, до предмета відання
якого належать питання регламенту, направляється головному
комітету та Голові Верховної Ради України для повернення
законопроекту, проекту іншого акта суб'єкту права законодавчої
ініціативи без його включення до порядку денного сесії та розгляду
на пленарному засіданні Верховної Ради. До висновку головного
комітету також додається висновок комітету, до предмета відання
якого належать питання бюджету, що має бути поданий до головного
комітету у 21-денний строк з дня отримання законопроекту для
надання висновку. { Частина третя статті 93 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3614-VI ( 3614-17 ) від 07.07.2011 }
4. До попереднього розгляду законопроекту, проекту іншого
акта головний комітет на своєму засіданні може запропонувати
Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим державним
органам, об'єднанням громадян висловити свою думку щодо
доцільності його прийняття.
5. Для попереднього розгляду законопроекту, проекту іншого
акта на засідання головного комітету запрошується ініціатор
внесення законопроекту чи представник суб'єкта права законодавчої
ініціативи, а в разі необхідності - представники Кабінету
Міністрів України, міністерств, інших державних органів, об'єднань
громадян, а також експерти, фахівці та інші особи.
6. Інші комітети за зверненням головного комітету або з
власної ініціативи розглядають законопроект, проект іншого акта і
направляють свої висновки до головного комітету. Якщо комітет, до
предмета відання якого належать питання регламенту, інші комітети
не направили свої висновки до головного комітету у встановлений
частиною третьою цієї статті строк, головний комітет попередньо
розглядає законопроект, проект іншого акта без таких висновків.
Стаття 94. Повернення законопроекту, проекту іншого акта
суб'єкту права законодавчої ініціативи
1. Голова Верховної Ради України або відповідно до розподілу
обов'язків Перший заступник, заступник Голови Верховної Ради
України за наявності передбачених цією статтею підстав за
пропозицією головного комітету чи тимчасової спеціальної комісії
або Погоджувальної ради повертає внесений законопроект, проект
іншого акта суб'єкту права законодавчої ініціативи без його
включення до порядку денного сесії та розгляду на пленарному
засіданні Верховної Ради.
2. Підставами для повернення законопроекту, проекту іншого
акта без його включення до порядку денного та розгляду на
пленарному засіданні є:
1) висновок комітету, до предмета відання якого належать
питання конституційного права, про те, що законопроект суперечить
положенням Конституції України ( 254к/96-ВР ), крім випадків, коли
він стосується внесення змін до Конституції України
( 254к/96-ВР );
2) висновок комітету, до предмета відання якого належать
питання регламенту, про те, що внесений законопроект, проект
іншого акта оформлений та/або зареєстрований без дотримання вимог
закону, цього Регламенту та прийнятих відповідно до них
нормативно-правових актів;
3) відсутність фінансово-економічного обґрунтування
законопроекту, проекту іншого акта, якщо головний комітет чи
відповідна тимчасова спеціальна комісія не вважають за можливе
розглядати його без такого обґрунтування;
4) наявність прийнятого в першому читанні законопроекту, щодо
якого внесений проект є альтернативним;
5) відхилення на поточній сесії Верховної Ради законопроекту,
положення якого дослівно або по суті повторюють поданий
законопроект.
3. Повернення законопроекту, проекту іншого акта суб'єкту
права законодавчої ініціативи здійснюється в 15-денний строк після
отримання висновку головного комітету чи відповідної тимчасової
спеціальної комісії з повідомленням про причину повернення.
4. Повернені законопроекти, проекти інших актів можуть бути
повторно внесені на розгляд Верховної Ради за умови усунення
недоліків, що стали підставою для їх повернення.
Стаття 95. Зняття законопроектів з розгляду
1. Законопроекти, не прийняті Верховною Радою попереднього
скликання в першому читанні за основу, вважаються знятими з
розгляду і не розглядаються Верховною Радою нового скликання.
2. Верховна Рада своїм рішенням може зняти законопроект з
розгляду, якщо внаслідок прийняття інших законодавчих актів чи з
інших причин законопроект втратив свою актуальність.
3. У разі прийняття Верховною Радою за основу одного з
альтернативних законопроектів інші альтернативні законопроекти
знімаються з розгляду без прийняття про це окремого рішення.
4. Знятими з розгляду вважаються також відкликані та
відхилені законопроекти.
Стаття 96. Включення законопроектів до порядку денного сесії
Верховної Ради
1. На пленарному засіданні Верховної Ради, за винятком
випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті,
розглядаються лише законопроекти, включені до порядку денного
сесії Верховної Ради.
2. Питання про включення законопроекту до порядку денного
сесії розглядається Верховною Радою протягом 30 днів після
ухвалення висновку головного комітету чи тимчасової спеціальної
комісії, але не раніше ніж через два дні після надання народним
депутатам висновку головного комітету (або тимчасової спеціальної
комісії у разі її створення), висновків інших комітетів. { Частина друга статті 96 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4162-VI ( 4162-17 ) від 09.12.2011 }
3. Якщо головний комітет у визначений цим Регламентом строк
(частина третя статті 93 цього Регламенту) не ухвалить висновку
щодо включення відповідного законопроекту до порядку денного
сесії, Верховна Рада в 15-денний строк після письмового звернення
з цього приводу суб'єкта права законодавчої ініціативи розглядає
питання щодо законопроекту на пленарному засіданні та приймає
рішення про включення його до порядку денного сесії Верховної Ради
або про надання головному комітету додаткового часу для підготовки
висновку щодо нього.
4. За процедурним рішенням Верховної Ради для невідкладного
розгляду може бути включено до порядку денного пленарного
засідання (без додаткового включення до порядку денного сесії)
законопроект, якщо він був підготовлений для термінового розгляду
на виконання відповідного доручення Верховної Ради.
Стаття 97. Справа законопроекту
1. Щодо кожного законопроекту, включеного до порядку денного
сесії Верховної Ради, Апарат Верховної Ради та головний комітет
ведуть справу законопроекту. Справа законопроекту містить
документи, внесені в порядку законодавчої ініціативи, документи,
підготовлені в процесі розробки, розгляду, доопрацювання,
прийняття відповідного законопроекту Верховною Радою, а також
документи, які підготовлені органами Верховної Ради, державними
органами, установами і організаціями за зверненням Верховної Ради.
2. До справи законопроекту в хронологічному порядку їх
внесення, подання, направлення, розгляду або прийняття
включаються:
1) законопроект, у тому числі альтернативний (альтернативні),
у разі його (їх) внесення в установленому порядку, пояснювальні
записки до нього (них) та інші супровідні документи;
2) проекти альтернативних рішень, що надходили, і рішення
Верховної Ради щодо розробки, доопрацювання, прийняття
відповідного законопроекту;
3) усі проміжні редакції, у тому числі й альтернативні,
відповідного законопроекту, які вносилися на попередній розгляд,
редакції на перше, друге, третє чи повторні перше і друге читання,
а також пояснювальні записки до них та інші супровідні документи;
4) пропозиції і поправки до законопроекту, внесені в
установленому порядку;
5) висновки щодо законопроекту та дані експертиз,
інформаційних чи наукових досліджень, виконаних щодо законопроекту
за дорученням Верховної Ради;
6) висновки комітетів щодо законопроекту;
7) протоколи або витяги з протоколів засідань головного
комітету щодо законопроекту та стенограми відповідних засідань у
разі їх ведення;
8) витяги із протоколів і стенограм пленарних засідань
Верховної Ради, які містять інформацію про розгляд відповідного
законопроекту;
9) дані про результати поіменного голосування щодо
законопроекту;
10) пропозиції Президента України щодо законопроекту;
11) документи про результати і наслідки референдуму щодо
цього законопроекту;
12) листи, якими супроводжувалися документи до законопроекту
(закону);
13) текст закону в остаточній редакції;
14) законопроекти та інші документи, пов'язані з розробкою і
розглядом Верховною Радою актів про зміну чи скасування цього
закону.
3. До справи законопроекту включаються перші примірники
друкованого тексту, оригінали документів з печатками та
власноручними підписами; у разі відсутності оригіналів документів
до справи законопроекту включаються посвідчені в установленому
порядку їх копії.
Стаття 98. Надання законопроектів народним депутатам
1. Зареєстровані у Верховній Раді законопроекти, крім тих, що
розглядаються Верховною Радою за спеціальними процедурами,
надаються народному депутату шляхом розсилки на адресу електронної
пошти на поштовому сервері Верховної Ради інформаційного листа про
реєстрацію законопроектів.
2. Інформаційний лист про реєстрацію законопроектів
надсилається народному депутату на адресу електронної пошти на
поштовому сервері Верховної Ради на початку робочого дня,
наступного за днем направлення відповідного законопроекту до
головного комітету (або тимчасової спеціальної комісії у разі її
створення), але не раніше дня його розміщення у базі даних
законопроектів електронної комп'ютерної мережі веб-сайту Верховної
Ради. Інформаційний лист має містити посилання на відповідні
сторінки бази даних законопроектів електронної комп'ютерної мережі
веб-сайту Верховної Ради.
3. Висновки комітетів до зареєстрованих законопроектів,
законопроекти, підготовлені до другого та наступних читань, і
супровідні документи до них надаються народним депутатам в
паперовому вигляді, а також в електронному - шляхом введення
відповідної інформації до бази даних законопроектів електронної
комп'ютерної мережі веб-сайту Верховної Ради. { Стаття 98 в редакції Закону N 4162-VI ( 4162-17 ) від
09.12.2011 }
Стаття 99. Відомості, які необхідно зазначати в законопроекті
та супровідних документах, що надаються народним
депутатам
1. Законопроект, який надається народним депутатам, крім його
назви, на титульному та наступних аркушах повинен містити
інформацію про:
1) назву органу, до якого він вноситься, - "Верховна Рада
України";
2) ініціаторів внесення - суб'єктів права законодавчої
ініціативи та їх підписи або підпис особи, яка представляє Кабінет
Міністрів України чи Національний банк України; { Пункт 2 частини
першої статті 99 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2600-VI
( 2600-17 ) від 08.10.2010 }
3) дату реєстрації та реєстраційний номер законопроекту;
4) перелік додатків до законопроекту із зазначенням кількості
аркушів кожного.
2. До законопроекту додаються супровідні документи, в яких
наводяться такі відомості:
1) дата і перелік стадій опрацювання та розгляду, які пройшов
поданий законопроект, текст рішення Верховної Ради щодо нього;
2) перелік комітетів, яким доручено роботу з підготовки цього
документа, із зазначенням головного комітету, а також тих, які
подали в письмовій формі свої висновки щодо цього проекту;
3) висновки експертиз щодо законопроекту;
4) прізвище і посада визначеного доповідача (співдоповідача);
5) автори, які розробляли законопроект (для законопроектів,
які вносяться на перше читання) або його структурні частини, та
перелік державних органів, з якими погоджено його остаточну
редакцію.
3. За рішенням головного комітету можуть надаватися інші
документи інформаційного характеру щодо законопроекту.
Стаття 100. Альтернативні законопроекти
1. Альтернативними вважаються законопроекти, які містять
положення, що регулюють однакове коло питань та повторюють за
суттю положення щодо регулювання одних і тих же суспільних
відносин.
2. Альтернативний законопроект може бути внесений не пізніш
як у 14-денний строк після дня надання народним депутатам першого
законопроекту з відповідного питання.
3. Альтернативні законопроекти до повторного першого читання
можуть бути внесені в 10-денний строк з дня направлення на
повторне перше читання законопроекту, щодо якого він є
альтернативним.
4. Після прийняття законопроекту в першому читанні внесення
альтернативних законопроектів щодо нього не допускається.
Стаття 101. Особливості розгляду законопроектів, визначених
як невідкладні
1. Невідкладними є законопроекти, що визначені Президентом
України або рішенням Верховної Ради як такі.
2. Верховна Рада може прийняти рішення про визначення
законопроекту невідкладним після включення його до порядку денного
сесії Верховної Ради або в ході його наступного розгляду.
3. Верховна Рада може прийняти рішення щодо законопроектів,
визначених як невідкладні, про одноразове відхилення (ad hoc) від
процедури розгляду, передбаченої цим Регламентом, і скоротити
строки внесення альтернативних законопроектів, внесення пропозицій
і поправок, а також строки надання законопроекту народним
депутатам до його розгляду в тому чи іншому читанні. Не
допускається скорочення зазначених строків більш як наполовину.
4. Законопроект, визначений як невідкладний, після завершення
його попереднього розгляду чи доопрацювання включається до порядку
денного найближчого пленарного засідання Верховної Ради і
розглядається позачергово.
Стаття 102. Розгляд законопроектів Верховною Радою
1. Законопроекти розглядаються Верховною Радою, як правило,
за процедурою трьох читань з урахуванням особливостей,
встановлених у цій статті.
2. Розгляд і прийняття законопроекту за процедурою трьох
читань включає:
1) перше читання - обговорення основних принципів, положень,
критеріїв, структури законопроекту та прийняття його за основу;
2) друге читання - постатейне обговорення і прийняття
законопроекту в другому читанні;
3) третє читання - прийняття законопроекту, який потребує
доопрацювання та узгодження, в цілому.
3. Рішення про проведення повторних перших, других читань
законопроектів Верховна Рада може приймати не більше двох разів.
4. За рішенням Верховної Ради допускається остаточне
прийняття законопроекту (крім проектів кодексів і законопроектів,
які містять понад 100 статей, пунктів) відразу після першого чи
другого читання, якщо законопроект визнано таким, що не потребує
доопрацювання, та якщо не надійшло зауважень щодо його змісту від
народних депутатів, інших суб'єктів права законодавчої ініціативи,
юридичного чи експертного підрозділів Апарату Верховної Ради.
5. Під час другого і третього читань розглядаються
порівняльні таблиці законопроектів, а щодо законопроектів про
внесення змін до законів порівняльні таблиці розглядаються і в
першому читанні.
Стаття 103. Експертиза законопроектів
1. За дорученням Голови Верховної Ради України або відповідно
до розподілу обов'язків - Першого заступника Голови Верховної Ради
України, заступника Голови Верховної Ради України або за рішенням
головного комітету законопроект направляється на наукову, юридичну
чи іншу експертизу, проведення інформаційного чи наукового
дослідження; при цьому предмет і мета експертизи, пошуку,
дослідження повинні бути чітко визначені.
2. Зареєстрований та включений до порядку денного сесії
законопроект при підготовці до першого читання в обов'язковому
порядку направляється для проведення наукової експертизи, а при
підготовці до всіх наступних читань - для проведення юридичної
експертизи та редакційного опрацювання у відповідні структурні
підрозділи Апарату Верховної Ради. Остаточна юридична експертиза і
редакційне опрацювання здійснюються після прийняття акта Верховної
Ради в цілому.
3. Окремі законопроекти можуть направлятися для одержання
експертних висновків до Кабінету Міністрів України, відповідних
міністерств, інших державних органів, установ і організацій, а
також окремих фахівців.
4. Експертні висновки повинні бути подані до Верховної Ради
не пізніше 14 днів з дня надходження такого звернення від
посадових осіб та органів Верховної Ради. Якщо в установлені
строки висновки не одержано, вважається, що зауваження відсутні.
5. Висновки, підготовлені за результатами експертизи,
направляються головному комітету для врахування при розгляді
законопроекту та прийняття рішення стосовно подальшої роботи над
ним.
Стаття 104. Відкликання законопроектів
1. Законопроект може бути відкликаний суб'єктом права
законодавчої ініціативи, який його вніс, до включення такого
законопроекту до порядку денного сесії Верховної Ради.
2. Законопроект, включений до порядку денного сесії Верховної
Ради, до його прийняття Верховною Радою в першому читанні за
основу може бути відкликаний за рішенням Верховної Ради і знятий з
розгляду.
3. Порушення питання про відкликання законопроекту
здійснюється шляхом подання письмової заяви ініціатором внесення -
суб'єктом права законодавчої ініціативи на ім'я Голови Верховної
Ради України.
4. Відкликаний законопроект знімається з розгляду із
відповідним зазначенням про це в базі даних законопроектів
електронної комп'ютерної мережі веб-сайту Верховної Ради.
Стаття 105. Визнання законопроектів відкликаними
1. Законопроекти, внесені та не прийняті до закінчення строку
повноважень Верховної Ради відповідного скликання в першому
читанні, вважаються відкликаними.
2. Законопроект вважається відкликаним, якщо до його
прийняття в першому читанні повноваження народного депутата -
ініціатора його внесення достроково припинено.
3. Законопроект, внесений Президентом України або Кабінетом
Міністрів України, вважається відкликаним, якщо до його прийняття
в першому читанні за основу повноваження Президента України або
Кабінету Міністрів України були припинені. Такий законопроект
знімається з розгляду із відповідним зазначенням про це в базі
даних законопроектів електронної комп'ютерної мережі веб-сайту
Верховної Ради.
Стаття 106. Розгляд законопроектів, прийнятих Верховною Радою
попереднього скликання в першому і наступних
читаннях
1. Голова Верховної Ради України попереднього скликання подає
новообраній Верховній Раді перелік законопроектів, законів,
повернутих з пропозиціями Президента України, розгляд яких не було
завершено прийняттям остаточного рішення щодо них Верховною Радою
попереднього скликання. До переліку додаються звіт про виконану
роботу щодо підготовки та розгляду цих питань, а також справи
незавершених законопроектів.



вгору