Договір про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною і Республікою Білорусь
Україна, Білорусь; Договір, Міжнародний документ від 17.07.1995
Документ 112_692, чинний, поточна редакція — Набрання чинності від 06.08.1997


Договір
про дружбу, добросусідство і співробітництво
між Україною і Республікою Білорусь
( Договір ратифіковано Законом N 267/97-ВР від 16.05.97 )

Україна і Республіка Білорусь, далі іменовані Високі
Договірні Сторони, спираючись на тісні зв'язки, що історично склалися, між двома
державами, їх народами, будучи переконані в тому, що дальший розвиток і зміцнення цих
відносин відповідають докорінним інтересам народів обох держав і
служать справі миру, безпеки і прогресу, сповнені рішучості продовжувати розбудову незалежних,
демократичних, правових держав, відзначаючи, що Договір між Українською РСР і Білоруською РСР
( 112_011 ) від 29 грудня 1990 року відіграв значну роль у
розвитку добросусідських відносин між обома державами, прагнучи надати нової якості своїм відносинам і укріпити
правову базу співпраці між обома державами відповідно до реалій
міжнародного життя, підтверджуючи свою прихильність до загальновизнаних норм
міжнародного права, цілей і принципів Статуту Організації
Об'єднаних Націй ( 995_010 ), положень Гельсінкського Заключного
Акта ( 994_055 ), Паризької Хартії для нової Європи ( 995_058 ) та
інших документів Організації з безпеки і співробітництва в Європі, погодились про таке:
Стаття 1
Високі Договірні Сторони засновують свої відносини на
взаємній повазі, довірі і згоді, керуючись при цьому принципами
поважання державного суверенітету, рівноправності і невтручання у
внутрішні справи одна одної, незастосування сили чи загрози силою,
включаючи економічні та інші засоби тиску, мирного урегулювання
спорів, поваги до прав людини і основних свобод, сумлінного
виконання зобов'язань по міжнародному праву, а також іншими
загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. Високі Договірні Сторони визнають непорушність існуючих між
ними державних кордонів і підтверджують, що не мають ніяких
територіальних претензій одна до одної і не висуватимуть таких
претензій у майбутньому.
Стаття 2
Високі Договірні Сторони сприяють продовженню процесу
обмеження озброєнь і роззброєння, укріпленню ролі Організації
Об'єднаних Націй у справі підтримання міжнародного миру і безпеки,
створенню системи колективної безпеки в Європі. Високі Договірні
Сторони також докладають зусиль для сприяння мирному врегулюванню
конфліктів та інших ситуацій, що зачіпають їхні інтереси.
Стаття 3
Кожна з Високих Договірних Сторін зобов'язується утримуватися
від участі або підтримки будь-яких дій, спрямованих проти іншої
Високої Договірної Сторони, і не допускати, щоб її територія була
використана на шкоду інтересам безпеки іншої Високі Договірної
Сторони. У разі виникнення ситуації, яка створює, на думку однієї з
Високих Договірних Сторін, загрозу миру, порушує чи зачіпає
інтереси її безпеки, територіальної цілісності і суверенітету,
вона може звернутися до іншої Високої Договірної Сторони з
пропозицією невідкладно провести консультації. Високі Договірні
Сторони будуть обмінюватися відповідною інформацією і прагнутимуть
погодження необхідних заходів для подолання такої ситуації.
Стаття 4
Високі Договірні Сторони будують свої відносини у сфері
військового співробітництва, забезпечення державної безпеки,
охорони державного кордону, митної справи, експортного і
міграційного контролю на основі окремих угод.
Стаття 5
Кожна з Високих Договірних Сторін гарантує своїм громадянам,
незалежно від їхньої національності, статі, мови, віросповідання,
політичних чи інших переконань, громадянські, політичні,
соціальні, економічні та культурні права і свободи відповідно до
загальновизнаних норм міжнародного права. Кожна з Високих Договірних Сторін відповідно до її діючого
законодавства надає громадянам іншої Високої Договірної Сторони,
які проживають на її території, рівні зі своїми громадянами права
і свободи та здійснює їх рівний правовий захист. Високі Договірні Сторони співпрацюють у здійсненні прав своїх
громадян, що проживають на території одна одної, надають їм
підтримку відповідно до норм законодавства держави місця
проживання, загальновизнаних норм міжнародного права і
домовленостей в рамках Організації з безпеки і співробітництва в
Європі. Високі Договірні Сторони вживають необхідних заходів для
створення найбільш сприятливого режиму взаємних поїздок їхніх
громадян і осіб без громадянства, які проживають на території одна
одної. Високі Договірні Сторони укладуть консульську конвенцію,
договір про правову допомогу по цивільних, сімейних і кримінальних
справах та інші угоди у цій галузі.
Стаття 6
Кожна з Високих Договірних Сторін, відповідно до
загальновизнаних норм міжнародного права, а також Паризької Хартії
для нової Європи та інших документів Організації з безпеки і
співробітництва в Європі підтверджує, що поважання прав осіб, які
відносяться до національних меншин та постійно проживають на її
території, є суттєвим фактором миру, стабільності і демократії. Кожна з Високих Договірних Сторін гарантує особам, які
відносяться до білоруської меншини в Україні і українській меншині
в Республіці Білорусь, право індивідуально або колективно вільно
виражати, зберігати і розвивати свою етнічну, культурну, мовну чи
релігійну самобутність, не зазнаючи будь-яких спроб асиміляції
всупереч їхній волі. Високі Договірні Сторони укладуть окрему угоду у цій галузі.
Стаття 7
Кожна з Високих Договірних Сторін зобов'язується вживати на
своїй території необхідних заходів, включаючи законодавчі, для
відвернення і припинення будь-яких дій, основаних на національній,
расовій, етнічній чи релігійній нетерпимості, ворожості або
ненависті.
Стаття 8
Високі Договірні Сторони сприяють розвитку всебічних
контактів між їхніми громадянами, політичними партіями і рухами,
профспілками, релігійними, жіночими, молодіжними, спортивними,
туристичними та іншими об'єднаннями і спілками, органами друку та
інформації.
Стаття 9
Високі Договірні Сторони приділяють особливу увагу розвитку
співробітництва між парламентами і парламентарями обох держав,
активізують взаємодію комісій Верховних Рад, зокрема щодо
законотворчої діяльності.
Стаття 10
Високі Договірні Сторони забезпечують сприятливі умови для
розвитку взаємовигідного торгово-економічного і науково-технічного
співробітництва між ними. Високі Договірні Сторони створюють сприятливі економічні,
фінансові і правові умови для підприємницької та іншої
господарської діяльності, включаючи заохочення і взаємний захист
капіталовкладень. Високі Договірні Сторони приділяють особливу увагу розвитку
економічних зв'язків між прикордонними районами обох держав, а
також забезпечують сприятливі умови для співробітництва на рівні
адміністративно-територіальних одиниць в рамках їхньої
компетенції. Кожна з Високих Договірних Сторін утримується від дій,
здатних заподіяти іншій Високій Договірній Стороні економічну чи
екологічну шкоду. Високі Договірні Сторони регулюють взаємовідносини із
зазначених питань на основі окремих угод.
Стаття 11
Високі Договірні Сторони розвивають тісне співробітництво в
галузі сільського господарства і переробної промисловості. У цих
цілях вони укладуть окремі угоди.
Стаття 12
Високі Договірні Сторони розвивають співробітництво в галузі
енергетики, застосування ресурсозберігаючих технологій,
транспорту, інформатики і зв'язку, включаючи супутниковий зв'язок,
сприяють збереженню, раціональному використанню і розвитку
комплексів і взаємозв'язаних систем, що склалися у цих галузях. З
цих питань будуть укладені окремі угоди.
Стаття 13
Кожна з Високих Договірних Сторін на умовах, визначених
окремими угодами, забезпечує транспортні операції іншої Високої
Договірної Сторони через річкові і повітряні порти, залізничну і
автомобільну мережі і магістральні трубопроводи, розташовані на її
території. Це положення діє також щодо морських портів України. Умови і порядок здійснення транзиту осіб і вантажів через
території Високих Договірних Сторін визначаються окремими угодами
відповідно до вимог їхнього національного законодавства, а також
міжнародних норм і правил.
Стаття 14
Правовий режим державного майна, майна юридичних осіб і
громадян однієї Високої Договірної Сторони, що знаходиться на
території іншої Високої Договірної Сторони, регулюється
законодавством держави місцезнаходження майна, якщо інше не
передбачено угодами між ними. Якщо одна з Високих Договірних
Сторін заявляє про належність їй майна, що знаходиться на
території іншої Високої Договірної Сторони, на яке пред'являють
претензії треті особи або держави, то інша Висока Договірна
Сторона зобов'язана вжити усіх необхідних заходів по охороні і
збереженню такого майна і не буде передавати його будь-кому без
чітко висловленої згоди на це першої Високої Договірної Сторони до
остаточного вирішення питання про його належність. З цією метою Високі Договірні Сторони укладуть окремі угоди.
Стаття 15
Високі Договірні Сторони розвивають співробітництво в галузі
освіти, науки і техніки, заохочуючи прямі зв'язки між учбовими
закладами і науково-дослідницькими центрами, здійснення спільних
програм і розробок, особливо в галузі передових технологій. Високі
Договірні Сторони будуть взаємодіяти у сфері підготовки наукових і
педагогічних кадрів, а також заохочуватимуть обміни вченими,
викладачами, стажистами, аспірантами і студентами. Високі Договірні Сторони взаємно визнають дипломи про освіту,
вчені ступені і звання і укладуть з цього питання окрему угоду. Високі Договірні Сторони будуть здійснювати широкий обмін
науково-технічною інформацією, а також співробітництво в галузі
охорони прав на інтелектуальну і промислову власність відповідно
до їхніх міжнародних зобов'язань.
Стаття 16
Високі Договірні Сторони будуть розвивати співробітництво в
галузі культури, інформації, літератури і мистецтва, надавати
державну підтримку збереженню і розвитку національно-культурної
самобутності українців у Республіці Білорусь у білорусів в
Україні, зокрема громадським національно-культурним об'єднанням у
культурно-просвітницькій, видавничій діяльності, освіті рідною
мовою, взаємообміну студентами, викладачами і художніми
колективами. Високі Договірні Сторони будуть співробітничати в
галузі теле- і радіомовлення, звертаючи особливу увагу на
забезпечення культурних і духовних потреб національних меншин -
українців у Республіці Білорусь і білорусів в Україні. Кожна з Високих Договірних Сторін заохочує вивчення мови
іншої Високої Договірної Сторони, в тому числі в учбових закладах
всіх рівнів. Високі Договірні Сторони сприяють здійсненню спільних
культурних акцій, розширенню прямих контактів між творчими
колективами, діячами науки і культури, спеціалістами на
державному, регіональному і місцевому рівнях. Високі Договірні Сторони укладуть окремі угоди з цих питань,
включаючи угоду про відкриття культурних центрів двох держав на
території одна одної.
Стаття 17
Високі Договірні Сторони здійснюють тісне співробітництво в
галузі охорони і поліпшення стану навколишнього середовища,
відвернення транскордонних забруднень, раціонального
природокористування, розширення сфери екологічно чистих
виробництв, здійснення високоефективних природоохоронних і
природовідновлювальних заходів. Високі Договірні Сторони співробітничають з урахуванням своїх
можливостей у цій галузі на регіональному і глобальному, в тому
числі на державному і громадському рівнях, з метою створення
всеохоплюючої міжнародної системи екологічної безпеки і
екологічного інформування. Високі Договірні Сторони заохочують пряме співробітництво
місцевих органів державної влади і управління, юридичних і
фізичних осіб у прикордонних районах з метою охорони і
оздоровлення навколишнього природного середовища і забезпечення
збалансованого природокористування у цих районах з врахуванням
принципів єдності природних екосистем і правового режиму
розділюваних природних ресурсів. Високі Договірні Сторони регулюють взаємовідносини з
зазначених питань на основі окремих угод.
Стаття 18
Високі Договірні Сторони, визнаючи глобальний характер
Чорнобильської катастрофи, зобов'язуються об'єднувати і
координувати зусилля у вивченні, ослабленні та мінімізації її
наслідків, розширенні і укріпленні міжнародного співробітництва у
цій галузі обмінюватися інформацією щодо усіх аспектів цієї
діяльності.
Стаття 19
Високі Договірні Сторони розвивають співробітництво в галузі
охорони здоров'я, соціального захисту і соціального забезпечення,
а також праці і зайнятості громадян однієї Високої Договірної
Сторони на території іншої Високої Договірної Сторони відповідно
до окремих угод.
Стаття 20
Високі Договірні Сторони на основі окремих угод
співробітничають у заходах по боротьбі з різними видами
правопорушень, в тому числі з організованою злочинністю,
корупцією, міжнародним тероризмом, незаконними фінансовими
операціями, нелегальною міграцією, незаконним обігом наркотичних,
психотропних, радіоактивних, вибухових речовин, ядохімікатів,
озброєнь, діями спрямованими проти безпеки руху на всіх видах
транспорту, контрабандою, незаконним вивезенням культурних
цінностей. Високі Договірні Сторони здійснюють обмін досвідом і
оперативною інформацією у цих галузях, проводять пов'язані з цим
спільні заходи в рамках міжнародного співробітництва.
Стаття 21
Високі Договірні Сторони проводять регулярні консультації з
метою обміну думками як з питань двосторонніх відносин, так і з
багатосторонніх проблем, що становлять взаємний інтерес. Вони у
необхідних випадках координують свої позиції для здійснення
погоджених дій. За погодженням між Високими Договірними Сторони проводяться
регулярні зустрічі на вищому рівні. Міністри закордонних справ
зустрічаються в міру необхідності і доцільності. Робочі зустрічі між представниками інших міністерств і
відомств для обговорення питань, що становлять спільний інтерес,
проводяться в міру необхідності. Високими Договірними Сторонами можуть створюватися змішані
комісії для розгляду окремих питань у різних галузях відносин.
Стаття 22
Високі Договірні Сторони укладуть між собою окремі угоди про
співробітництво в галузях, що становлять взаємний інтерес.
Стаття 23
Положення цього Договору не зачіпають права і обов'язки
Високих Договірних Сторін, що випливають з інших міжнародних
договорів, учасницями яких вони є.
Стаття 24
Спори відносно тлумачення і застосування цього Договору
підлягають розв'язанню шляхом консультацій і переговорів між
Високими Договірними Сторонами.
Стаття 25
З метою вжиття практичних заходів по реалізації положень
цього Договору буде створена змішана міждержавна комісія.
Стаття 26
Цей Договір підлягає ратифікації і набуває чинності в день
обміну ратифікаційними грамотами, який відбудеться в м.Мінську.
Стаття 27
Цей Договір укладений терміном на десять років. Його дія
автоматично продовжується на наступні десятирічні періоди, якщо
жодна з Високих Договірних Сторін не заявить шляхом письмового
повідомлення іншій Високій Договірній Стороні не менше ніж за
шість місяців до закінчення поточного десятирічного періоду про
своє бажання припинити його дію.
Стаття 28
Цей Договір після набуття ним чинності буде зареєстрований у
Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй відповідно до статті 102
Статуту Організації Об'єднаних Націй.
Стаття 29
З дати набуття чинності цим Договором Договір між Українською
РСР і Білоруською РСР від 29 грудня 1990 року припиняє свою дію.
Вчинено в м.Мінську 17 липня 1995 року в двох примірниках,
кожний українською і білоруською мовами, причому обидва тексти
мають однакову силу.
За Україну За Республіку Білорусь
(підпис) (підпис)



вгору