Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання
Міненерговугілля України; Наказ, Правила, Акт [...] від 15.05.2015285
Документ z0674-15, чинний, поточна редакція — Прийняття від 15.05.2015
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 07.07.2015. Подивитися в історії? )


7.51. Працівники, що безпосередньо беруть участь у виконанні газонебезпечних робіт у колодязях, траншеях та загазованих приміщеннях, повинні забезпечуватися рятувальними поясами в комплекті з рятувальною мотузкою та шланговими протигазами. Застосування фільтрувальних протигазів не допускається.

7.52. Дозвіл на користування ізолювальними протигазами в кожному випадку повинен видавати керівник робіт працівникам, які пройшли медичний огляд і спеціальний інструктаж із правил користування таким протигазом.

7.53. Тривалість роботи в протигазі без перерви не повинна перевищувати 30 хвилин.

7.54. Повітрозабірні патрубки шлангових протигазів необхідно встановлювати з навітряного боку. За відсутності примусового нагнітання повітря вентилятором довжина шлангу не повинна перевищувати 10 м.

Шланг не повинен мати різких перегинів і не повинен будь-чим затискатися.

7.55. Рятувальні пояси повинні мати наплічні ремені з вузлом кріплення мотузки на їх перетині з боку спини.

Пояс повинен підганятися таким чином, щоб вузол кріплення розміщувався не нижче лопаток. Застосування поясів без наплічних ременів не допускається.

7.56. Протигази перевіряють на герметичність перед виконанням кожної газонебезпечної роботи.

7.57. Рятувальні пояси повинні випробовуватись згідно з вимогами експлуатаційної документації заводу-виробника. При її відсутності рятувальні пояси з кільцями для карабінів випробовують протягом 5 хвилин вантажем масою 200 кг, що кріпиться до кільця пояса, застебнутого на обидві пряжки. Після зняття тягаря на поясі не повинно бути слідів пошкоджень.

7.58. Поясні карабіни випробовують протягом 5 хвилин вантажем масою 200 кг, що кріпиться до карабіну з відкритим затвором. Після зняття навантаження вивільнений затвор карабіна повинен стати на своє місце.

7.59. Рятувальні мотузки випробовують вантажем масою 200 кг протягом 15 хвилин. Після зняття навантаження на мотузку в цілому і на окремих її нитках не повинно бути пошкоджень.

7.60. Випробування рятувальних поясів, поясних карабінів і рятувальних мотузок необхідно проводити не рідше ніж один раз на 6 місяців.

Перед видачею поясів, карабінів і мотузок їх необхідно перевіряти візуально. Кожний пояс і мотузка повинні мати інвентарне маркування із зазначенням дат проведеного і наступного випробувань.

VІІI. Вимоги до організації роботи аварійно-диспетчерських служб

8.1. Контроль і оперативно-диспетчерське керівництво планово-профілактичними та аварійно-відновлювальними роботами на об'єктах Єдиної газотранспортної системи України з урахуванням вимог охорони праці здійснюються газорозподільними підприємствами відповідно до вимог чинного законодавства України.

Локалізація і ліквідація аварійних ситуацій здійснюються аварійно-диспетчерською службою (аварійна газова служба) "104" (далі - АДС), її філіями і постами, що працюють цілодобово і без вихідних.

Служби АДС повинні забезпечуватись:

проводовим телефонним зв’язком "104" відповідно до вимог Національного плану нумерації України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 23 листопада 2006 року № 1105, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 грудня 2006 року за № 1284/13158, зблокованим з засобами запису телефонних переговорів;

телефонним зв’язком з пожежно-рятувальною службою, швидкою медичною допомогою, міліцією, енергопостачальними організаціями;

автономними засобами зв’язку;

технологічними схемами газопроводів високого і середнього тисків населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тис. чоловік;

планшетами газопроводів масштабом не більше 1:1000 або комп’ютерними геоінформаційними схемами газопроводів.

Чисельність і технічне оснащення АДС (філій) встановлюється керівництвом газорозподільного підприємства, виходячи із характеру та обсягів заявок, що надходять на "104", з врахуванням місцевих умов і місця дислокації, з урахуванням необхідності прибуття бригади АДС на місце аварій не пізніше ніж за 40 хвилин. На аварійний виклик бригада АДС повинна виїхати протягом 5 хвилин.

8.2. Експлуатаційні дільниці газорозподільних підприємств, які не мають у своєму складі АДС, повинні обслуговуватися найближчою АДС газорозподільного підприємства. Закріплення за АДС зони обслуговування здійснюється наказом по газорозподільному підприємству.

8.3. Підприємства, що самостійно експлуатують системи газопостачання, виконують аварійні роботи силами і засобами власної газової служби із залученням в разі необхідності АДС газорозподільного підприємства згідно з укладеним договором.

8.4. Локалізація та ліквідація аварій на ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП, ПСБ, ПОБ та на промислових підприємствах виконуються працівниками підприємства. Участь АДС газорозподільного підприємства в аварійних роботах обумовлюється планом локалізації і ліквідації аварійних ситуацій цих підприємств за погодженням з газорозподільним підприємством.

8.5. З бригадами АДС повинні проводитися тренувальні заняття на кожному підприємстві.

Тренувальні заняття повинні проводитися в умовах, максимально наближених до реальних.

Проведені тренувальні заняття повинні обліковуватись.

8.6. Виклики, що надходять до АДС, повинні реєструватися із зазначенням даних: час надходження повідомлення (заявки), адреса, прізвище заявника, причина надходження повідомлення (заявки), час виїзду і прибуття на місце бригади АДС, час виконання заявки, характер пошкодження і перелік виконаних робіт.

В аварійно-диспетчерських службах телефонні розмови на лініях "104" повинні записуватися на реєструючі системи збереження інформації. Дозволяється реєстрація заявок АДС за допомогою персональних комп’ютерів та спеціально розроблених програм для автоматизованого робочого місця оператора (диспетчера АДС), які забезпечують збереження та архівацію заявок комп’ютером. Строк зберігання записів повинен бути не менше одного місяця.

Своєчасність виконання аварійних заявок і обсяг робіт повинні систематично контролюватися.

На підставі аналізу всіх заявок повинні розроблятися відповідні заходи з поліпшення технічного обслуговування газового господарства.

8.7. При одержанні повідомлення (заявки) про витік газу оператор (диспетчер) АДС зобов’язаний у телефонному режимі проінструктувати заявника про вжиття необхідних заходів з безпеки.

8.8. При виїзді для локалізації та ліквідації аварій на надземних та підземних газопроводах бригади АДС повинні мати планшети (плани газопроводів з точними прив’язками, схеми зварних стиків при потребі).

8.9. Спеціалізований автомобіль АДС повинен забезпечуватися автономними засобами зв’язку, сиреною, проблисковим маячком синього кольору та укомплектовуватися згідно з переліком оснащення аварійних автомобілів АДС, який затверджується газорозподільним підприємством.

8.10. Відповідальним за своєчасне прибуття бригади АДС на місце аварії і виконання робіт є керівник зміни АДС.

8.11. При виявленні газу з концентрацією понад 1% - для природного газу, або 0,4% - для ЗВГ в підвалах, тунелях, колекторах, під’їздах, приміщеннях перших поверхів будинків повинні вживатись заходи для негайного відключення газопроводів від системи газопостачання і евакуації людей з небезпечної зони.

8.12. Для тимчасової ліквідації витоку газу допускається накладання бандажу (хомуту) на наскрізні дефекти газопроводу. Засипка підземних газопроводів з накладеними на них бандажами або хомутами забороняється.

Встановлення бандажів або хомутів на внутрішніх газопроводах забороняється.

8.13. Роботи з ліквідації наслідків аварій повинні виконуватися експлуатаційними підрозділами газорозподільних підприємств (службою аварійно-відновлювальних робіт та/або службою підземних газопроводів) після локалізації аварійної ситуації.

Після усунення причин аварійних відключень газових мереж споживачів в населених пунктах газорозподільне підприємство повинно відновити подачу газу в газові мережі з дотриманням вимог порядку пуску газу, який затверджується керівником газорозподільного підприємства.

8.14. Для забезпечення своєчасного виконання аварійно-відновлювальних робіт газорозподільні підприємства повинні мати запас матеріалів і запасних частин об’єктового рівня, створений відповідно до вимог Порядку створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 року № 308.

8.15. Роботи з локалізації і ліквідації аварій проводяться без наряду-допуску та до усунення прямої загрози життю людей і пошкодженню матеріальних цінностей.

Після усунення загрози роботи з приведення газопроводів і газового обладнання в технічно справний стан повинні проводитися за нарядом-допуском.

Якщо аварія від початку до кінця ліквідується аварійною службою, складання наряду-допуску не вимагається.

IХ. Захист сталевих споруд систем газопостачання від електрохімічної корозії

9.1. Заходи із захисту від корозії повинні забезпечувати цілісність споруди протягом всього строку її експлуатації.

9.2. Проектування, будівництво та експлуатація установок захисту від електрохімічної корозії споруд систем газопостачання повинна виконуватись згідно з вимогами ДСТУ Б.В.2.5-29:2006.

9.3. Відповідальними за стан ЕХЗ споруд систем газопостачання є їх власники (балансоутримувачі та/або орендарі (наймачі)).

9.4. Всі види ЕХЗ, передбачені проектом газопостачання, повинні вводитись в дію до введення побудованих підземних споруд в експлуатацію, а в зонах небезпечного впливу блукаючих струмів - не пізніше одного місяця після укладання газопроводу в ґрунт.

9.5. Діагностичні, налагоджувальні і експлуатаційні роботи на установках ЕХЗ, а також проведення електричних вимірювань повинні здійснюватися працівниками, які пройшли навчання і мають посвідчення на право виконання роботи в електроустановках напругою до 1000 В та групою допуску не менше ІІІ.

9.6. Налагодження та експлуатація засобів ЕХЗ споруд систем газопостачання населених пунктів повинні здійснюватися спеціалізованими службами газорозподільних підприємств або іншими організаціями, що мають дозвіл на їх експлуатацію, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Зазначені служби є відповідальними за своєчасне виявлення небезпечних корозійних зон і вжиття заходів щодо їх ліквідації.

9.7. Власники (балансоутримувачі) засобів ЕХЗ повинні забезпечити їх періодичний технічний огляд і обслуговування, контрольні вимірювання значень захисних потенціалів підземних споруд системи газопостачання, а також ремонтні роботи установок ЕХЗ та періодичну перевірку ефективності дії засобів ЕХЗ на весь період експлуатації підземних споруд системи газопостачання.

9.8. Технічний огляд установок ЕХЗ виконується в строки, що встановлені власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)), які забезпечують їх безперебійну роботу, але не рідше ніж:

установки дренажного захисту - чотири рази на місяць;

установки катодного захисту - один раз на місяць;

установки протекторного захисту - один раз на рік.

Для установок ЕХЗ, обладнаних засобами телеметричного контролю, періодичність збільшується в два рази.

9.9. При технічному огляді провадяться:

зовнішній огляд всіх елементів установок;

очищення шаф від пилу, води, бруду та ін.;

перевірка правильності монтажу і відсутності механічних пошкоджень окремих елементів, стану контактів;

перевірка робочих параметрів установок, включаючи вимірювання:

на установках катодного захисту - випрямлений струм і напруга перетворювача, потенціал відносно землі в точці приєднання;

на поляризованих електродренажних установках - струм дренажу, потенціал відносно землі в точці дренування та в контрольних (опорних) точках та на межі зони дії електрозахисних установок;

на установках посиленого дренажного захисту - випрямлена напруга, струм в ланцюгу дренажу і потенціал газопроводу в точці дренування та на межі зони дії ЕЗУ;

на протекторних установках:

потенціал споруди відносно землі при відключеному протекторі;

потенціал протектора при розімкнутому ланцюгу "споруда-протектор";

потенціал споруди відносно землі в контрольних (опорних) точках на межі зони дії протекторної установки і струм в ланцюгу "споруда-протектор" при включеному протекторі.

9.10. При технічному обслуговуванні установок ЕХЗ виконуються, окрім робіт, зазначених в пункті 9.9 цього розділу, також:

перевірка опору розтікання анодного та захисного заземлення один раз на рік, а також під час проведення ремонтних робіт;

перевірка електричного опору ізоляції установок ЕХЗ та з’єднувальних кабельних ліній - один раз на рік;

перевірка справності електроізолювальних з’єднань - один раз на 2 роки;

потенціал в контрольних (опорних) точках та на межі зони захисту ЕХЗ - один раз на 6 місяців.

Порушення в роботі установок ЕХЗ повинні усуватися в строк не більше 1 місяця з моменту виявлення порушення. Роботу з ремонту установок ЕХЗ, що вийшли з ладу, слід вважати як аварійну.

9.11. Вимірювання потенціалів на підземних сталевих спорудах системи газопостачання повинні проводитися під час перевірки ефективності роботи установки ЕХЗ не рідше одного разу на 3 місяці, а також після кожної зміни корозійних умов, у зв’язку із зміною режиму роботи установок електропостачання електрифікованого транспорту, розвитку мереж джерел блукаючих струмів, газопроводів і інших підземних металевих інженерних мереж, а також після кожного капітального ремонту установок ЕХЗ.

За межами зон впливу діючих установок ЕХЗ - не рідше двох разів на рік.

Двічі на рік повинен проводитись аналіз корозійного стану підземних сталевих газопроводів з побудовою діаграми зміщення потенціалів.

В зонах дії блукаючих струмів щороку необхідно виконувати вимірювання стаціонарних потенціалів газопроводів у нічний час.

9.12. Експлуатаційна організація, яка виконує роботи з захисту сталевих підземних споруд, повинна мати карти-схеми газопроводів з позначенням місць розміщення установок ЕХЗ і контрольно-вимірювальних пунктів, дані про джерела блукаючих струмів.

За результатами обстеження технічного стану газопроводів експлуатаційною організацією здійснюється щорічний аналіз корозійного стану сталевих підземних споруд і ефективності роботи електрохімзахисту, захищеності газопроводів протягом часу їх експлуатації.

9.13. При виявленні корозійно-небезпечних і знакозмінних зон газопроводів власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) повинні вживатися заходи щодо їх ліквідації. Строки виконання робіт визначаються власником, але не більше 1 місяця. До усунення анодних і знакозмінних зон власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) газопроводів повинні бути розроблені і вжиті заходи, які б гарантували безпечну експлуатацію газопроводів.

9.14. Власники (балансоутримувачі та/або орендарі (наймачі)) повинні забезпечити виявлення причин корозійних пошкоджень газопроводів. Кожний випадок наскрізного корозійного пошкодження газопроводів підлягає розслідуванню комісією, призначеною наказом по підприємству, до складу якої повинен входити представник суб’єкта господарювання, який виконує роботи з експлуатації ЕХЗ.

9.15. Роботи і вимірювання в контрольно-вимірювальних пунктах в межах проїзної частини вулиць і доріг, на рейкових коліях трамваю і залізничних шляхах, джерелах електроживлення установок електрозахисту повинні виконуватися бригадою в складі не менше двох працівників, один з яких стежить за безпекою робіт, що проводяться.

Проведення робіт і вимірювань у колодязях, тунелях і траншеях глибиною понад 1 м повинно виконуватися бригадою в складі не менше трьох працівників.

9.16. Всі роботи працівників підрозділів з експлуатації ЕХЗ на тягових підстанціях і відсмоктувальних пунктах електротранспорту проводяться за участю працівників підстанції.

9.17. Металеві корпуси електроустановок, які не знаходяться під напругою, повинні мати занулення і захисне заземлення.

9.18. Підключення захисних установок до електромережі змінного струму 110/220 В повинно виконуватись представником власника електричних мереж відповідно до вимог Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 17 січня 2013 року № 32, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2013 року за № 236/22768.

9.19. Виконання ЕХЗ інженерних підземних мереж повинно здійснюватися на підставі проектів робіт, які погоджені з газорозподільними підприємствами.

9.20. Поточний ремонт установок ЕХЗ здійснюється в процесі експлуатації на підставі акта технічного огляду або технічного обслуговування. Плановий ремонт установок ЕХЗ здійснюється щороку. Капітальний ремонт проводиться відповідно до дефектних актів і розробленої технічної документації на ЕХЗ.

Начальник
Управління фізичного захисту,
промислової безпеки
та охорони праці




О.М. Усачов


Додаток 1
до Правил
безпеки систем газопостачання
(пункт 1.9 розділу V)

ТАБЛИЦЯ 1 - Періодичність технічних оглядів трас підземних газопроводів

Газопроводи

Траси газопроводів

низького тиску в забудованій частині населеного пункту

високого і середнього тисків в забудованій частині населеного пункту

усіх тисків у незабудованій частині населених пунктів

1

Новозбудовані і введені в експлуатацію

безпосередньо в день пуску і наступного дня

2

2.1. Сталеві та поліетиленові, що експлуатуються в нормальних умовах та знаходяться у задовільному технічному стані, а також сталеві після реконструкції методом протягування поліетиленових труб

1 раз на місяць

1 раз на 2 тижні

1 раз на 3 місяці

2.2. Такі самі щорічному КПО

1 раз на 2 місяці

1 раз на місяць

1 раз на 6 місяців

3

З тимчасово усуненим витіканням (бинт, бандаж)

Щоденно до проведення ремонту

4

Берегові частини переходів через водні перешкоди і яри

Щоденно в період повені

Примітка.
1. Газопроводи з дефектами підлягають обов`язковому приладовому технічному обстеженню.
2. Періодичність обходу газопроводів-вводів до житлових, громадських будинків та підприємств повинна виконуватись в строки як для розподільних газопроводів.


Додаток 2
до Правил
безпеки систем газопостачання
(пункт 6.8 глави 6 розділу V)

АКТ



вгору