Про затвердження Правил льодового проведення суден
Мінінфраструктури; Наказ, Правила від 12.03.201114
Документ z0447-11, чинний, поточна редакція — Редакція від 11.09.2018, підстава z0972-18

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ
Н А К А З
12.03.2011 N 14
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
4 квітня 2011 р.
за N 447/19185

Про затвердження Правил
льодового проведення суден
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства
інфраструктури
N 147 ( z0486-13 ) від 11.03.2013
N 278 ( z1234-16 ) від 16.08.2016
N 354 ( z0972-18 ) від 06.08.2018 }

Відповідно до статті 3 Кодексу торговельного мореплавства
України ( 176/95-ВР ) Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила льодового проведення суден, що
додаються.
2. Укрморрічфлоту забезпечити подання цього наказу в
установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства
юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного
опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
В.о. Міністра К.Єфименко
ПОГОДЖЕНО:
Голова ліквідаційної комісії
Державного комітету України
з питань регуляторної
політики та підприємництва Г.Яцишина
Голова Державного комітету
рибного господарства України В.С.Дроник
Голова Державної прикордонної
служби України М.Литвин
Міністр оборони України М.Б.Єжель

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
інфраструктури України
12.03.2011 N 14
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
4 квітня 2011 р.
за N 447/19185

ПРАВИЛА
льодового проведення суден
{ У тексті Правил слово "Укрморрічфлот" в усіх відмінках
замінено словом "Укрморрічінспекція" у відповідних
відмінках згідно з Наказом Міністерства інфраструктури
N 147 ( z0486-13 ) від 11.03.2013 }
{ У тексті Правил слово "Укрморрічінспекція" у всіх
відмінках замінено словом "Укртрансбезпека" у
відповідному відмінку згідно з Наказом Міністерства
інфраструктури N 278 ( z1234-16 ) від 16.08.2016 }
{ У тексті Правил слово "Укртрансбезпека" у всіх відмінках
замінено словами "Морська адміністрація" у відповідних
відмінках згідно з Наказом Міністерства інфраструктури
N 354 ( z0972-18 ) від 06.08.2018 }
I. Загальні положення
1.1. Дія цих Правил поширюється на торговельні судна, які
здійснюють плавання в льодових умовах у територіальному морі
України та на внутрішніх водних шляхах. До суден, що плавають під Державним Прапором України в
територіальних водах інших країн і перебувають поза полярними
водами, крім положень цих Правил, застосовується також
законодавство країн, у територіальних водах яких здійснюється
плавання. До суден, що здійснюють плавання під Державним Прапором
України в полярних водах, додатково застосовуються вимоги
Резолюції А.1024 (26) "Керівництво для суден, які здійснюють
плавання у полярних водах", прийнятої Асамблеєю Міжнародної
морської організації 02.12.2009, та відповідних міжурядових угод.
1.2. У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні: важкий лід - лід товщиною 60 см і більше та торосистий лід; довгий сигнал - сигнал тривалістю приблизно 4-6 сек.; короткий сигнал - сигнал тривалістю приблизно 1 сек.; криголам - судно, призначене для проведення, обколювання,
буксирування суден і виконання рятувальних та інших робіт у
льодових умовах; легкий лід - лід товщиною до 60 см, який вільно проходять
криголами, а за сприятливих умов - судна з посиленим підкріпленням
корпусу; льодова обстановка - розподіл льоду за різними
характеристиками у районі плавання; льодовий клас - клас, присвоєний судну класифікаційним
товариством, який відповідно до міцності корпусу судна надає йому
право здійснювати плавання в певних льодових умовах; неполярні води - води, що не належать до вод арктичного та
антарктичного регіонів Землі; несприятливі льодові умови - наявність льоду скупченістю
7 балів і більше та припаю; рідкий лід - різного виду плавучий лід, переважно битий,
рівномірно розподілений, що займає до 30 % видимої поверхні моря
(скупченість - 1-3 бали); розріджений лід - різного виду битий дрейфуючий лід, що
займає близько половини видимої поверхні (скупченість -
4-6 балів); скупчений лід - скупчення плавучих крижин, що покривають
близько 80 % видимої поверхні (скупченість - 7-9 балів); сприятливі льодові умови - наявність льоду скупченістю до
3 балів; стиск льоду - ущільнення льоду під впливом вітру і плину; судна льодового плавання - судна, призначені для самостійного
плавання в льодових умовах (з можливим подоланням льодових
перемичок) або плавання в льоду під проведенням криголама; тороси - нагромадження уламків льоду в крижаному покриві; торосіння - вид формування льодових перешкод, коли розлами,
зіткнення й стиск льоду утворюють тороси.
1.3. З урахуванням фактичної льодової обстановки та її зміни
капітани (судноводії) суден та криголамів для забезпечення
безпечного плавання суден у льодових умовах та/або запобігання
виникненню аварійної морської події в льодових умовах можуть
приймати рішення у частині формування каравану та маневрування в
льодових умовах інші ніж ті, що викладені у розділах IV, V та VI
цих Правил.
II. Класифікація льоду
2.1. Лід у неполярних водах розрізняється за віком, формою і
будовою.
2.2. За віком лід у неполярних водах поділяється на такі
види: початкові утворення льоду; молодий лід товщиною 5-15 см; зимовий лід товщиною 15-200 см.
2.3. За формою лід поділяється на такі види: нерухомий; дрейфуючий або плавучий.
2.4. За структурою льоду і станом його поверхні розрізняють: рівний лід; нашарований лід; торосистий лід; безсніжний лід; засніжений лід і зморозь.
2.5.Під впливом вітрів і плинів крига може дрейфувати і
стискатися, може бути в стані розрідження і торосіння.
III. Підготовка судна
до плавання в льодових умовах
3.1. Під час підготовки судна до плавання в льодових умовах
необхідно здійснити заходи щодо: ретельного огляду корпусу судна (за потреби - в доці) і в
разі виявлення дефектів усунути їх. При цьому особлива увага
звертається на міцність і водонепроникність корпусу, а також на
справність керма й гребних гвинтів. У разі необхідності додатково
підкріплюють частини корпусу, що зазнають найбільших навантажень
під час роботи в льоду, зокрема носову частину в районі змінної
ватерлінії; огляду і ремонту за потреби внутрішніх частин корпусу судна
(набору, водонепроникних переборок, обшивки борту і подвійного дна
в районі вантажних трюмів); огляду і приведення у справний стан водовідливних засобів -
як основних (стаціонарних), так і допоміжних (переносних).
3.2. Кінгстони та всі прийомні отвори, розміщені нижче від
ватерлінії, повинні бути захищені щитками або сітками від
засмоктування шуги і дрібноколотого льоду.
3.3. Необхідно додатково перевірити роботу головних двигунів,
допоміжних механізмів, усього суднового обладнання, засобів
зв'язку, навігаційних і радіонавігаційних приладів.
3.4. Палубні механізми готують для плавання в умовах низьких
температур, утеплюють магістралі прісної і забортної води, що
розміщуються на верхніх палубах, або облаштовують подавання води
через інші магістралі, розташовані не на відкритих палубах.
3.5. Усі механізми й обладнання, робота яких не є необхідною
і пов'язана з небезпекою розморожування, відключають і
консервують.
3.6. Під час підготовки до льодового плавання судна повинні
бути забезпечені звичайними судновими матеріально-технічними
запасами та спорядженням, зокрема: цементом, що швидко схоплюється; піском відповідно до кількості цементу; пішнями з рукоятками, лопатами, кирками та іншим
спорядженням.
3.7. Якщо є така можливість, судна додатково забезпечуються: запасним гвинтом або комплектом лопатей, якщо вони змінні; двома льодовими якорями для швартування суден до крижаних
полів; переносною мотопомпою як допоміжним аварійним засобом (а
також для приймання води з льоду); шлангами до мотопомпи (приймальними і зливними).
3.8. До початку плавання у льодових умовах капітани
(судноводії) повинні вивчити ці Правила, міжнародні сигнали, що
застосовуються для зв'язку між криголамом і суднами, які
проводяться, місцеві ознаки, що характеризують найближчі зміни
льодової обстановки, а також розробити план переходу і виконати
попереднє прокладання запланованого маршруту на навігаційній
карті.
3.9. Розподіл вантажу по трюмах повинен забезпечувати
постійний диферент судна на корму протягом рейсу для захисту
гребного гвинта і стерна від ударів об лід.
3.10. Під час складання плану завантаження судна і під час
завантаження судна рекомендується враховувати можливість його
розвантаження в будь-якому з передбачуваних пунктів заходження без
перевалки вантажу в трюмах на випадок, якщо обстановка в першому
порту заходження не дасть змоги здійснити вивантаження.
3.11. У разі можливості вантажі у трюмах розміщуються таким
чином, щоб була забезпечена можливість проникнення до місця
пошкодження обшивки і набору та вжиття заходів для забезпечення
плавучості судна та захисту вантажу від підмочування.
3.12. У носові трюми рекомендується поміщати вантажі, які
менше бояться підмочування (ліс, вугілля, вироби із заліза,
вантажі в металевих бочках тощо).
3.13. Розподіляючи палубні вантажі, слід залишати вільними
люки носових трюмів, щоб забезпечити вільний доступ у вантажні
приміщення для їх огляду, і залишати вільними місця розташування
вимірювальних трубок.
IV. Самостійне плавання судна
в льодових умовах
4.1. Самостійне плавання судна в льодових умовах дозволяється
лише у випадку, якщо судно має відповідний льодовий клас,
присвоєний класифікаційним товариством.
4.2. Отримавши інформацію про льодову обстановку, капітан
судна враховує, на який час надано інформацію про льодову
обстановку, її достовірність, а також зміни, які могли відбутися в
льодовій обстановці під дією різних гідрометеорологічних факторів
за час, що минув після отримання інформації.
4.3. Фактичну навколишню льодову обстановку слід нанести на
карту району плавання зручного масштабу.
4.4. Наближаючись до зони розташування льоду, капітан
(судноводій) судна повинен забезпечити своєчасне його виявлення,
щоб вчасно зменшити швидкість судна або зупинитися і вибрати
безпечний шлях відповідно до фактичної обстановки.
4.5. Перед входженням в лід необхідно заздалегідь зменшити
швидкість судна, підготувати до роботи всі водовідливні засоби,
посилити спостереження за морем, виставити на носовій частині
судна спостерігача.
4.6. Швидкість судна вибирають залежно від загальної льодової
обстановки та відстані, на якій може бути виявлено лід.
4.7. Рішення про входження у лід приймається капітаном судна
(судноводієм) після ретельного аналізу льодової обстановки, якщо
відсутня можливість обійти льодовий район чистою водою.
4.8. Судно може входити в лід лише в тому випадку, якщо лід у
цьому районі є прохідним для льодового класу судна, а наявні
прогнози погоди не передбачають значного погіршення льодових умов.
4.9. Входження судна в лід з боку підвітряного краю можливе
лише після отримання достовірної інформації про прохідність льоду
і дозволу осіб, що керують льодовими операціями.
4.10. Перед входженням судна в лід з боку навітряного краю
необхідно попередньо пройти вздовж краю для того, щоб відшукати
місце, де лід менш щільний. Входити в лід слід у глибокий вигин
або язик краю, який виступає, де дія хвиль відчутна менше, а сам
лід - слабший і дрібніший, самим малим ходом, зберігаючи
керованість, по можливості під прямим кутом до напрямку краю криги
в місці входження і уникаючи перекладення стерна на великі кути,
щоб не пошкодити стерно або гвинт у разі різкого закидання корми.
4.11. У випадку неминучого зіткнення з крижинами під час
входження у край льодового поля судно у разі можливості необхідно
поставити так, щоб удар крижини припав на найміцнішу частину
корпусу - форштевень.
4.12. Не рекомендується входити в лід за таких умов: у разі помітного переміщення льоду біля краю; у разі дрейфу льоду в бік будь-яких перешкод (мілина, острів,
берег, важка крига); у разі несприятливого прогнозу погоди; в умовах обмеженої видимості; у період інтенсивного льодоутворення.
4.13. Під час руху в льоду судно має дотримуватись
рекомендованого йому генерального курсу.
4.14. З метою ухилення від небезпечних крижин можна
відхилятися від запланованого шляху, змінивши напрямок руху або
швидкість судна. При цьому судно вибирає рух у місцях найменшої
скупченості криги та по розводдях між кригою.
4.15. Ланцюг розводів вибирається так, щоб його загальний
напрямок по можливості був якнайближче до генерального курсу
судна, а перемички між розводдями були прохідними для судна (для
уникнення заходження в "льодовий мішок").
4.16. Для отримання повної інформації про характер льоду і
для вибору шляху по розводдях потрібно проаналізувати лід у межах
видимого горизонту візуально в бінокль з якомога більшої висоти і
за допомогою радіолокатора та інших технічних засобів, у разі їх
наявності.
4.17. Вибравши найсприятливіший напрямок для плавання, судно
у процесі руху повинно систематично уточнювати льодову обстановку
попереду.
4.18. Під час маневрування серед льоду швидкість судна
повинна бути такою, щоб його капітан (судноводій) встигав
заздалегідь визначити характер льоду, завчасно вибирати
безпечніший шлях і обходити великі крижини.
4.19. Приймаючи рішення стосовно підвищення швидкості руху
судна в льоду, капітан (судноводій) повинен враховувати маневрені
властивості свого судна, тобто можливість вчасно зупинитися або
уникнути зіткнення з небезпечною крижиною.
4.20. Якщо судну потрібно здійснити крутий поворот, необхідно
заздалегідь зменшити хід, щоб уникнути удару кормою, гвинтом або
стерном об крижину.
4.21. У вузькому проході між крижинами слід рухатися по
можливості прямим курсом, поворот здійснювати лише після того, як
корма судна пройде вузьке місце.
4.22. Під час переходу з одного розводдя в інше можливе
форсування перемичок скупченого льоду, яке рекомендовано
здійснювати проти вітру або за вітром.
4.23. Судно може форсувати вузьку перемичку неважкого льоду з
невеликих розбігів, які не перевищують довжину корпусу судна.
4.24. Під час форсування льоду екіпажу судна необхідно уважно
спостерігати за корпусом судна, позачергово вимірювати рівень
лляльних вод, а також у разі можливості здійснювати огляд обшивки
і набору корпусу всередині судна.
4.25. Під час руху судна заднім ходом на кормі повинен
перебувати досвідчений спостерігач. Стерно встановлюється прямо, а
гребний гвинт повинен весь час обертатися на задній хід, щоб
уникнути поломки лопатей гвинта.
4.26. Після того як рух назад припиниться, давати судну
передній хід слід з найменшої частоти обертання, щоб спочатку дещо
розрідити кригу в районі гвинтів. У разі зміни заднього ходу на
передній стерно можна виводити з прямого положення лише тоді, коли
судно почне рух уперед.
4.27. Стики крижаних полів, які є сильно стиснутими,
форсувати не рекомендується з метою уникнення затискання судна.
4.28. Якщо на шляху судна зустрінеться перемичка скупченого
льоду, яку судно буде вимушене подолати, у краю скупченого льоду
для проходу через перемичку вибирається місце з найбільш слабким
льодом. Підійшовши до цього місця з майже зупиненою інерцією ходу
і впершись у лід форштевнем, необхідно поступово збільшувати хід
для розсування льоду, а також забезпечити рівномірну швидкість
руху судна.
4.29. Вийшовши зі скупченої криги на розводдя, необхідно
зменшити хід судна, щоб своєчасно погасити його інерцію і не
допустити удару об лід на протилежному краю розводдя.
4.30. Для того щоб виконати поворот у суцільному або
скупченому льоду, судно, що з труднощами рухається вперед, слід
відвести назад по пройденому ним каналу, розчистити лід за кормою,
рухаючись мінімальним переднім ходом, покласти стерно на борт і
дати повний хід вперед. Після повороту на деякий кут маневр
повторюється.
4.31. Для запобігання затисненню судна в льоду не слід
входити з розгону у вузькі канали серед суцільної криги та
форсувати лід, якщо помітне його ущільнення і під дією вітру або
течії можна очікувати стиснень.
4.32. У разі тимчасової зупинки у скупченому льоду судно не
повинно довго залишатися нерухомим, слід періодично поперемінно
давати передній і задній хід, надаючи судну рух.
4.33. Судно, стиснуте льодом, може бути звільнено шляхом: перекладання стерна з борту на борт при роботі двигунів на
повний хід; різкої зміни ходу з повного переднього на повний задній хід і
навпаки з метою зрушення судна з місця; проведення кренування або диферентування; руйнування льоду вибухами; застосування льодових якорів.
V. Криголамне проведення суден
5.1. У морських портах, які замерзають, з метою забезпечення
їх навігаційної доступності і безпеки мореплавства в умовах
льодоутворення в морських портах і на підходах до них виконується
криголамне проведення суден.
5.2. У разі потреби криголамного забезпечення додатково до
інформації про заходження судна в морський порт капітан судна
повідомляє капітанові морського порту: водотоннажність судна; тип, потужність, кількість головних двигунів судна; льодовий клас (наявність і категорію льодового посилення); особливості технічного стану судна, що впливають на його
проведення в кризі; кількість гребних гвинтів; матеріал, з якого виготовлено гребний гвинт; кількість пального, води, продовольства на судні та їх добове
споживання.
5.3. Початок і кінець льодової кампанії в окремих регіонах
України оголошується наказом Морської адміністрації на підставі
інформації, отриманої від льодових координаторів з проведення
льодових операцій в регіонах, та публікуються в Повідомленнях
мореплавцям державною установою "Держгідрографія". { Абзац перший
пункту 5.3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства інфраструктури N 147 ( z0486-13 ) від 11.03.2013 } Якщо початок або кінець льодової кампанії Морською
адміністрацією не оголошено, а льодові умови в районі порту різко
погіршилися або покращилися, капітан відповідного порту має право
самостійно оголосити про початок або кінець льодової кампанії в
зоні дії порту, про що в якомога стислий термін інформує Морська
адміністрація. На підставі інформації, отриманої від капітана порту, Морська
адміністрація видає відповідний наказ про оголошення початку або
кінця льодової кампанії в зоні дії зазначеного порту. Під час льодової кампанії проведення суден здійснюється лише
за допомогою криголамів, за винятком суден, які мають льодовий
клас, який дає можливість безпечного проходу суден в існуючих
льодових умовах в районі плавання.
5.4. У період криголамного проведення підхід суден до
причалів або місць постановки на рейді в морському порту, а також
відхід суден від причалів або місць постановки суден на рейді в
морському порту здійснюються шляхом проведення суден за допомогою
криголама від краю криги до місця постановки судна біля причалу
або на якір і назад.
5.5. У період криголамного проведення капітан морського порту
оголошує інформацію про льодову обстановку в морському порту і на
підходах до нього, види суден (відповідно до обмежень за режимом
льодового плавання), звільнених від криголамного проведення або
допущених до нього, та повідомляє місце початку і порядок
криголамного проведення суден.
5.6. Судно, що підлягає криголамному проведенню в певних
льодових умовах, повинно мати відповідний льодовий клас,
присвоєний класифікаційним товариством. На судні повинен бути достатній для переходу запас аварійного
постачання відповідно до встановлених норм, суднові водовідливні
засоби повинні бути справними, судно повинно мати справну
приймально-передавальну радіоустановку. У разі невиконання цих умов капітан морського порту має право
відмовити судну в криголамному проведенні.
5.7. Замовлення на проведення судна через лід капітан судна
направляє: у порту - начальникові та капітанові порту, а в морі -
додатково капітанові криголама. У разі включення судна до складу каравану капітан судна
(судноводій) повинен отримати від керівництва льодовими операціями
рекомендації щодо прямування до місця формування каравану і назву
криголама (або головного та допоміжних криголамів у разі, якщо їх
кількість у каравані більше одного).
5.8. Місце збору суден з метою формування каравану
рекомендується вибирати на вільній воді за кілька миль від краю
криги для того, щоб і ще до входження каравану в лід дати змогу
судноводіям звикнути до спільного плавання та перевірити засоби
зв'язку.
5.9. Місце в каравані призначається з урахуванням розмірів
судна, міцності його корпусу, потужності двигунів, маневрених
елементів, завантаження, технічного стану судна, досвіду капітана
судна і конкретної льодової обстановки. Великі судна, які лише
трохи поступаються своєю шириною криголаму, рекомендується ставити
першими за криголамом. У кінці каравану рекомендується ставити судна, які мають
потужні двигуни і капітани яких мають досвід плавання в льодових
умовах, оскільки їм доводиться вести судно в найбільш складних
умовах. У важкій кризі попереду судна зі слабким корпусом
рекомендується ставити судно з міцним корпусом і потужною машиною,
яке вирівнює канал за криголамом і очищає його від крижин, що
залишилися в каналі.
5.10. Судна, що йдуть за криголамом, повинні дотримуватися
свого місця в каравані та дистанції між суднами, встановлених
капітаном криголама. Судна повинні бути готові негайно дати повний
хід назад. При цьому, якщо судно починає рухатися назад, стерно
має перебувати в положенні "Прямо".
5.11. Залежно від льодової обстановки формуються різні за
структурою каравани: простий караван, що складається з одного криголама і суден,
що йдуть за ним. Кількість суден, які проводяться, визначають
залежно від довжини каналу, чистого від льоду, що залишається за
кормою криголама. Лінійним криголамом рекомендується проводити
3-4 судна. Якщо крига дрейфує або має місце стиснення, через яке
канал закривається зразу за кормою криголама, рекомендується
проводити одночасно не більше одного судна; складний караван, в якому за головним криголамом розміщуються
судна, а за ними допоміжний криголам веде свою групу суден.
Допоміжний криголам також спостерігає за суднами, що йдуть
попереду, та обколює їх в разі необхідності. У кінці каравану
рекомендується ставити судно з льодовим посиленим класом, яке
також у разі потреби може обколоти судна, що йдуть попереду; для проведення суден у дрейфуючій або припайній кризі караван
рекомендується формувати невеликим: 2 криголами і 3-4 вантажних
судна. Допоміжний криголам рухається за головним; вантажні судна
ідуть за допоміжним криголамом. При цьому головний криголам має
змогу пройти вперед і заздалегідь прокладати шлях каравану,
форсуючи важкі перемички, а допоміжний криголам зайнятий лише
проведенням суден; інші каравани, в залежності від льодової обстановки та
кількості, розмірів та потужностей суден та криголамів.
5.12. У разі проведення одним криголамом каравану з
трьох-чотирьох суден караван формується таким чином: за криголамом
у каравані рухається судно, яке має найслабший корпус та/або
найменшу потужність енергетичної установки. У разі необхідності
криголам бере найслабше судно на буксир "впритул".
5.13. Під час формування караванів із суден кількох типів
рекомендується ставити потужні судна попереду більш слабких. Тоді
караван має такий вигляд: потужне судно - слабке судно - потужне
судно - слабке судно. Якщо судна істотно відрізняються за довжиною
та шириною, вузьке судно розміщується за широким. Це зумовлено
тим, що широке судно перешкоджає затягуванню каналу і за ним
утворюється широке розрідження, по якому вузькому судну рухатися
значно легше.
5.14. Судно, що йде в льоду на буксирі криголама, не повинно
давати хід вперед без вказівки капітана криголама. Судно повинно
бути постійно готовим віддати буксир за вказівкою капітана
криголама, а також дати хід назад.
5.15. Швидкість каравану визначає капітан головного
криголама. При цьому він повинен виходити з технічних можливостей
найслабшого судна в каравані, враховуючи його льодовий клас,
маневрені можливості та міцність корпусу, тобто швидкість
проведення криголамом каравану обмежується допустимою швидкістю
найслабшого судна.
5.16. Час і порядок прямування суден через лід, а також
кількість суден, що проводяться одночасно, визначаються капітаном
морського порту за погодженням з капітаном криголама.
5.17. Порядок криголамного проведення встановлюється на
підставі затвердженого капітаном морського порту графіка руху та
розстановки суден з урахуванням можливих змін у часі підходу суден
або початку їх руху, а також гідрометеорологічної обстановки. Під
час льодового проведення розстановка суден може змінюватись.
5.18. Судна проводяться в такій черговості: судна, що потрапили в аварію або зазнають лиха; судна, що мають на борту хворого або прямують для подання
допомоги; судна з небезпечними вантажами; судна, що мають на борту представників іноземних офіційних
делегацій; судна, що працюють на регулярних лініях і пасажирські судна; судна з вантажами, що швидко псуються; судна з живими тваринами, за винятком дрібних домашніх
тварин, що належать фізичним особам; інші судна.
5.19. Капітан судна, що прямує в льоду під проведенням
криголама, виконує вказівки капітана криголама, що стосуються руху
в льоду, і діє відповідно до них.
5.20. Судна, що прямують у льоду під проведенням криголама,
керуються сигналами, які подаються звуковими та/або візуальними
засобами чи по радіо. Будь-який сигнал, поданий криголамом або
іншим судном, дублюється кожним судном, що йде позаду, послідовно,
починаючи із судна, найближчого до криголама, або судна, що подало
сигнал. Вказівки криголама, передані за допомогою цих сигналів,
виконуються суднами негайно.
5.21. У випадку аварійної ситуації та у разі необхідності
терміново змінити режим руху суден, що йдуть у каравані, передані
по радіо команди "Зменшити хід", "Негайно зупиніть судно" і "Мої
машини працюють на задній хід" обов'язково дублюються відповідними
звуковими та/або візуальними сигналами.
5.22. Міжнародні сигнали, що застосовуються для зв'язку між
криголамом і суднами, які він проводить, наведено в додатку 1.
5.23. Сигнал "К" (Кіло) (довгий, короткий, довгий), що
передається звуковими або візуальними засобами, може бути
використаний криголамом для нагадування суднам про їх обов'язок
вести безперервне спостереження за радіосигналами.
5.24. Якщо проводиться більш ніж одне судно, відстані між
суднами слід по можливості витримувати постійними: для цього
необхідно стежити за швидкістю свого судна і судна, що йде
попереду. Якщо швидкість свого судна зменшується, необхідно дати
сигнал уваги судну, що йде позаду.
5.25. Використання для зв'язку між криголамом і суднами, які
він проводить, сигналів не звільняє ці судна від виконання вимог
Міжнародних правил попередження зіткнень суден у морі, 1972 року.
5.26. Сигнал "два коротких, один довгий, два коротких",
переданий з криголама, означає: "Припиніть рух вперед" - і
подається лише судну, що розміщується в льодовому каналі попереду
криголама і наближається до нього або віддаляється від нього. Цей
самий сигнал, переданий із судна на криголам, означає: "Я припинив
рух вперед". Цей сигнал не передається по радіо.
5.27. Однобуквені сигнали, які використовують судна під час
льодового проведення відповідно до Міжнародних правил попередження
зіткнень суден у морі 1972 року, наведено в додатку 2.
5.28. Однобуквені сигнали, якщо ними обмінюються криголам і
судна, які він проводить, повинні передаватися за допомогою
звукової і візуальної сигналізації або по радіо. Крім зазначених у додатку 2 однобуквених сигналів, під час
льодового проведення криголамом можуть застосовуватися двобуквені
сигнали: "WM" (Whiskey Mike) - криголамне проведення зараз почнеться,
використовуйте спеціальні сигнали для зв'язку між криголамами і
суднами, які вони проводять, і ведіть безперервне спостереження за
звуковими, візуальними і радіосигналами; "WO" (Whiskey Oscar) - криголамне проведення закінчено,
прямуйте за призначенням.
VI. Буксирування суден криголамами
6.1. У важких льодових умовах або в разі пошкодження суден,
які проводяться криголамом, може виникнути необхідність їх
буксирування криголамом. Судно, яке проводиться, повинно
заздалегідь підготуватися до буксирування, а саме: якорі прибирають на палубу, що необхідно для проведення
буксирного стропа криголама через якірні клюзи, а також з метою
запобігання пошкодженню якорів і борту криголама у разі навалу на
попереднє судно. На суднах, у яких клюзи виходять близько до
ватерлінії, перед входженням у лід рекомендується прибирати якорі
на палубу, оскільки вони можуть бути пошкоджені торосами й
окремими крижинами, що стають на ребро біля форштевня; у носовій частині судна готують у достатній кількості
кидальні кінці та троси - провідники зі скобами для приймання
буксира з криголама. З криголама буксир подається звичайно або
стропом, який проводиться через клюзи судна, яке буксирують; заздалегідь готують усе необхідне для прийняття і кріплення
стропів на палубі судна, для чого через клюзи заводять сталеві
троси-провідники зі скобами, призначені для приєднання їх до
кінців стропів, які будуть протягуватися через клюзи на палубу; необхідно передбачити можливість швидкого віддавання
буксирного стропа, поданого з криголама. Одним із способів
кріплення стропа є зв'язування огонів стропів, які виходять через
якірні клюзи на палубу, манільським або пеньковим тросом. У разі
необхідності швидкого віддавання буксирного стропу його рубають.
Щоб це можна було зробити без затримки, під найтов щільно
підкладають дерев'яний брус. Під час буксирування в районі найтова
в безпечному місці в районі найтова виставляється вахтовий матрос
із сокирою. Можна також закріпити буксир, пропустивши через огони
стропів колоду. Такий спосіб не рекомендується для великих суден,
оскільки швидке віддавання буксира є складним, а робота з
колодою - небезпечною; якщо буксирний трос криголама не обладнано стропом для
пропускання через якірні клюзи судна, яке буксирують, необхідно
приготувати строп, що виходить за борт судна через клюзи, або
виготовити брагу, обнесену навколо палубних надбудов, надійно
з'єднаних з корпусом судна. Строп або брагу зручніше виготовити
так, щоб їх забортну частину можна було взяти на палубу, що дасть
змогу легко з'єднати прийнятий з криголама буксир з буксирним
пристроєм судна. Випускаючи приєднаний буксирний трос за борт, у
місці кріплення необхідно приєднати надійну відтяжку, за яку
вибирають трос на палубу, коли його треба віддати; рекомендується укомплектовувати криголами буксирними
лебідками з буксирними тросами, спеціальними кнехтами, клюзами і
стопорами для буксирного троса. Для буксирування впритул слід
використовувати спеціальний буксир - "вуса" - короткий сталевий
трос з огонами на кінцях, які пропускаються через якірні клюзи
судна, яке буксирують.
6.2. Під час льодового проведення в скупченому важкому або
торосистому льоду рекомендується застосовувати буксирування
криголамом упритул. У разі використання такого способу
буксирування криголам підтягує судно, яке проводить, упритул у
свій кормовий виріз. Упираючись у кормовий виріз криголама і
працюючи двигунами, судно, яке буксирують, збільшує загальну
потужність, необхідну для подолання опору криги. Буксирування
впритул застосовують також у випадках, коли караван потрапляє в
стиснутий лід.
6.3. Перш ніж криголаму із судном, що буксирується впритул,
дати хід назад, капітан криголама повинен визначити стан криги за
кормою судна, яке буксирує. Після цього за командою з криголама
судно на деякий час дає середній або повний хід вперед, щоб
потужним потоком розрідити лід за кормою. Для запобігання
пошкодженню при цьому гребних гвинтів частоту обертання двигунів
слід збільшувати поступово.
6.4. Розрідивши лід за кормою за командою з криголама, судно
дає задній хід. Криголам, якщо у нього три гвинти, поступово
збільшуючи частоту обертання двигунів, дає задній хід усіма
двигунами, а отримавши рух, реверсує середній гвинт на малий
передній хід, підтримуючи рух назад бортовими гвинтами. Це дає
змогу у разі необхідності різко погасити інерцію швидким
збільшенням частоти обертання середнього гвинта на повний вперед
зі зменшенням частоти обертання бортових гвинтів. Якщо подолати перешкоду з одного-двох ударів не вдається,
криголам має віддати буксир і самостійно прокладати канал у кризі.
6.5. Під час буксирування у важкій кризі не можна кріпити
буксирні троси за швартовні кнехти, які не розраховані на великі
навантаження і в разі впливу такого навантаження будуть зрізані
або вивернуті. Не дозволяється буксирування за брашпиль, оскільки
при ривках він може бути пошкоджений або зірваний з фундаменту.
6.6. Судно, що буксирується, рухається в діаметральній
площині криголама і, за вказівкою з криголама, тримає стерно так,
щоб покращувалася керованість криголама, а саме судно не билося
бортами об краї каналу, який прокладає криголам.
6.7. На різких поворотах у кризі криголам зменшує швидкість,
щоб уникнути обриву буксирного стропа. Під час буксирування суден
великої водотоннажності або великої довжини криголам стає погано
керованим. У цих випадках під час поворотів на судні, що
буксирується необхідно класти стерно в протилежний від повороту
бік і переходити до нормального керування, як тільки криголам
почне вирівнюватися на каналі або на курсі.
6.8. Необхідно використовувати такі заходи безпеки в разі
буксирування впритул: перед входженням у перемичку важкого льоду або великого
тороса заздалегідь зменшити швидкість тандема "криголам - судно" і
вирівняти судно, яке буксирується, у лінію з діаметральною
площиною криголама; починати форсувати льодові поля по лінії нормалі (або близько
до неї) до краю льоду, виключивши можливість відкидання криголама
вбік; знизити швидкість під час руху серед великих уламків льоду,
від яких криголам відкидає вбік; у разі втрати керованості тандема "криголам - судно" дати
задній хід на судні, яке буксирується; знизити швидкість під час проходження крутих поворотів у
щільно забитому каналі; враховувати, що будь-яке відкидання криголама вбік завжди
загрожує ймовірністю обриву буксира і можливістю навалу. Капітанам (судноводіям) криголама, вибираючи шлях, необхідно
аналізувати льодові умови з проведенням розрахунку виконання
маневру для уникнення небезпечної ситуації заздалегідь. Це
насамперед важливо на тих ділянках, де є вірогідність відкидання
криголама в бік; при цьому необхідно попередньо прокладати канал,
якщо він зберігається, або повинен бути криголам-лідер, що йде
попереду, здатний забезпечити безпечне проведення судна.
Голова Укрморрічфлоту С.Крижановський

Додаток 1
до Правил льодового
проведення суден

МІЖНАРОДНІ СИГНАЛИ,
що застосовуються для зв'язку між криголамом
і суднами, які він проводить

------------------------------------------------------------------ |Номер | Сигнал | Значення сигналу | | | |-------------------------------------| | | | із криголама |із судна, яке він | | | | | проводить | |------+-------------------+------------------+------------------| | 1 | "A" (Alpha) | Ідіть вперед | Йду вперед | | |(короткий, довгий) | (прямуйте по | (прямую по | | | |льодовому каналу) |льодовому каналу) | |------+-------------------+------------------+------------------| | 2 | "G" (Golf) | Я йду вперед, | Йду вперед, | | | (два довгих, |прямуйте за мною | прямую за вами | | |короткий, довгий ) | | | |------+-------------------+------------------+------------------| | 3 | "J" (Julliett) | Не прямуйте за |Не прямую за вами | | | (короткий, два |мною (прямуйте по |(буду прямувати по| | | довгих) |льодовому каналу) |льодовому каналу) | |------+-------------------+------------------+------------------| | 4 | "P" (Papa) | Зменшити хід | Я зменшив хід | | | (короткий, два | | | | | довгих, короткий) | | | |------+-------------------+------------------+------------------| | 5 | "N" (November) | Застопорити |Я стопорю двигуни | | |(довгий, короткий) | двигуни | | |------+-------------------+------------------+------------------| | 6 | "H" (Hotel) | Дайте зворотний |Даю зворотний хід | | | (чотири коротких) | хід двигунам | двигунам | |------+-------------------+------------------+------------------| | 7 | "L" (Lima) | Негайно зупиніть | Я зупиняю судно | | |(короткий, довгий, | судно | | | | два коротких) | | | |------+-------------------+------------------+------------------| | 8 | "4" (Kartefour) |Стоп. Я застряг у |Стоп. Я застряг у | | | (чотири коротких, | льоду | льоду | | | довгий) | | | |------+-------------------+------------------+------------------| | 9 | "Q" (Quebek) |Зменшіть відстань |Я зменшую відстань| | | (два довгих, | між суднами | між суднами | | | короткий, довгий) | | | |------+-------------------+------------------+------------------| | 10 | "B" (Bravo) |Збільшіть відстань| Я збільшую | | | (довгий, три | між суднами | відстань між | | | коротких) | | суднами | |------+-------------------+------------------+------------------| | 11 | "5" (Pantafive) | Увага | Увага | | | (п'ять коротких) | | | |------+-------------------+------------------+------------------| | 12 | "Y" (Yankee) | Приготуйтесь |Я готовий прийняти| | |(довгий, короткий, |прийняти (віддати)| (віддати) буксир | | | два довгих) | буксир | | ------------------------------------------------------------------

Додаток 2
до Правил льодового
проведення суден

ОДНОБУКВЕНІ СИГНАЛИ,
які використовують судна під час льодового
проведення відповідно до Міжнародних правил
попередження зіткнень суден у морі 1972 року

------------------------------------------------------------------ | Сигнал | Значення сигналу | |-------------------+--------------------------------------------| | "E" (Ecko) | Я змінюю свій курс вправо | | (короткий) | | |-------------------+--------------------------------------------| | "I" (India) | Я змінюю свій курс вліво | | (два коротких) | | |-------------------+--------------------------------------------| | "S" (Sierra) | Мої двигуни працюють на задній хід | | (три коротких) | | |-------------------+--------------------------------------------| | "M" (Mike) | Моє судно зупинене і не має ходу відносно | | (два довгих) | води | ------------------------------------------------------------------



вгору