Документ z0299-14, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 16.05.2017, підстава z0549-17

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

12.02.2014  № 324/5


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 лютого 2014 р.
за № 299/25076

{Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції № 1407/5 від 25.04.2017}

Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах

Відповідно до статті 10 Кримінально-виконавчого кодексу України, Законів України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про попереднє ув’язнення» НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 04 квітня 2005 року № 61 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 травня 2005 року за № 553/10833 (із змінами).

3. Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України (Анохін О.В.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державної пенітенціарної служби України Дуку О.О.

Міністр

Олена Лукаш

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної
пенітенціарної служби України

Заступник
Генерального прокурора України




О.В. Лісіцков


Г. Середа




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
юстиції України
12.02.2014  № 324/5


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 лютого 2014 р.
за № 299/25076

ПОРЯДОК
здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах

І. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблений відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України, Законів України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (далі - Закон), «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про попереднє ув’язнення», інших нормативно-правових актів та визначає умови здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, взятих під варту, засуджених до арешту, обмеження волі, позбавлення та довічного позбавлення волі (далі - особи, взяті під варту, та засуджені).

2. Скорочення, що вживаються в цьому Порядку, мають такі значення:

ДІЗО - дисциплінарний ізолятор;

ОК - одиночна камера;

ПКТ - приміщення камерного типу.

3. Забезпечення безпеки осіб, взятих під варту, та засуджених, у тому числі які беруть участь у кримінальному судочинстві, здійснюється оперативними підрозділами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.

4. Особі, взятій під варту, та засудженому, щодо якої (якого) здійснюються або були здійснені заходи безпеки, повідомляється про це письмово.

ІІ. Здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві та тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах

1. Підставою для вжиття заходів щодо забезпечення безпеки осіб, зазначених у статті 2 Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров’ю, житлу і майну.

2. Приводом для вжиття заходів щодо забезпечення безпеки осіб, взятих під варту, та засуджених, які беруть участь у кримінальному судочинстві, можуть бути:

заява учасника кримінального судочинства, члена його сім’ї або близького родича;

звернення керівника відповідного державного органу;

отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров’ю, житлу і майну зазначених осіб.

3. У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці осіб, взятих під варту, або засуджених, які беруть участь у кримінальному судочинстві, відомостей про кримінальне правопорушення черговий помічник начальника слідчого ізолятора або установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов’язки, направляє заяву (повідомлення) до відповідного правоохоронного органу.

4. Безпека осіб, взятих під варту, та засуджених, які беруть участь у кримінальному судочинстві, забезпечується заходами, зазначеними у статтях 8, 11, 15, 16 Закону.

Адміністрація слідчих ізоляторів та установ виконання покарань щодо осіб, взятих під варту, та засуджених, які беруть участь у кримінальному судочинстві, як правило, застосовує заходи:

окреме тримання;

переведення до іншого слідчого ізолятора або установи виконання покарань, в інше місце із спеціальним режимом тримання.

5. Якщо стосовно особи, взятої під варту, або засудженого, яка (який) бере участь у кримінальному судочинстві, прийнято рішення про застосування заходів безпеки, адміністрація слідчого ізолятора або установи виконання покарань негайно переводить таких осіб у безпечне місце та вживає заходів щодо усунення небезпеки.

6. У разі виникнення загрози безпеці особи, взятої під варту, або засудженого, щодо якої (якого) згідно із Законом у зв’язку з її (його) участю у кримінальному судочинстві прийнято рішення про застосування заходів безпеки, за мотивованими постановами начальника слідчого ізолятора або установи виконання покарань, санкціонованими прокурором, дозволяється тримати особу, взяту під варту, або засудженого в окремій камері ПКТ (ОК), ДІЗО або карцері до закінчення перевірки, усунення небезпеки, остаточного розв’язання конфлікту або отримання наряду на переведення до іншого слідчого ізолятора або установи виконання покарань.

Застосування до неповнолітніх тримання в окремій камері ПКТ (ОК), ДІЗО або карцері не допускається, а в разі виникнення загрози їх життю вони переводяться до іншої маломісної або загальної камери.

Особи, взяті під варту, або засуджені під час ізоляції мають ті самі права та обов’язки, які мали до ізоляції.

Про результати застосування або незастосування заходів безпеки повідомляються протягом доби особи, зазначені у пункті 2 цього розділу.

7. Начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань, де знаходиться особа, взята під варту, або засуджений, яка (який) бере участь у кримінальному судочинстві і щодо якої (якого) здійснюються заходи безпеки, встановлює перелік необхідних заходів і способів їх реалізації, керуючись при цьому конкретними обставинами справи і необхідністю усунення існуючої загрози.

Про вжиті заходи безпеки та їх результати начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань, який здійснює такі заходи, інформує слідчого, прокурора, суд, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, а також слідчого суддю, якщо рішення про застосування заходів безпеки приймалось ним.

Начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань також має право звертатися до слідчого, прокурора, суду, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, з клопотанням про скасування здійснюваних заходів безпеки.

За наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки орган, який виніс постанову про застосування таких заходів, виносить мотивовану постанову чи ухвалу про їх скасування.

8. Якщо встановлено, що життю і здоров’ю особи, взятої під варту, або засудженого, яка (який) бере участь у кримінальному судочинстві, загрожує небезпека, але рішення про вжиття заходів безпеки слідчим (прокурором), слідчим суддею (судом), у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, не приймалось, начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань негайно звертається з клопотанням до них щодо прийняття такого рішення.

До прийняття рішення про забезпечення заходів безпеки начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань негайно вживає заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, виносить постанову про поміщення таких осіб в окрему камеру ДІЗО, ПКТ (ОК).

9. Зміна запобіжного заходу, виду установи виконання покарань чи умов тримання в межах однієї колонії здійснюється з додержанням вимог, передбачених кримінальним процесуальним та кримінально-виконавчим законодавством.

10. Несвоєчасне вжиття або невжиття посадовими особами органів, установ виконання покарань або слідчих ізоляторів достатніх заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, розголошення відомостей про заходи безпеки особами, які їх здійснюють, тягне за собою відповідальність згідно із законом.

ІІІ. Здійснення у слідчих ізоляторах та установах виконання покарань заходів безпеки щодо засуджених, які не беруть участь у кримінальному судочинстві

1. У разі виникнення загрози безпеці засуджений має право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань з проханням про забезпечення особистої безпеки. У цьому разі посадова особа зобов’язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення особистої безпеки засудженого.

2. При отриманні заяви (повідомлення) про загрозу безпеці засудженого посадова особа слідчого ізолятора або установи виконання покарань негайно доповідає про це начальнику слідчого ізолятора або установи виконання покарань та черговому помічнику начальника слідчого ізолятора або установи виконання покарань або особі, яка виконує його обов’язки.

У разі наявності у заяві (повідомленні) про загрозу безпеці засудженого відомостей про кримінальне правопорушення черговий помічник начальника слідчого ізолятора або установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов’язки, направляє заяву (повідомлення) до відповідного правоохоронного органу.

3. Отримавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці засудженого, начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань вживає заходів щодо переведення засудженого в безпечне місце та здійснює перевірку заяви чи повідомлення.

Перевірка заяви чи повідомлення про загрозу безпеці засудженого здійснюється не більше трьох діб, при цьому з’ясовуються джерела загрози та встановлюються особи, від яких вона може надходити.

За результатами перевірки начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань зобов’язаний протягом трьох діб прийняти рішення про застосування або про відмову від застосування заходів безпеки, про що повідомити заявника.

4. Засудженого, стосовно якого прийнято рішення про застосування заходів щодо забезпечення його безпеки, за його заявою чи повідомленням з проханням про забезпечення особистої безпеки, за мотивованою постановою начальника установи або слідчого ізолятора дозволяється тримати в камері ПКТ (ОК), ДІЗО або карцері до остаточного закінчення перевірки заяви чи повідомлення, усунення небезпеки, розв’язання конфлікту або отримання наряду на переведення до іншої установи, але не більше 30 діб.

Засуджені під час ізольованого тримання мають ті самі права та обов’язки, які мали до ізоляції.

Рішення керівника слідчого ізолятора або установи виконання покарань про відмову в застосуванні заходів безпеки може бути оскаржено заявником до відповідного територіального органу управління Державної пенітенціарної служби.

5. За результатами перевірки заяви або повідомлення про загрозу безпеці засудженого, вжитих заходів безпеки щодо такого засудженого складається висновок на основі службового розслідування, який у триденний строк затверджується начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

При вирішенні питання про переведення засудженого до іншого слідчого ізолятора або установи виконання покарань складається мотивований висновок, який затверджується начальником територіального органу управління Державної пенітенціарної служби або особою, яка виконує його обов’язки. До висновку додаються матеріали, зібрані під час перевірки обставин, що загрожують безпеці засудженого.

Визначення слідчого ізолятора або установи виконання покарань для подальшого відбування покарання засудженого, щодо якого застосовується захід безпеки, переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора здійснюються відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 08 лютого 2012 року № 222/5 «Про затвердження Інструкції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про Регіональну комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про Апеляційну комісію Державної пенітенціарної служби України з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за № 213/20526.

Директор Департаменту
взаємодії з органами влади


О.В. Анохін


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору