Документ v024p710-09, чинний, поточна редакція — Прийняття від 06.10.2009

                                                          
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н Я
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
у справі за конституційним поданням
Київської обласної ради щодо офіційного
тлумачення положення статті 9 Закону України
"Про правовий режим території, що зазнала
радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи"

м. Київ Справа N 1-33/2009
6 жовтня 2009 року
N 24-рп/2009

Конституційний Суд України у складі суддів:
Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого, Бауліна Юрія Васильовича, Бринцева Василя Дмитровича, Вдовіченка Сергія Леонідовича, Головіна Анатолія Сергійовича - доповідача, Дідківського Анатолія Олександровича, Домбровського Івана Петровича, Кампа Володимира Михайловича, Колоса Михайла Івановича, Лилака Дмитра Дмитровича, Маркуш Марії Андріївни, Мачужак Ярослави Василівни, Нікітіна Юрія Івановича, Овчаренка В'ячеслава Андрійовича, Стецюка Петра Богдановича, Ткачука Павла Миколайовича, Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним
поданням Київської обласної ради щодо офіційного тлумачення
положення статті 9 Закону України "Про правовий режим території,
що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської
катастрофи" від 27 лютого 1991 року N 791а-XII ( 791а-12 )
(Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 16, ст. 198) з
наступними змінами (далі - Закон).
Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 41
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР )
стало конституційне подання Київської обласної ради.
Підставою для розгляду справи згідно з частиною першою статті
93 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) є
практична необхідність в офіційній інтерпретації положення
статті 9 Закону ( 791а-12 ).
Заслухавши суддю-доповідача Головіна А.С. та дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - Київська обласна
рада - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням
дати офіційне тлумачення положень статті 9 Закону ( 791а-12 ),
якими встановлено, що управління зоною безумовного (обов'язкового)
відселення до повного відселення жителів з населених пунктів,
віднесених до цієї зони, та управління зоною гарантованого
добровільного відселення здійснюється відповідними обласними
радами.
Автор клопотання обґрунтовує практичну необхідність в
офіційній інтерпретації зазначених положень тим, що в Законі
( 791а-12 ), як і в інших нормативно-правових актах України, не
розкривається зміст поняття "управління зоною безумовного
(обов'язкового) відселення". Це, на думку суб'єкта права на
конституційне подання, не дає можливості вирішувати окремі
питання, що виникли в процесі здійснення управління зоною
безумовного (обов'язкового) відселення (зокрема, присвоювати
адреси об'єктам нерухомості та давати дозвіл на отримання свідоцтв
про право власності).
2. З метою повного і всебічного розгляду порушеного в
конституційному поданні питання Конституційний Суд України
дослідив і проаналізував висловлені позиції Міністерства України з
питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи, Житомирської, Рівненської,
Чернігівської обласних рад.
3. Конституційний Суд України, вирішуючи поставлене у
конституційному поданні питання, вважає за необхідне дати офіційне
тлумачення положення "управління зоною безумовного (обов'язкового)
відселення до повного відселення жителів з населених пунктів,
віднесених до цієї зони... здійснюється відповідними обласними
радами".
3.1. Чорнобильська катастрофа, як зазначається у преамбулі
Закону ( 791а-12 ), створила на значній території України
надзвичайно небезпечну для здоров'я людей і навколишнього
природного середовища радіаційну обстановку. Усунення наслідків
цієї катастрофи залежить від законодавчого визначення правового
режиму різних за ступенем радіоактивного забруднення територій і
заходів щодо його забезпечення. Закон ( 791а-12 ) регулює питання
поділу території на відповідні зони, режим їх використання та
охорони, умови проживання та роботи населення, господарську,
науково-дослідну та іншу діяльність в цих зонах.
Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів,
величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення
радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними
ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог
щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших
спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та
соціально-побутових відносин територія, що зазнала радіоактивного
забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється,
згідно зі статтею 2 Закону ( 791а-12 ), на зони: відчуження,
безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого
добровільного відселення, посиленого радіоекологічного контролю.
Управління зоною відчуження, а також зоною безумовного
(обов'язкового) відселення після повного відселення жителів з
населених пунктів, віднесених до цієї зони, та припинення у
зв'язку з цим у зазначених пунктах діяльності рад здійснює
спеціальний підрозділ Міністерства України з питань надзвичайних
ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи - Адміністрація зони, яка має статус
юридичної особи (частина перша статті 8 Закону) ( 791а-12 ).
Адміністрація зони організовує та координує проведення всіх
заходів на територіях зони відчуження, а також зони безумовного
(обов'язкового) відселення, вирішує питання їх фінансування,
охорони громадського порядку, захисту наукових і економічних
інтересів держави, вживає заходів до створення безпечних умов
праці та зменшення рівня опромінення персоналу, який працює на цих
територіях, з метою охорони його здоров'я, забезпечує додержання
норм радіаційної безпеки, порядку поводження з радіоактивними
відходами, а також несе відповідальність за оперативне, повне та
об'єктивне інформування населення про екологічний стан у цих зонах
(частина друга статті 8 Закону) ( 791а-12 ). Тобто Законом
( 791а-12 ) визначено повноваження цієї Адміністрації в зоні
відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення.
Управління зоною безумовного (обов'язкового) відселення до
повного відселення жителів з населених пунктів, віднесених до цієї
зони, та управління зоною гарантованого добровільного відселення
здійснюється відповідними обласними радами (стаття 9 Закону)
( 791а-12 ).
Обласні ради, крім того, згідно зі статтею 14, частиною
першою статті 20 Закону ( 791а-12 ) здійснюють контроль за
додержанням правового режиму в зонах, що зазнали радіоактивного
забруднення.
3.2. Повноваження обласних рад, інших органів місцевого
самоврядування встановлені Конституцією України ( 254к/96-ВР ),
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ), іншими законами.
Зокрема, рішення з питань адміністративно-територіального
устрою приймаються виключно на пленарних засіданнях сільських,
селищних, міських рад у межах і порядку, визначених Законом
України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) та
іншими законами (пункт 41 частини першої статті 26 цього закону)
( 280/97-ВР ).
Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна
фізичним та юридичним особам провадиться з видачею свідоцтва про
право власності, зокрема, органами місцевого самоврядування
(підпункт "а" пункту 6.1 Тимчасового положення про порядок
реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом
Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5
( z0157-02 ) (зі змінами).
Зі змісту конституційного подання вбачається необхідність
з'ясування суті здійснення обласними радами управління зоною
безумовного (обов'язкового) відселення до повного відселення
жителів з населених пунктів, віднесених до цієї зони, у якій
населені пункти зняті з обліку і припинена діяльність сільських,
селищних, міських рад.
Провівши системний аналіз положень Закону ( 791а-12 ), а
також положень Конституції України ( 254к/96-ВР ), Закону України
"Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), інших
законів, які встановлюють повноваження органів місцевого
самоврядування, Конституційний Суд України дійшов висновку, що,
здійснюючи відповідно до статті 9 Закону ( 791а-12 ) управління
зоною безумовного (обов'язкового) відселення до повного відселення
жителів з населених пунктів, віднесених до цієї зони, відповідні
обласні ради реалізують свої повноваження та окремі повноваження
органів місцевого самоврядування, діяльність яких припинена. При
цьому однією з умов їх реалізації має бути врахування вимог Закону
( 791а-12 ) до правового режиму зазначеної зони.
Таким чином, положення статті 9 Закону ( 791а-12 )
"управління зоною безумовного (обов'язкового) відселення до
повного відселення жителів з населених пунктів, віднесених до цієї
зони... здійснюється відповідними обласними радами" треба
розуміти як здійснення ними визначених Конституцією України
( 254к/96-ВР ), Законом України "Про місцеве самоврядування в
Україні" ( 280/97-ВР ), іншими законами як власних повноважень,
так і окремих повноважень органів місцевого самоврядування,
діяльність яких припинена, з урахуванням встановлених
законодавством вимог щодо режиму використання, охорони території
зони, умов проживання та роботи в ній населення тощо.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 150, 153
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 51, 63, 65, 70, 95
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
Конституційний Суд України
в и р і ш и в:
1. В аспекті конституційного подання положення статті 9
Закону України "Про правовий режим території, що зазнала
радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"
від 27 лютого 1991 року N 791а-XII ( 791а-12 ) "управління зоною
безумовного (обов'язкового) відселення до повного відселення
жителів з населених пунктів, віднесених до цієї зони...
здійснюється відповідними обласними радами" треба розуміти як
здійснення ними визначених Конституцією України ( 254к/96-ВР ),
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ), іншими законами як власних повноважень, так і
окремих повноважень органів місцевого самоврядування, діяльність
яких припинена, з урахуванням встановлених законодавством вимог
щодо режиму використання, охорони території зони, умов проживання
та роботи в ній населення тощо.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до
виконання на території України, остаточним і не може бути
оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у
"Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних
виданнях України.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ



вгору