Директива Ради (88/361/ЄЕС) "Щодо імплементації статті 67 Договору" від 24 червня 1988 року
ЄЕС; Директива, Міжнародний документ від 24.06.198888/361/ЄЕС
Документ 994_182, поточна редакція — Прийняття від 24.06.1988

                   Директива Ради (88/361/ЄЕС) 
"Щодо імплементації статті 67 Договору"
від 24 червня 1988 року

Рада Європейських Співтовариств, Беручи до уваги Договір про засновування Європейського
Економічного Співтовариства ( 994_017 ) і, зокрема, статті 69 і 70
(1) Договору, Беручи до уваги пропозицію Комісії, подану після консультацій
з Валютним комітетом (1), Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (2), Враховуючи, що стаття 8a Договору ( 994_017 ) передбачає, що
внутрішній ринок включає територію без внутрішніх кордонів, де
забезпечується вільний рух капіталу, без шкоди для інших положень
Договору; Враховуючи, що держави-члени повинні бути спроможні вжити
необхідні заходи, щоб регулювати ліквідність банку; враховуючи, що
ці заходи повинні бути обмежені цією ціллю; Враховуючи, що держави-члени, якщо необхідно, повинні бути
спроможні вжити заходів, щоб обмежити, тимчасово і в рамках
належних процедур Співтовариства, короткостроковий рух капіталу,
який, навіть якщо немає суттєвих відмінностей в економічних
базисах, міг би серйозно пошкодити здійсненню їхньої грошової
політики та політики валютних курсів; Враховуючи, що в інтересах прозорості, рекомендується
зазначати обсяг, згідно з засобами, передбаченими в цій Директиві,
перехідних заходів, прийнятих на користь Королівства Іспанії і
Республіки Португалія, Актом про приєднання від 1985 року у сфері
руху капіталу; Враховуючи, що Королівство Іспанія і Республіка Португалія
можуть, відповідно до умов статей з 61 по 66 і з 222 по 232
відповідно Акту про приєднання від 1985 року, відкласти
лібералізацію певних рухів капіталу, порушуючи зобов'язання,
встановлені в Першій Директиві Ради від 11 травня 1960 року
стосовно імплементації статті 67 Договору (3), з останніми
змінами, внесеними Директивою 86/566/ЄЕС (4); враховуючи, що
Директива 86/566/ЄЕС також передбачає перехідні заходи, які будуть
застосовані на користь цих двох держав-членів щодо їхніх
зобов'язань здійснювати лібералізацію руху капіталу; враховуючи,
що доцільно для цих держав-членів бути спроможними відкласти
застосування нових зобов'язань щодо лібералізації, що випливають з
цієї Директиви; Враховуючи, що Республіка Греція та Ірландія знаходяться в
складних, хоча в різних ступенях, ситуаціях щодо платіжного
балансу і великих зовнішніх заборгованостей; враховуючи, що
негайна і цілковита лібералізація руху капіталу цими двома
державами-членами ускладнить для них продовження застосування
заходів, яких вони вживали для покращення їхнього зовнішнього
становища та зміцнення спроможності їхніх фінансових систем, щоб
адаптувати їх до вимог інтегрованого фінансового ринку в
Співтоваристві; враховуючи, що доцільно, згідно з статтею 8c
Договору ( 994_017 ), надати цим двом державам-членам в світлі
їхніх особливих обставин додатковий час, протягом якого виконати
зобов'язання, які постають з цієї Директиви; Враховуючи, що оскільки повна лібералізація руху капіталу
могла в деяких державах-членах, і особливо на пограничних
територіях, сприяти труднощам на ринку вторинного житла;
враховуючи, що чинне національне законодавство, що регулює таку
торгівлю, не повинно бути змінено внаслідок набрання чинності цієї
Директиви; Враховуючи, що слід скористатися періодом, прийнятим для
набрання чинності цією Директивою, для того, щоб дати Комісії
можливість подати пропозиції, розроблені з метою усунути чи
зменшити викривлення ризику, ухилення від податку та уникнення
податку, що є результатом недотримання національної системи
оподаткування, і дозволити Раді прийняти положення по цих
пропозиціях; Враховуючи, що відповідно до статті 70 (1) Договору
( 994_017 ), Співтовариство докладає зусиль, щоб досягти якомога
вищого рівня лібералізації стосовно руху капіталу між її
резидентами та резидентами третіх країн; Враховуючи, що широкомасштабні короткострокові рухи капіталу
в або з третіх країн можуть серйозно порушити валютну чи фінансову
ситуацію держав-членів чи спричинити серйозні стреси на фондових
ринках; враховуючи, що такі події можуть підтвердитися як шкідливі
для цілісності Європейської Валютної системи, для звичайних
операцій внутрішнього ринку і для прогресивних досягнень
економічного і валютного союзу; враховуючи, що, таким чином,
доцільно створювати належні умови для узгоджених дій
держав-членів, у разі підтвердження їх необхідності; Враховуючи, що ця Директива заміняє Директиву Ради 72/156/ЄЕС
від 21 березня 1972 щодо регулювання міжнародних рухів капіталу і
нейтралізації їхніх небажаних наслідків на внутрішню ліквідність
(5); враховуючи, що Директива 72/156/ЄЕС повинна відповідно бути
анульована, ___________________
(1) OJ N C 26, 1. 2. 1988, р. 1.
(2) Висновок надано 17 червня 1988 (ще не опубліковано в
Офіційному Журналі). (3) OJ N 43, 12. 7. 1960, р. 921/60. (4) OJ N L 332, 26. 11. 1986, р. 22. (5) OJ N L 91, 18. 4. 1972, р. 13.
ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:
Стаття 1
1. Не порушуючи наступні положення, держави-члени забороняють
обмеження руху капіталу, що здійснюється між громадянами, які
постійно проживають в державах-членах. Щоб сприяти застосуванню
цієї Директиви, рух капіталу класифікується згідно з Номенклатурою
в Додатку I. 2. Трансфери стосовно руху капіталу слід здійснювати за тим
самим курсом валюти, як і трансфери, що регулюють виплати,
пов'язані з поточними операціями.
Стаття 2
Держави-члени повідомляють Комітет Правління Центральних
Банків, Валютний комітет і Комісію про заходи, щонайпізніше до
дати набрання ними чинності, щодо регулювання ліквідності банку,
які мають особливий вплив на операції по капітальних рахунках,
здійснюваних кредитними установами з нерезидентами. Такі заходи обмежуються необхідним для цілей внутрішнього
валютного регулювання. Валютний комітет і Комітет Правління
Центральних Банків надають Комісії свої висновки з цього приводу.
Стаття 3
1. Якщо короткостроковий рух капіталу великого розміру
накладає суворі обмеження на ринки іноземної валюти і спричиняє
серйозні порушення в здійсненні державою-членом грошової політики
та політики валютних курсів, що відображається, зокрема, в
суттєвих відмінностях у внутрішній ліквідності, Комісія може,
після консультування з Валютним комітетом та Комітетом Правління
Національних Банків, дозволити державі-члену вживати щодо руху
капіталу, переліченого в Додатку II, захисних заходів, умови і
деталі яких визначає Комісія. 2. Відповідна держава-член може самостійно вжити захисних
заходів, про які йдеться вище, на підставі невідкладності, якщо
такі заходи необхідні. Комісія та інші держави-члени
повідомляються про такі заходи щонайпізніше до дати набрання ними
чинності. Комісія після консультування з Валютним комітетом та
Комітетом Правління Центральних Банків вирішує, чи може відповідна
держава-член продовжувати вживати ці заходи, чи до них слід внести
зміни, чи їх відмінити. 3. Рішення, прийняті Комісією, згідно з пунктами 1 і 2,
можуть бути відмінені чи змінені кваліфікованою більшістю Ради. 4. Період застосування захисних заходів, вжитих відповідно до
цієї статті, не перевищує шість місяців. 5. До 31 грудня 1992 року Рада на підставі звіту Комісії,
після надання висновку Валютним комітетом і Комітетом Правління
Центральних Банків, перевіряє, чи положення цієї статті
залишаються відповідати, стосовно їхніх принципів та деталей,
вимогам, яких вони повинні були дотримуватися.
Стаття 4
Ця Директива не порушує право держав-членів вживати належних
заходів, щоб уникнути порушення їхніх законів та постанов, між
іншим у сфері оподаткування та належного нагляду за фінансовими
установами, або встановлювати процедури декларації руху капіталу
для цілей адміністративної чи статистичної інформації.
Застосування цих заходів та процедур не може мати наслідком
перешкоду для руху капіталу, здійснюваного відповідно до права
Співтовариства.
Стаття 5
Для Королівства Іспанія та Республіки Португалія, обсяг,
згідно з Номенклатурою руху капіталу, що міститься в Додатку I,
положень Акта про приєднання від 1985 року у сфері руху капіталу є
таким, як вказано в Додатку III.
Стаття 6
1. Держави-члени вживають заходів, необхідних для
відповідності з цією Директивою, не пізніше ніж 1 липня 1990 року.
Вони негайно інформують про це Комісію. Вони також доводять до
відома про будь-які нові заходи чи зміни, внесені до положень, що
регулюють рух капіталу, зазначеного в Додатку I, до дати набрання
ними чинності щонайпізніше. 2. Королівство Іспанія та Республіка Португалія, без шкоди
для цих двох держав-членів, щодо статей з 61 по 66 і з 222 по 232
Акта про приєднання від 1985 року, і Республіка Греція та Ірландія
можуть тимчасово продовжувати застосовувати обмеження щодо руху
капіталу, переліченого в Додатку IV, згідно з умовами та часовими
рамками, встановленими в тому Додатку. Якщо до закінчення періоду,
встановленого для лібералізації руху капіталу, про який йдеться в
Списках III і IV Додатку IV, Республіка Португалія чи Республіка
Греція вважає, що вона неспроможна здійснювати лібералізацію,
зокрема через складнощі щодо їх платіжного балансу або по причині
недостатньої адаптованості національної фінансової системи,
Комісія на запит однієї чи обох цих держав-членів спільно з
Валютним комітетом здійснює огляд економічної та фінансової
ситуації відповідної держави-члена. На основі результатів такого
огляду Комісія пропонує Раді продовжити період часу, встановлений
для лібералізації всього чи частини руху капіталу, про який
йдеться. Таке подовження не може перевищувати три роки. Рада діє
згідно з процедурою, передбаченою в статті 69 Договору
( 994_017 ). 3. Королівство Бельгія та Велике Герцогство Люксембург можуть
тимчасово продовжувати застосовувати подвійний валютний ринок
згідно з умовами і протягом періодів, встановлених в Додатку IV. 4. Чинне національне законодавство, що регулює купівлю
вторинного житла, може застосовуватися до прийняття Радою
подальших положень в цій сфері згідно з статтею 69 Договору
( 994_017 ). Це положення не впливає на застосування інших
положень права Співтовариства. 5. До 31 грудня 1988 року Комісія подає Раді пропозиції,
направлені на усунення чи зменшення ризиків викривлення, ухилення
від податку та уникнення податку, пов'язані з різноманітністю
національних систем оподаткування збережень та контролю за
застосуванням цих систем. Рада приймає положення по цих
пропозиціях Комісії до 30 червня 1989 року. Будь-яке положення
щодо оподаткування на рівні Співтовариства згідно з Договором
( 994_017 ) приймається одноголосно.
Стаття 7
1. Стосовно трансферів щодо руху капіталу в або з третіх
країн, держави-члени намагаються досягти такого ступеня
лібералізації, як і той, що застосовується до операцій з
резидентами інших держав-членів, відповідно до інших положень цієї
Директиви. Положення попереднього підпункту не перешкоджають
застосуванню щодо третіх країн внутрішніх правил чи права
Співтовариства, зокрема будь-які взаємні умови, які стосуються
операцій, що включають заснування, надання фінансових послуг і
допуск цінних паперів до ринків капіталу. 2. Якщо широкомасштабний короткостроковий рух капіталу в або
з третіх країн серйозно шкодить внутрішній чи зовнішній валютній
чи фінансовій ситуації держав-членів, чи кільком з них, або
спричинює серйозні напруження в ринкових товарних стосунках в
межах Співтовариства чи між Співтовариством та третіми країнами,
держави-члени консультуються між собою про заходи, які слід вжити,
щоб протидіяти таким труднощам. Такі консультації відбуваються в
рамках Комітету Правління Центральних Банків і Валютного Комітету
за ініціативою Комісії чи будь-якої держави-члена.
Стаття 8
Щонайменше один раз на рік Валютний Комітет вивчає ситуацію
стосовно вільного руху капіталу, як це випливає із застосування
цієї Директиви. Це вивчення охоплює заходи щодо внутрішнього
регулювання кредитного, фінансового та грошового ринків, які б
могли мати особливий вплив на міжнародний рух капіталу і на всі
інші аспекти цієї Директиви. Комітет звітує Комісії про результати
такого вивчення.
Стаття 9
Перша Директива від 11 травня 1960 року і Директива
72/156/ЄЕС анулюються, починаючи з 1 липня 1990 року.
Стаття 10
Ця Директива адресована державам-членам.
Вчинено в Люксембурзі, 24 червня 1988 року.
За Раду
Президент
М.БАНГЕМАН
Додаток I
Номенклатура руху капіталу,
про який йдеться в Статті 1 Директиви
В цій Номенклатурі рух капіталу класифікується відповідно до
економічної природи активів і пасивів, яких він стосується,
виражених або у національній або іноземній валюті. Рух капіталу,
перелічений в цій Номенклатурі, здійснюється для покриття: - всіх операцій, необхідних для цілей руху капіталу:
укладення і здійснення операцій і пов'язаних трансферів. Операція
здійснюється, як правило, між резидентами різних держав-членів,
хоча деякий рух капіталу здійснюється однією особою за свій
власний рахунок (наприклад, трансфери активів, що належать
емігрантам), - операцій, здійснюваних будь-якою фізичною чи юридичною
особою (N), що включають операції стосовно активів чи пасивів
держав-членів або інших публічних установ і агенцій, згідно з
положеннями статті 68 (3) Договору, - допуску економічного оператора до всіх фінансових засобів,
доступних на ринку, які відповідають меті здійснення відповідної
операції. Наприклад, концепція придбання цінних паперів та інших
фінансових інструментів охоплює не лише термінові операції, але
також всі доступні засоби, що застосовуються: ф'ючерсні операції,
операції з опціоном чи варантом, свопи щодо інших активів, та ін.
Аналогічно, концепція операцій на поточні і депозитні рахунки з
фінансовими установами включає не тільки відкриття та розміщення
коштів на рахунках, але також ф'ючерсні операції купівлі-продажу
іноземної валюти, незалежно від того, чи вони мають намір покрити
ризик обміну чи прийняти відкрите положення щодо обміну валюти, - операцій для продажу чи придбання створених активів,
репатріація доходів від їх продажу (N) або термінове використання
таких доходів в рамках лімітів зобов'язань Співтовариства, - операцій по виплаті кредитів або позик. Ця Номенклатура не є вичерпним переліком для поняття руху
капіталу - звідси заголовок XIII - Ж "Інший рух капіталу - Різне".
Тому вона не повинна тлумачитися як обмеження сфери застосування
принципу повної лібералізації руху капіталу, про що йдеться в
статті 1 цієї Директиви.
I - Прямі інвестиції (N)
1. Заснування та розширення структурних підрозділів або нових
суб'єктів підприємницької діяльності, що належать виключно особі,
яка надає капітал, і повне придбання існуючих суб'єктів
підприємницької діяльності. 2. Участь в новому чи існуючому суб'єкті підприємницької
діяльності з огляду на започаткування чи підтримання тривалих
економічних зв'язків. 3. Довготривалі позики з огляду на заснування чи підтримання
тривалих економічних зв'язків. 4. Повторне інвестування прибутків з огляду на підтримання
тривалих економічних зв'язків.
A - Прямі інвестиції на національній території, здійснювані
нерезидентами (N) B - Прямі зовнішні інвестиції, здійснювані резидентами (N)
II - Інвестиції у нерухомість (не включено до I)
A - Інвестиції у нерухомість на національній території,
здійснювані нерезидентами B - Зовнішні інвестиції у нерухомість, здійснювані
резидентами
III - Операції з цінними паперами, які, як правило,
підлягають обігу на ринку капіталу (не включено до I, IV і V)
Акції та інші цінні папери на пайових засадах (N)
(b) Облігації (N). (N) Дивись Пояснювальну записку нижче.
A - Операції з цінними паперами на ринку цінних паперів
1. Придбання нерезидентами внутрішніх цінних паперів, якими
торгують на фондовій біржі (N). 2. Придбання резидентами іноземних цінних паперів, якими
торгують на фондовій біржі. 3. Придбання нерезидентами внутрішніх цінних паперів, якими
не торгують на фондовій біржі (N). 4. Придбання резидентами іноземних цінних паперів, якими не
торгують на фондовій біржі.
B - Допуск цінних паперів на ринок цінних паперів (N)
(i) Допуск на фондову біржу (N). (ii) Випуск та розміщення на фондовій біржі (*).
1. Допуск внутрішніх цінних паперів на іноземний ринок цінних
паперів. 2. Управління іноземними цінними паперами на внутрішньому
ринку цінних паперів.
IV - Операції з сертифікатами інститутів
спільного інвестування (N)
(а) Сертифікати інституту спільного інвестування в цінних
паперах, якими, як правило, торгують на ринку цінних паперів
(акції, інші активи і облігації).
(b) сертифікати інституту спільного інвестування в цінних
паперах чи інструментах, якими, як правило, торгують на грошовому
ринку.
(с) сертифікати суб'єктів підприємницької діяльності в інших
активах.
A - Операції з сертифікатами інститутів спільного
інвестування
1. Придбання нерезидентами сертифікатів національних
суб'єктів підприємницької діяльності, якими торгують на фондовій
біржі. 2. Придбання резидентами сертифікатів іноземних суб'єктів
підприємницької діяльності, якими торгують на фондовій біржі. 3. Придбання нерезидентами сертифікатів національних
суб'єктів підприємницької діяльності, якими не торгують на
фондовій біржі. 4. Придбання резидентами сертифікатів іноземних суб'єктів
підприємницької діяльності, якими не торгують на фондовій біржі.
B - Управління сертифікатами інститутів спільного
інвестування
(i) Допуск на фондову біржу. (ii) Випуск та розміщення на ринку цінних паперів.
1. Управління сертифікатами національних інститутів спільного
інвестування на іноземному ринку цінних паперів. 2. Управління сертифікатами інститутів спільного інвестування
на внутрішньому ринку цінних паперів.
V - Операції з цінними паперами та іншими інструментами, які, як правило, підлягають обігу на грошовому ринку (N)
A - Операції з цінними паперами та іншими інструментами на
грошовому ринку
1. Придбання нерезидентами цінних паперів та інструментів
внутрішнього грошового ринку. 2. Придбання резидентами цінних паперів та інструментів
іноземного грошового ринку.
B - Допуск цінних паперів та інших інструментів на грошовий
ринок
(i) Допуск до офіційного грошового ринку (*). (ii) Випуск та розміщення на офіційному грошовому ринку.
1. Допуск внутрішніх цінних паперів та інструментів до
іноземного грошового ринку. 2. Допуск іноземних цінних паперів та інструментів до
внутрішнього грошового ринку.
(N) Дивись Пояснювальну записку нижче.

VI - Операції з поточними та депозитними рахунками
з фінансовими установами
A - Операції, здійснювані нерезидентами з внутрішніми
фінансовими установами B - Операції, здійснювані резидентами з іноземними
фінансовими установами
VII - Кредити, які стосуються комерційних операцій,
або надання послуг, в яких резидент є учасником (N)
1. Короткострокові (менше ніж один рік). 2. Середньострокові (від одного до п'яти років). 3. Довгострокові (п'ять років чи більше).
A - Кредити, надані нерезидентами резидентам B - Кредити, надані резидентами нерезидентам
VIII - Фінансові позики та кредити
(не включено до I, VII і XI) (N)
1. Короткострокові (менше ніж один рік). 2. Середньострокові (від одного до п'яти років). 3. Довгострокові (п'ять років чи більше).
A - Позики та кредити, надані нерезидентами резидентам B - Позики та кредити, надані резидентами нерезидентам
IX - Поручительство, інші гарантії та права застави
A - Надані нерезидентами резидентам B - Надані резидентами нерезидентам
X - Трансфери при виконанні договорів страхування
A - Премії та виплати щодо страхування життя
1. Договори, укладені між внутрішніми компаніями, що
здійснюють страхування життя, та нерезидентами. 2. Договори, укладені між іноземними компаніями, що
здійснюють страхування життя, та резидентами.
B - Премії та виплати щодо кредитного страхування
1. Договори, укладені між внутрішніми компаніями, що
здійснюють кредитне страхування, та нерезидентами. 2. Договори, укладені між іноземними компаніями, що
здійснюють кредитне страхування, та резидентами.
C - Інші трансфери капіталу щодо договорів страхування
XI - Рух особистого капіталу
A - Позики B - Дарунки та пожертвування C - Субсидії D - Спадщина та заповіти E - Виплати боргів іммігрантами в країнах їхнього
попереднього проживання F - Трансфери активів, створених резидентами, у випадку
еміграції, на час їхнього влаштування або протягом періоду
перебування за кордоном G - Трансфери заощаджень іммігрантів, протягом періоду
їхнього перебування, в країни їхнього попереднього проживання (N)
Дивись Пояснювальну записку нижче.
XII - Фізичний імпорт та експорт фінансових активів
A - Цінні папери B - Будь-які засоби платежу
XIII - Інший рух капіталу
A - Збори на випадок смерті B - Збитки (якщо їх можна розглядати як капітальні) C - Виплати у випадку анулювання договорів і виплати
незаявлених платежів (якщо їх можна розглядати як капітальні) D - Авторські гонорари: патенти, проекти, товарні знаки та
винаходи (відрахування і трансфери, що випливають з таких
відрахувань) E - Переказ грошей, необхідний для надання послуг (не
включено в VI) F - Різне
Пояснювальна записка
Виключно для цілей цієї Номенклатури та Директиви, наступні
вирази мають значення, надані їм відповідно:
Прямі інвестиції Інвестиції всіх видів, здійснені фізичними особами чи
комерційними, промисловими або фінансовими суб'єктами
підприємницької діяльності, і які слугують для заснування чи
підтримання тривалих і прямих зв'язків між особою, що надає
капітал, і підприємцем або суб'єктом підприємницької діяльності,
яким капітал є доступний з метою здійснення економічної
діяльності. Ця концепція відповідно повинна розумітися в її
найширшому значенні. Суб'єкти підприємницької діяльності, зазначені в I-1
Номенклатури, включають юридично незалежних суб'єктів (повністю
належні їм дочірні суб'єкти підприємницької діяльності) і
структурні підрозділи. Щодо суб'єктів підприємницької діяльності, зазначених в I-2
Номенклатури, які мають статус акціонерних компаній з обмеженою
відповідальністю, існує доля участі в прямих інвестиціях, якщо
пакет акцій, якими володіє фізична особа іншого суб'єкта
підприємницької діяльності, або будь-який інший власник дає
можливість акціонеру, чи то відповідно до положень національного
законодавства щодо компаній з обмеженою відповідальністю чи інших,
брати активну участь в управлінні компанією чи контролю над нею. Довгострокові позики з долею участі, зазначені в I-3
Номенклатури, означають позики на період більше ніж п'ять років,
які здійснюються з метою заснування чи підтримання тривалих
економічних зв'язків. Головні приклади, які можна навести, є
позики, надані компанією її дочірнім суб'єктам підприємницької
діяльності, або компаніям, в яких вона має акції і позики,
пов'язані з розподілом прибутків. Позики, надані фінансовими
установами з огляду на заснування чи підтримання тривалих
економічних зв'язків, також включені до цього заголовку.
Інвестиції у нерухомість Покупка будинків і землі та спорудження будинків приватними
особами для отримання прибутків або особистого користування. Ця
категорія також включає права узуфрукт, сервітут та право на
спорудження.
Допуск на фондову біржу або на офіційний грошовий ринок Допуск - згідно з визначеною процедурою - цінних паперів або
інших інструментів, що підлягають обігу до торгів, чи то
контрольованих офіційно чи неофіційно, на офіційній фондовій біржі
або на офіційному сегменті грошового ринку.
Цінні папери, якими торгують на фондовій біржі (які
котируються або не котируються на біржі) Цінні папери, торгівля якими контролюється правилами, ціни
яких регулярно публікуються, чи то офіційними фондовими біржами
(цінні папери, що котируються на біржі), чи іншими органами, що
прикріплені до фондової біржі - наприклад, комітети банків (цінні
папери, що не котируються на біржі).
Випуск цінних паперів та інших обігових інструментів Продаж шляхом відкритої для публіки пропозиції.
Розміщення цінних паперів та інших обігових інструментів Безпосередній продаж цінних паперів емітентом або
консорціумом, якому емітент доручив продати ці цінні папери, який
не передбачає відкритої для публіки пропозиції.
Внутрішні або іноземні цінні папери та інші інструменти Цінні папери в країні, де знаходиться основне місце
діяльності емітента. Придбання резидентами внутрішніх цінних
паперів та інших інструментів, випущених на іноземний ринок,
вважається придбанням іноземних цінних паперів.
Акції та інші цінні папери на пайових засадах Включає права підписуватися на нові випуски акцій.
Облігації Обігові цінні папери, які мають строк погашення два або
більше роки від дати випуску, щодо яких відсоткова ставка та умови
виплати і сплати відсотків визначаються в момент їх випуску.
Інститути спільного інвестування, суб'єкти: - об'єктом діяльності яких є спільне інвестування в цінні
папери, що підлягають обігу, чи інші активи капіталу, отриманого
від населення, та які функціонують за принципом диверсифікації
ризику, і - сертифікати яких на вимогу власників, відповідно до
юридичних, договірних чи статутних умов, яких вони дотримуються,
прямо чи опосередковано, викупаються чи погашаються з активів
таких інститутів. Заходи, вжиті інститутом спільного інвестування
для забезпечення того, що вартість його сертифікатів на фондовій
біржі не значно відрізняється від їх чистої номінальної вартості,
розглядаються як еквівалент викупівлі чи погашення. Такі інститути
створюються відповідно до права, чи то договірного (наприклад,
спільними фондами управляє керівництво компаній), чи права
довірчого управління (наприклад, пайові фонди), чи згідно з
статутом (наприклад, інвестиційні компанії). Для цілей цієї Директиви, "спільні фонди" також включає
пайові фонди.
Цінні папери та інші інструменти, якими, як правило, торгують
на грошовому ринку Казначейські векселі та інші обігові векселі, депозитні
сертифікати, банківські акцепти, комерційні документи та інші
інструменти.
Кредити, що стосуються комерційних операцій чи надання послуг Договірні торгові кредити (аванси або платежі у розстрочку
щодо роботи, що виконується, або такої, що замовлена, але не
виконана, та продовжені строки платежу, незалежно від того, чи
використовується підписка на комерційний вексель) і їх
фінансування через кредити, надані кредитними установами.
Банківські позики та кредити Фінансування будь-якого виду, надане кредитними установами,
що включає фінансування, що стосується комерційних угод або
надання послуг, в яких не бере участі жодний резидент. До цієї
категорії також входять позики під заставу нерухомості, споживчий
кредит та фінансовий лізинг, а також допоміжні послуги та інші
послуги по випуску банкнот.
Резиденти чи нерезиденти Фізичні та юридичні особи згідно з визначеннями, наданими в
діючих правилах контролю за обміном, в кожній державі-члені.
Процедури ліквідації (інвестицій, цінних паперів, ін.) Процедури продажу, що включають будь-яку оцінку капіталу,
суму виплат, доходи від виконання рішень, ін.
Фізичні чи юридичні особи Як визначено національними правилами.
Фінансові установи Банки, ощадні банки та установи, що спеціалізуються на
наданні короткострокових, середньострокових та довгострокових
кредитів, а також страхові компанії, будівельні товариства,
інвестиційні компанії та інші аналогічні установи.
Кредитні установи Банки, ощадні банки та установи, що спеціалізуються на
наданні короткострокових, середньострокових та довгострокових
кредитів.
Додаток II
ТАБЛИЦЯ
Додаток III
Зазначено в Статті 5 Директиви ТАБЛИЦЯ ТАБЛИЦЯ ТАБЛИЦЯ
Додаток IV
Йдеться в Статті 6 (2) Директиви
I. Республіка Португалія може продовжувати застосовувати або
повторно вводити до 31 грудня 1990 року обмеження, які існували на
дату повідомлення про цю Директиву, щодо руху капіталу,
зазначеного в Списку I нижче: ТАБЛИЦЯ
II. Королівство Іспанія та Республіка Португалія можуть
продовжувати застосовувати або повторно вводити, до 31 грудня 1990
року і 31 грудня 1992 року відповідно, обмеження, які існували на
дату повідомлення про цю Директиву, щодо руху капіталу,
зазначеного в Списку II нижче: ТАБЛИЦЯ
Природа операцій Заголовок
III. Республіка Греція, Королівство Іспанія, Ірландія і
Республіка Португалія можуть до 31 грудня 1992 року продовжувати
застосовувати або повторно вводити обмеження, які існували на дату
повідомлення про цю Директиву, щодо руху капіталу, зазначеного в
Списку III нижче: ТАБЛИЦЯ
Додаток V
Оскільки система подвійного валютного ринку, здійснювана
Королівством Бельгія та Великим Герцогством Люксембург, не мала
наслідком обмеження руху капіталу, проте, тим не менше, створює
аномалію в ЄВС, а тому повинна припинити функціонування в
інтересах ефективної імплементації Директиви і з огляду на
зміцнення Європейської Валютної Системи, ці дві держави-члени
вживають заходи по її забороні до 31 грудня 1992 року. Вони також
вживають заходи щодо управління системою до того часу, коли вона
заборонена, на основі процедур, які все ще гарантуватимуть
де-факто вільний рух капіталу на таких умовах, що валютний курс,
який переважає на цих двох ринках, не буде свідчити про значні і
тривалі відмінності.
Офіційний журнал L 178, 08/07/1988 р. 0005 - 0018
Переклад здійснено Центром порівняльного права при
Міністерстві юстиції України.



вгору