Документ 649-2017-р, чинний, поточна редакція — Прийняття від 20.09.2017

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 20 вересня 2017 р. № 649-р
Київ

Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні

1. Схвалити Концепцію розвитку електронного урядування в Україні (далі - Концепція), що додається.

2. Державному агентству з питань електронного урядування разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та в установленому порядку подати у місячний строк Кабінетові Міністрів України план заходів щодо реалізації Концепції.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям разом з державними підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління, керуватися положеннями Концепції під час запровадження електронного урядування.

4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування, а також підприємствам, установам та організаціям, що належать до комунальної форми власності, керуватись положеннями Концепції під час запровадження електронного урядування.

5. Визнати такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем'єр-міністр України

В.ГРОЙСМАН

Інд. 35




СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 20 вересня 2017 р. № 649-р

КОНЦЕПЦІЯ
розвитку електронного урядування в Україні

Проблема, яка потребує розв’язання

Відповідно до Указу Президента України від 12 січня 2015 р. № 5 “Про Стратегію сталого розвитку “Україна-2020”, розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 р. № 275 “Про затвердження середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року та плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік” розвиток електронного урядування визначено одним з першочергових пріоритетів реформування системи державного управління. Також у рамках реалізації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Україна має забезпечити комплексний розвиток електронного урядування відповідно до європейських вимог.

Електронне урядування - форма організації державного управління, яка сприяє підвищенню ефективності, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян.

З огляду на міжнародний досвід розвиток електронного урядування є одним з основних факторів забезпечення успішності реформування та підвищення конкурентоспроможності країни. Реформа будь-якої галузі в сучасних умовах спрямована на широке використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для досягнення необхідного рівня ефективності та результативності. Адже саме інструменти е-урядування здатні забезпечити значне покращення якості обслуговування фізичних і юридичних осіб та підвищення відкритості, прозорості та ефективності діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування (далі - органи влади). Крім того, запровадження електронного урядування є базовою передумовою для розбудови в Україні ефективних цифрової економіки і цифрового ринку та його подальшої інтеграції до єдиного цифрового ринку ЄС (EU Digital Single Market Strategy).

Згідно з останнім дослідженням ООН (United NationsЕ-government Survey 2016) щодо розвитку електронного урядування(E-Government Development Index) Україна посіла 62 місце серед 193 країн.

Це свідчить про значне відставання України від світових темпів розвитку електронного урядування та необхідність удосконалення державної політики у даній сфері, спрямованої на розв’язання таких першочергових проблем, як:

недостатній рівень єдиної координації, контролю та взаємодії замовників завдань і проектів у сфері інформатизації та розвитку електронного урядування;

економічна криза, що призвела до зменшення обсягу фінансування завдань та проектів у сфері розвитку електронного урядування;

низька якість, ефективність та результативність реалізації проектів і завдань у зазначеній сфері;

несформованість та недосконалість нормативно-правової бази, що регулює сферу розвитку електронного урядування;

низька якість управління розробленням, впровадженням, підтримкою функціонування та розвитком інформаційно-телекомунікаційних систем (бази даних, реєстри тощо) та ресурсів (центри обробки даних, телекомунікаційні мережі тощо) органів влади;

несформованість базової інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури електронного урядування як техніко-технологічної основи для реалізації всіх проектів і завдань у зазначеній сфері;

відсутність автоматизованого обміну даними та інтероперабельності між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади;

недостатній рівень інформаційної безпеки та захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах органів влади;

низькі темпи запровадження електронних форм взаємодії між органами влади і фізичними та юридичними особами, зокрема надання електронних послуг та доступу до відкритих даних;

неврегульованість питання електронної ідентифікації та автентифікації фізичних та юридичних осіб під час взаємодії з органами влади;

низькі темпи розвитку внутрішніх систем електронного документообігу та сучасних інформаційно-аналітичних інструментів підтримки прийняття управлінських рішень;

недостатній рівень готовності державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб до запровадження і використання інструментів електронного урядування;

цифрова нерівність у використанні інформаційно-комунікаційних технологій між органами влади на центральному та місцевому рівні;

недостатній рівень участі громадян та контролю у зазначеній сфері.

Мета і строки реалізації Концепції

Метою Концепції є визначення напрямів, механізмів і строків формування ефективної системи електронного урядування в Україні для задоволення інтересів та потреб фізичних та юридичних осіб, вдосконалення системи державного управління, підвищення конкурентоспроможності та стимулювання соціально-економічного розвитку країни.

Реалізація Концепції передбачена на період до 2020 року та покликана підтримати координацію та співпрацю органів державної влади та органів місцевого самоврядування для досягнення необхідного рівня ефективності та результативності розвитку електронного урядування, просування ідеї реформування державного управління та децентралізації на базі широкого використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в усій країні, а також сприяти реалізації першочергових пріоритетів, визначених Стратегією сталого розвитку “Україна-2020”.

Реалізація Концепції здійснюється за такими основними принципами:

цифровий за замовчуванням - забезпечення будь-якої діяльності органів влади (у тому числі надання публічних послуг, забезпечення міжвідомчої взаємодії, взаємодії з фізичними та юридичними особами, інформаційно-аналітичної діяльності) передбачає електронну форму реалізації як пріоритетну, а планування та реалізацію будь-якої реформи, проекту чи завдання - із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій;

одноразове введення інформації - реалізація підходу, за якого фізичні та юридичні особи лише один раз подають інформацію до органів влади, а у подальшому ця інформація повторно використовується органами влади для надання публічних послуг та виконання інших владних повноважень з дотриманням вимог захисту інформації та персональних даних;

сумісність за замовчуванням - здійснення проектування та функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем в органах влади відповідно до єдиних відкритих вимог та стандартів для забезпечення їх подальшої сумісності та електронної взаємодії та повторного використання;

доступність та залучення громадян;

відкритість та прозорість;

довіра та безпека.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Повсякденне життя громадян стає дедалі все більш “цифровим”, що передбачає високий рівень очікувань від діяльності органів влади, зокрема розвитку сучасних електронних форм взаємодії, прозорості та відкритості діяльності, залучення громадян до прийняття управлінських рішень.

На сучасному етапі розвитку країни вбачається можливим використання консервативного або трансформаційного шляхів для подальшого розвитку електронного урядування.

Консервативний шлях має еволюційний характер та суттєво не змінює існуючі принципи та цілі розвитку наявної інфраструктури електронного урядування, що може призвести до відставання від світових темпів розвитку.

Натомість трансформаційний шлях, який пропонується в рамках даної Концепції, має революційний характер та робить акцент на посиленні функціональних можливостей електронного урядування та зниженні витрат органів влади на реалізацію владних повноважень шляхом застосування сучасних інноваційних підходів, методологій та технологій (у тому числі Інтернету речей, хмарної інфраструктури, Blockchain, Mobile ID, shareding economy, просування методики опрацювання даних великих обсягів (Big Data), нормативно-правового врегулювання принципів “цифровий за замовчуванням”, “одноразове введення інформації” та “сумісність за замовчуванням”, а також застосування перспективних форм організації виконання завдань і проектів розвитку електронного урядування, зокрема публічно-приватного партнерства.

Для досягнення мети Концепції слід забезпечити виконання комплексних заходів за такими напрямами:

модернізація публічних послуг та розвиток взаємодії влади, громадян і бізнесу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій;

модернізація державного управління за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій;

управління розвитком електронного урядування.

Модернізація публічних послуг та розвиток взаємодії влади, громадян і бізнесу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій

Розвиток та поширення сучасних інформаційно-комунікаційних технологій створює нові можливості для забезпечення взаємодії та співпраці органів влади, громадян і бізнесу, високоякісного обслуговування фізичних та юридичних осіб державою, у тому числі залучення громадян до проектування електронних послуг та отримання якісного зворотного зв’язку.

Розвиток електронних послуг

Розвиток та підтримка доступних та прозорих, безпечних та не корупційних, найменш затратних, швидких та зручних електронних послуг дасть змогу покращити якість надання публічних послуг фізичним та юридичним особам, підвищити їх мобільність та конкурентоспроможність, зменшити корупційні ризики та забезпечити, щоб електронні послуги обслуговували економіку майбутнього.

З урахуванням переваг технологій електронних послуг основними заходами із забезпечення розвитку електронного урядування в Україні за даним напрямом є:

запровадження електронних послуг, у тому числі адміністративних, в усіх сферах суспільного життя, а також надання інтегрованих електронних послуг за життєвими та бізнес-ситуаціями;

реалізація принципу єдиного вікна (“one-stop-shop“) шляхом забезпечення розвитку та функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг як єдиної точки доступу фізичних та юридичних осіб до електронних послуг;

розвиток електронних публічних закупівель, електронних договорів і рахунків, електронних аукціонів;

стимулювання використання електронних послуг фізичними та юридичними особами.

Розвиток відкритих даних

Оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних для вільного використання згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” дасть змогу створити додаткові механізми реалізації права на доступ до інформації, що перебуває у володінні органів влади, підвищити прозорість діяльності таких органів, забезпечить вільний обіг інформації та можливість її подальшого використання з метою реалізації особистих прав та свобод людини і громадянина, розвитку інновацій та стимулювання ведення господарської діяльності, а також запобігання та викриття корупції.

З урахуванням переваг технологій відкритих даних основними заходами із забезпечення розвитку електронного урядування в Україні за даним напрямом є:

формування та розвиток інфраструктури відкритих даних на базі єдиного державного веб-порталу відкритих даних, інтегрованих з ним інших веб-порталів відкритих даних, публічних інтерфейсів прикладного програмування (API), відкритих стандартів та форматів;

оприлюднення та регулярне оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до суспільного інтересу, кращих світових практик, встановлених вимог щодо якості даних і відкритості та прозорості діяльності;

стимулювання розвитку на базі відкритих даних загальнодоступних проектів і сервісів (соціальних, громадських, медійних та комерційних), у тому числі у співпраці з органами влади, для підвищення відкритості та ефективності їх діяльності, надання якісних послуг та розвитку інноваційного бізнесу.

Розвиток електронних інструментів залучення громадян

Активне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в систему суспільно-політичних відносин значно розширює можливості громадян щодо їх участі в процесах державного управління та впливу на прийняття управлінських рішень, створює умови для формування якісно нового рівня взаємодії органів влади та громадян.

З урахуванням переваг електронних інструментів залучення громадян до процесів управління основними заходами із забезпечення розвитку електронного урядування в Україні за даним напрямом є:

розвиток інституту електронних звернень та електронних петицій;

розвиток інструментів “відкритий бюджет”, “громадський бюджет”,он-лайн обговорення проектів нормативно-правових актів та інших інструментів участі громадян у прийнятті управлінських рішень;

запровадження електронних форм зворотного зв’язку на офіційних веб-сайтах органів влади, у тому числі тематичних, для отримання якісного зворотного зв’язку з різних питань;

широке залучення громадських об’єднань та профільних асоціацій до планування розвитку та моніторингу стану розвитку електронного урядування;

стимулювання використання електронних інструментів залучення громадян та підтримка громадських ініціатив у сфері електронного урядування.

Розвиток електронної ідентифікації та довірчих послуг

Розвиток інфраструктури електронної ідентифікації дасть змогу забезпечити зручний та безпечний доступ громадян та суб’єктів господарювання до визначених даних з інформаційних систем органів влади, різноманітних електронних послуг та інтерактивних інструментів без необхідності використання декількох облікових записів в різних інформаційних системах, сприятиме розвитку електронних форм взаємодії громадян та держави.

З урахуванням переваг технологій електронної ідентифікації основними заходами із забезпечення розвитку електронного урядування в Україні за даним напрямом є:

розвиток електронних довірчих послуг відповідно до вимог Регламенту (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 р. про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій в межах внутрішнього ринку та про скасування Директиви 1999/93/ЄС;

сприяння наповненню єдиного демографічного реєстру та поширенню паспортів громадянина України у формі ID-карти;

розвиток існуючих та запровадження нових схем і засобів електронної ідентифікації та встановлення рівнів довіри до них (у тому числі Mobile ID, Bank ID);

реалізація принципу “single-sign-on” шляхом впровадження інтегрованої системи електронної ідентифікації та автентифікації і повторного використання в інформаційно-телекомунікаційних системах органів влади.

Модернізація державного управління за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій

Державне управління в Україні потребує модернізації шляхом реінжинірингу існуючих та проектування оновлених адміністративних процесів в органах влади, оптимізованих з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, спрямованих на електронну взаємодію та спільну роботу, відкритість та прозорість для громадян.

Розвиток електронної взаємодії

Запровадження автоматизованого обміну даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади дасть змогу забезпечити підвищення ефективності роботи органів влади шляхом скорочення часу отримання необхідних даних, покращення якості та актуальності опрацьованих даних, ліквідації багаторазового збору та дублювання даних в різних інформаційних системах, покращення доступності інформаційних ресурсів та їх систематизацію.

З урахуванням переваг технологій електронної взаємодії основними заходами із забезпечення розвитку електронного урядування в Україні за даним напрямом є:

запровадження системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;

розвиток електронної взаємодії суб’єктів владних повноважень на базі системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, у тому числі підключення базових державних реєстрів і баз даних, центрів надання адміністративних послуг, а також розвиток транскордонної електронної взаємодії;

розвиток організаційної, технічної та семантичної інтероперабельності інформаційно-телекомунікаційних систем органів влади, у тому числі поширення унікального номера запису в реєстрі єдиного демографічного реєстру для зв’язування даних в різних державних реєстрах та базах даних.

Розвиток електронного документообігу

Розвиток електронного документообігу забезпечить підвищення оперативності та ефективності у вирішенні поставлених перед органами влади задач у розрізі роботи із документами за рахунок прискорення та оптимізації внутрішніх процесів діловодства, посилення виконавської дисципліни та відповідного поточного контролю за нею, зміцнення інформаційно-аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень, підвищення відкритості та прозорості діяльності цих органів.

З урахуванням переваг технологій електронного документообігу завданнями із забезпечення розвитку електронного урядування в Україні за даним напрямом є:

розвиток систем внутрішнього електронного документообігу в органах влади та системи електронної взаємодії органів виконавчої влади;

запровадження державного електронного архіву та електронних архівів органів влади і визначення порядку передачі електронних документів в державний електронний архів та порядку їх архівного зберігання;

визначення порядку приймання-передачі електронних документів до державних архівних установ, архівних установ районних держадміністрацій та міських рад;

визначення вимог до формату уніфікованого інформаційного об’єкта, що призначений для обміну електронними документами.

Електронне урядування базовими галузями та підтримка пріоритетних реформ

Ефективне управління будь-якою галуззю у сучасних умовах неможливе без широкого застосування сучасних інструментів електронного урядування, у тому числі автоматизації обробки великих об’ємів даних та інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень, оптимізації та автоматизації адміністративних процесів, запровадження електронних форм взаємодії.

Основними завданнями із забезпечення розвитку електронного урядування у базових галузях України є запровадження інформаційно-телекомунікаційних систем підтримки прийняття управлінських рішень та автоматизації адміністративних процесів (зокрема з використанням перспективних геоінформаційних технологій, Інтернету речей, технологій опрацювання даних великих обсягів (Big Data) і Blockchain), у тому числі:

у сфері охорони здоров’я

створення базових медичних реєстрів, у тому числі медичних працівників, лікарських засобів, установ;

запровадження електронної медичної картки пацієнта та електронного рецепту;

запровадження єдиних відкритих стандартів медичної інформатики;

розвиток інтегрованих медичних інформаційних систем для автоматизації основних процесів роботи закладів охорони здоров’я, у тому числі реєстратури, лікарів, лабораторій, діагностування, звітності, управління, фінансування;

розвиток телемедицини;

у сфері екології та природних ресурсів

запровадження системи екологічного моніторингу;

запровадження електронного інтегрованого дозволу у сфері екології та природних ресурсів;

запровадження електронної системи водного балансу України;

у сфері освіти і науки

стимулювання розвитку інфраструктури розроблення та безпечного використання якісного програмного забезпечення вітчизняної розробки у діяльності органів влади;

розвиток навчальних інформаційних систем для автоматизації основних процесів роботи навчальних закладів, у тому числі електронного щоденника, електронного підручника, дистанційної форми навчання;

у сфері соціального захисту

запровадження єдиного державного реєстру соціальної сфери та інтеграція існуючих розрізнених баз даних;

запровадження електронного лікарняного;

запровадження автоматизації перевірки даних під час призначення адресної допомоги, пільг та інших видів соціальної допомоги;

запровадження електронних трудових договорів;

у сфері фінансової та бюджетної політики

розвиток електронного кабінету платника податків;

розвиток автоматизованої системи митниці “єдине вікно”;

удосконалення автоматизованих процесів формування та виконання бюджетів різних рівнів;

запровадження електронних акцизних марок;

у сфері охорони прав і свобод людини

запровадження єдиної інформаційної системи МВС;

запровадження національної системи викликів екстрених оперативних служб та інших служб життєзабезпечення за єдиним безоплатним телефонним номером 112;

розвиток єдиного демографічного реєстру;

у сфері транспорту та інфраструктури

запровадження електронного проїзного квитка;

у сфері регіонального розвитку та реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади

запровадження містобудівного кадастру;

посилення спроможності місцевих громад щодо виконання нових повноважень шляхом запровадження примірних інформаційно-аналітичних систем;

у виборчій сфері

розвиток та запровадження інформаційної системи проведення виборчого процесу в електронній формі;

в архівній сфері

створення захищеної архівної інформаційної автоматизованої системи;

запровадження архівних електронних послуг.

Управління розвитком електронного урядування

Забезпечення належного управління дасть змогу забезпечити ефективний розвиток електронного урядування та підвищити якість і результативність реалізації проектів у зазначеній сфері, якість управління та підтримки інформаційно-телекомунікаційних систем органів влади.

Формування базової інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури електронного урядування

З урахуванням мети та завдань Концепції розвитку електронного урядування в Україні базова інформаційно-телекомунікаційна інфраструктура електронного урядування має формуватися шляхом запровадження, розвитку та взаємодії таких державних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем:

система електронної взаємодії органів виконавчої влади;

система електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;

інтегрована система електронної ідентифікації та аутентифікації;

електронний кабінет громадянина;

веб-портал електронного урядування gov.ua, у тому числі єдиний державний веб-портал відкритих даних та єдиний державний портал адміністративних послуг;

спеціальні захищені мережі передачі даних, у тому числі національної системи конфіденційного зв’язку;

захищена електронна пошта;

захищені центри обробки даних, у тому числі з використанням хмарних технологій;

формування базових державних реєстрів, у тому числі оцифрування паперових носіїв, та покращення якості даних в державних реєстрах.

Зазначена базова інформаційно-телекомунікаційна інфраструктура повинна забезпечити:

сумісність технологій, що використовуються для виконання проектів і завдань інформатизації та розвитку електронного урядування;

оптимізацію взаємодії під час виконання проектів і завдань інформатизації та розвитку електронного урядування;

ефективність та результативність діяльності замовників проектів і завдань інформатизації та розвитку електронного урядування;

однократне введення та багаторазове використання даних та інформації;

повторне використання базових компонентів, рішень та систем під час виконання проектів і завдань інформатизації та розвитку електронного урядування;

безпечне функціонування кіберпростору, його використання в інтересах особи, суспільства і держави.

Створення, розвиток та експлуатація інформаційно-телекомунікаційних систем органів влади здійснюються з урахуванням необхідності їх сумісності з базовою інформаційно-телекомунікаційною інфраструктурою електронного урядування та вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Підвищення ефективності управління розвитком електронного урядування

З урахуванням переваг ефективної системи управління завданнями із забезпечення розвитку електронного урядування в Україні за даним напрямом є:

забезпечення ефективної роботи Міжгалузевої ради з питань розвитку електронного урядування;

аналіз та систематизація нормативно-правової бази з питань електронного урядування, інформаційно-комунікаційних технологій на предмет їх дієвості та досягнення задекларованої мети та стратегічних цілей;

актуалізація та розроблення нових нормативно-правових актів з питань електронного урядування, інформаційно-комунікаційних технологій, інформаційного суспільства та електронних адміністративних послуг тощо;

надійний захист персональних даних та прав на приватність особи з метою зміцнення довіри до он-лайн середовища;

модернізація і забезпечення виконання Національної програми інформатизації та регіональних програм інформатизації;

запровадження проектного підходу до реалізації проектів у сфері електронного урядування та стандартів управління інформаційними системами;

гармонізація та запровадження міжнародних стандартів у сфері інформаційних технологій;

формування ефективної системи управління проектами з інформатизації та електронного урядування в органах влади, у тому числі вимог до розроблення, оцінки інвестицій та результативності таких проектів;

забезпечення багаторазового використання інформаційно-телекомунікаційних систем з метою мінімізації бюджетних витрат та створення дублюючих систем та рішень;

централізація підтримки функціонування державних електронних інформаційних ресурсів та здійснення типових заходів з інформатизації;

визначення єдиних правил та вимог до створення, ведення і функціонування державних електронних інформаційних ресурсів та запровадження національного реєстру електронних інформаційних ресурсів;

розвиток міжнародного співробітництва та інтеграція до загальноєвропейських проектів з розвитку електронного урядування;

забезпечення захисту інформації в державних електронних інформаційних ресурсах;

сприяння підвищенню готовності фізичних та юридичних осіб до використання інструментів електронного урядування;

сприяння популяризації електронного урядування в Україні.

Міжгалузева рада з питань розвитку електронного урядування сприяє забезпеченню координації дій органів влади під час реалізації положень цієї Концепції. До проведення моніторингу з метою дотримання об’єктивності та неупередженості залучатимуться громадські об’єднання, незалежні інститути та експерти.

Координація та контроль за реалізацією положень Концепції здійснюються Державним агентством з питань електронного урядування.

Очікувані результати

Реалізація Концепції дасть змогу:

підвищити ефективність роботи органів влади і досягти якісно нового рівня управління державою, що базується на принципах результативності, ефективності, прозорості, відкритості, доступності, довіри та підзвітності;

покращити якість надання публічних послуг фізичним та юридичним особам відповідно до європейських вимог, а також забезпечити необхідну мобільність і конкурентоспроможність громадян та суб’єктів господарювання в сучасних економічних умовах;

мінімізувати корупційні ризики під час виконання владних повноважень;

покращити інвестиційну привабливість, діловий клімат та конкурентоспроможність країни;

стимулювати соціально-економічний розвиток в Україні.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів

Фінансування заходів щодо реалізації Концепції здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, затверджених на відповідний рік, а також інших не заборонених законодавством джерел.

Центральні органи виконавчої влади під час формування бюджетного запиту на відповідний рік передбачають видатки на реалізацію заходів Концепції.



ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 20 вересня 2017 р. № 649-р

ПЕРЕЛІК
розпоряджень Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2010 р. № 2250 “Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні” (Офіційний вісник України, 2010 р., № 97, ст. 3443).

2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2011 р. № 1014 “Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку електронного урядування в Україні”.

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 1072 “Про внесення змін до плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку електронного урядування в Україні”.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору