Житловий Кодекс Української РСР
Верховна Рада УРСР; Кодекс України, Закон, Кодекс від 30.06.19835464-X
Документ 5464-10, чинний, поточна редакція — Редакція від 27.09.2014, підстава 1673-18
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4
наступна сторінка »  

                                                          
ЖИТЛОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОЇ РСР
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, Додаток до N 28,
ст.573 )
{ Вводиться в дію Постановою ВР N 5465-X ( 5465-10 )
від 30.06.83, ВВР, 1983, N 28, ст.574 }
{ Про порядок введення в дію див. Указ Президії ВР
N 6236-X ( 6236-10 ) від 21.12.83, ВВР, 1984,
N 1, ст.2 }

{ Із змінами, внесеними згідно з Указами Президії ВР
Української РСР
N 2204-11 від 12.05.86, ВВР 1986, N 21, ст.414
N 2444-11 від 27.06.86, ВВР 1986, N 27, ст.539
N 6757-11 від 25.10.88, ВВР 1988, N 45, ст.1070
N 660-12 від 28.01.91, ВВР 1991, N 9, ст. 89
Законами
N 1993-12 від 18.12.91, ВВР 1992, N 12, ст.169
N 3187-12 від 06.05.93, ВВР 1993, N 24, ст.258
N 3718-12 від 16.12.93, ВВР 1994, N 3, ст. 15
N 287/95-ВР від 11.07.95, ВВР 1995, N 29, ст.218
Декретом КМ
N 11-92 від 15.12.92, ВВР 1992, N 7, ст. 55
Законами
N 1525-III ( 1525-14 ) від 02.03.2000, ВВР, 2000, N 20, ст.150
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247
N 898-IV ( 898-15 ) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.313
- набирає чинності з 01.01.2004
N 1925-IV ( 1925-15 ) від 29.06.2004, ВВР, 2003, N 51, ст.550
N 2377-IV ( 2377-15 ) від 20.01.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.198
N 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005, ВВР, 2005, N 27, ст.359
N 3167-IV ( 3167-15 ) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.104
N 3334-IV ( 3334-15 ) від 12.01.2006, ВВР, 2006, N 19-20,
ст.159
N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.257
N 1180-VI ( 1180-17 ) від 19.03.2009, ВВР, 2009, N 32-33, ст.485
N 1343-VI ( 1343-17 ) від 19.05.2009, ВВР, 2009, N 39, ст.550
N 1510-VI ( 1510-17 ) від 11.06.2009, ВВР, 2009, N 46, ст.701
N 2367-VI ( 2367-17 ) від 29.06.2010, ВВР, 2010, N 34, ст.486
N 2394-VI ( 2394-17 ) від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 39, ст.513
N 3716-VI ( 3716-17 ) від 08.09.2011, ВВР, 2012, N 19-20, ст.167
N 3795-VI ( 3795-17 ) від 22.09.2011, ВВР, 2012, N 21, ст.197
N 4565-VI ( 4565-17 ) від 22.03.2012, ВВР, 2012, N 51, ст.574
N 5290-VI ( 5290-17 ) від 18.09.2012, ВВР, 2013, N 41, ст.549
N 239-VII ( 239-18 ) від 15.05.2013, ВВР, 2014, N 11, ст.138 }
{ Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 6-рп/2014 ( v006p710-14 ) від 11.06.2014 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1673-VII ( 1673-18 ) від 02.09.2014 }

В результаті перемоги Великої Жовтневої соціалістичної
революції в нашій країні було створено необхідні передумови для
розв'язання однієї з найважливіших соціальних проблем -
задоволення потреби трудящих у житлі.
Втілюючи в життя ленінські ідеї побудови комуністичного
суспільства і здійснюючи курс на підвищення матеріального та
культурного рівня життя народу. Радянська держава послідовно
реалізує розроблену Комуністичною партією програму житлового
будівництва.
Високі темпи розвитку державного і громадського фонду на
основі державних планів, заходи, яких вживає держава по сприянню
кооперативному та індивідуальному житловому будівництву, створюють
необхідні умови для забезпечення гарантованого Конституцією СРСР і
Конституцією Української РСР права громадян на житло.
Важливим державним завданням є забезпечення схоронності
житлового фонду, збільшення строку його служби, підвищення рівня
благоустрою жилих будинків. У вирішенні цього завдання активну
участь беруть громадські організації і громадяни.
Конституція СРСР і Конституція Української РСР зобов'язують
громадян дбайливо ставитися до надаваного їм житла.
Радянське житлове законодавство покликане сприяти
забезпеченню права громадян на житло, ефективному використанню та
охороні житлового фонду.
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Право громадян Української РСР на житло
Відповідно до Конституції СРСР і Конституції Української РСР
громадяни Української РСР мають право на житло. Це право
забезпечується розвитком і охороною державного і громадського
житлового фонду, сприянням кооперативному та індивідуальному
житловому будівництву, справедливим розподілом під громадським
контролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програми
будівництва благоустроєних жител, наданням громадянам за їх
бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле
приміщення для категорій громадян, визначених законом, а також
невисокою платою за квартиру і комунальні послуги. { Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1510-VI
( 1510-17 ) від 11.06.2009 }
Стаття 2. Завдання житлового законодавства Української РСР
Завданнями житлового законодавства Української РСР є
регулювання житлових відносин з метою забезпечення гарантованого
Конституцією СРСР і Конституцією Української РСР права громадян на
житло, належного використання і схоронності житлового фонду, а
також зміцнення законності в галузі житлових відносин.
Стаття 3. Житлове законодавств Союзу РСР і Української РСР
Житлові відносини в Українській РСР регулюються Основами
житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік
( v5150400-81 ) та видаваними відповідно до них іншими актами
житлового законодавства Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами
житлового законодавства Української РСР.
Відносини, зв'язані з будівництвом жител, регулюються
відповідним законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Стаття 4. Житловий фонд
Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що
знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.
Житловий фонд включає:
жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать
державі (державний житловий фонд);
жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать
колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням,
профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський
житловий фонд);
жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам
(фонд житлово-будівельних кооперативів);
жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать
громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд);
квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні
(одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших
будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які
відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд
соціального призначення).
До житлового фонду включаються також жилі будинки, що
належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним
об'єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основ
житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік до цих
будинків застосовуються правила, встановлені для громадського
житлового фонду.
До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих
будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб
непромислового характеру. { Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3187-12 від
06.05.93, N 3334-IV ( 3334-15 ) від 12.01.2006 }
Стаття 5. Державний житловий фонд
Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних
депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств,
державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).
Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і
союзних республік будинки відомчого житлового фонду в містах і
селищах міського типу підлягають поступовій передачі до відання
місцевих Рад народних депутатів у порядку і в строки, що
визначаються Радою Міністрів СРСР і Радою Міністрів Української
РСР.
Жилі будинки, споруджені з залученням у порядку пайової
участі коштів державних підприємств, установ, організацій,
зараховуються (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР)
до житлового фонду місцевих Рад народних депутатів, коли функції
єдиного замовника по спорудженню цих будинків виконував виконавчий
комітет Ради народних депутатів.
Стаття 6. Призначення жилих будинків і жилих приміщень
Жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного
або тимчасового проживання громадян, а також для використання у
встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.
Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового
характеру забороняється. { Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1673-VII
( 1673-18 ) від 02.09.2014 }
Стаття 7. Виключення з житлового фонду жилих будинків
і жилих приміщень
Періодично, у строки, встановлювані Радою Міністрів
Української РСР, провадиться обстеження стану жилих будинків
державного і громадського житлового фонду.
Непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення
переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки
зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської
(міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.
Непридатні для проживання жилі приміщення в будинках
житлово-будівельних кооперативів може бути переобладнено в нежилі
за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим
виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради
народних депутатів.
Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення
їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих
будинків і жилих приміщень непридатними для проживання
встановлюється Радою Міністрів Української РСР.
Стаття 8. Переведення жилих будинків і жилих приміщень
у нежилі
Переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих
приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в
нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках
переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може
здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій
статті 7 цього Кодексу.
Переведення жилих будинків і жилих приміщень відомчого і
громадського житлового фонду в нежилі провадиться за пропозиціями
відповідних міністерств, державних комітетів, відомств і
центральних органів громадських організацій.
Переведення жилих будинків і жилих приміщень, що належать
колгоспам, у нежилі здійснюється за рішенням загальних зборів
членів колгоспу або зборів уповноважених.
Переведення жилих будинків житлово-будівельних кооперативів у
нежилі не допускається.
Стаття 8-1. Переведення у жилі будинки садових і дачних
будинків
Громадяни відповідно до закону мають право на переведення
дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним
нормам, у жилі будинки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів
України.
Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі
будинки приймається відповідними органами місцевого
самоврядування. { Кодекс доповнено статтею 8-1 згідно із Законом N 1673-VII
( 1673-18 ) від 02.09.2014 }
Стаття 9. Житлові права громадян
Громадяни мають право на одержання у безстрокове користування
у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи
громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням
грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення
для категорій громадян, визначених законом, або в будинках
житлово-будівельних кооперативів. Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до
законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися
шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок
надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків)
державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які
перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у
житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального
житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах,
передбачених законом. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення
або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з
підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків,
коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з
порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських
організацій. { Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3187-12 від
06.05.93, N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008, N 1510-VI
( 1510-17 ) від 11.06.2009, N 3716-VI ( 3716-17 ) від 08.09.2011 }
Стаття 10. Житлові обов'язки громадян
Громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому
вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до
його призначення, додержувати правил користування жилими
приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову
енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися
громадянами на шкоду інтересам суспільства. { Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від
06.05.93 }
Стаття 11. Компетенція Союзу РСР у галузі регулювання
житлових відносин
Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і
союзних республік віданню Союзу РСР у галузі регулювання житлових
відносин підлягають: 1) забезпечення єдності законодавчого регулювання житлових
відносин; 2) керівництво житловим господарством союзного
підпорядкування, загальне керівництво житловим господарством
союзно-республіканського підпорядкування; 3) встановлення загальних засад організації та діяльності
органів державного управління житловим господарством; 4) затвердження планових завдань по капітальному ремонту
житлового фонду по союзних республіках, міністерствах, державних
комітетах і відомствах СРСР; 5) проведення єдиної технічної політики в галузі ремонту
житлового фонду; 6) встановлення нормативів витрачання фінансових і
матеріальних ресурсів на експлуатацію та ремонт житлового фонду по
союзних республіках, міністерствах, державних комітетах і
відомствах СРСР; 7) встановлення єдиного порядку державного обліку житлового
фонду; 8) встановлення основних правил обліку громадян, які
потребують поліпшення житлових умов, надання жилих приміщень і
користування ними; 9) встановлення розміру квартирної плати і пільг по оплаті
жилих приміщень та комунальних послуг; 10) встановлення основних правил організації та діяльності
житлово-будівельних кооперативів; 11) державний контроль за використанням і схоронністю
житлового фонду і встановлення порядку його здійснення; 12) вирішення інших питань загальносоюзного значення в галузі
використання і забезпечення схоронності житлового фонду відповідно
до Конституції СРСР ( n0001400-77 ) і Основ житлового
законодавства Союзу РСР і союзних республік.
Стаття 12. Компетенція Української РСР у галузі регулювання
житлових відносин
Віданню Української РСР у галузі регулювання житлових
відносин поза межами компетенції Союзу РСР підлягають: 1) законодавче регулювання житлових відносин у республіці; 2) керівництво житловим господарством
союзно-республіканського і республіканського підпорядкування,
встановлення порядку організації та діяльності органів державного
управління цим господарством; 3) затвердження планових завдань по капітальному ремонту
житлового фонду в республіці; 4) здійснення державного обліку житлового фонду на території
республіки; 5) встановлення порядку обліку громадян, які потребують
поліпшення житлових умов, надання жилих приміщень і користування
ними; 6) встановлення порядку і строків внесення квартирної плати
та плати за комунальні послуги; 7) встановлення порядку організації та діяльності
житлово-будівельних кооперативів, прав і обов'язків їх членів; 8) встановлення правил і норм технічної експлуатації жилих
будинків і правил користування придомовими територіями; 9) здійснення державного контролю за використанням і
схоронністю житлового фонду; 10) вирішення інших питань у галузі використання і
забезпечення схоронності житлового фонду, якщо вони не віднесені
до компетенції Союзу РСР.
Р о з д і л II
УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМ ФОНДОМ
Стаття 13. Державне управління в галузі використання і
забезпечення схоронності житлового фонду
Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і
союзних республік державне управління в галузі використання і
забезпечення схоронності житлового фонду здійснюється Радою
Міністрів СРСР, Радою Міністрів Української РСР, виконавчими
комітетами місцевих Рад народних депутатів, міністерствами,
державними комітетами і відомствами, а також спеціально
уповноваженими на те державними органами відповідно до
законодавства Союзу РСР і Української РСР. Спеціально уповноваженим органом, що здійснює державне
управління в галузі використання і забезпечення схоронності
житлового фонду в Українській РСР, є Міністерство
житлово-комунального господарства Української РСР.
Стаття 14. Компетенція виконавчих комітетів обласних, міських
(міст республіканського підпорядкування) Рад
народних депутатів у галузі використання і
забезпечення схоронності житлового фонду
Виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканського
підпорядкування) Рад народних депутатів у межах і в порядку,
встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими
актами законодавства Української РСР, на території області (міста
республіканського підпорядкування): 1) здійснюють державний контроль за використанням і
схоронністю житлового фонду (частина перша статті 30); 2) керують житловим господарством, підпорядкованими
підприємствами, установами та організаціями цієї галузі,
забезпечують комплексний розвиток житлового господарства; 3) здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад
(частина перша статті 18) і забезпечують його схоронність,
правильну експлуатацію, капітальний і поточний ремонт; 4) здійснюють контроль за станом та експлуатацією відомчого
житлового фонду, вживають заходів до передачі його до відання
місцевих Рад; 5) приймають рішення про переобладнання і знесення
непридатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у
будинках державного і громадського житлового фонду (частина друга
статті 7); 6) здійснюють контроль на підприємствах, в установах
організаціях за станом обліку громадян, які потребують поліпшення
житлових умов (стаття 41), а також за правильністю розподілу жилих
приміщень; 7) здійснюють контроль за діяльністю житлово-будівельних
кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків
(стаття 138); 8) здійснюють контроль за утриманням будинків, що належать
громадянам (стаття 154). Виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканського
підпорядкування) Рад народних депутатів вирішують й інші питання в
галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду,
віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української
РСР. Виконавчі комітети міських (міст республіканського
підпорядкування) Рад народних депутатів здійснюють також
відповідні права і обов'язки, передбачені статтею 15 цього
Кодексу.
Стаття 15. Компетенція виконавчих комітетів районних,
міських, районних у містах Рад народних депутатів
у галузі використання і забезпечення схоронності
житлового фонду
Виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад
народних депутатів у межах і в порядку, встановлених
законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами
законодавства Української РСР, на території району, міста, району
в місті: 1) здійснюють державний контроль за використанням і
схоронністю житлового фонду (частина перша статті 30); 2) керують житловим господарством, забезпечують належний
технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що
є у віданні Ради; 3) здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад
(частина перша статті 18); 4) здійснюють контроль за станом та експлуатацією відомчого
житлового фонду; 5) здійснюють облік громадян, які потребують поліпшення
житлових умов (частина перша статті 36), а також контроль за
станом цього обліку на підприємствах, в установах, організаціях
(стаття 41), затверджують рішення про взяття громадян за місцем
роботи на облік потребуючих поліпшення житлових умов (стаття 39); 6) приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках
житлового фонду місцевої Ради (стаття 51), затверджують спільні
рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства,
установи, організації про надання жилих приміщень у будинках
відомчого житлового фонду (стаття 52); 7) здійснюють облік громадян, які бажають вступити до
житлово-будівельного кооперативу ( частина четверта статті 134),
затверджують списки осіб, які вступають до житлово-будівельного
кооперативу, і рішення загальних зборів членів
житлово-будівельного кооперативу про прийом до членів кооперативу
та про надання квартири (частина шоста статті 137, частина перша
статті 141); 8) здійснюють контроль за діяльністю житлово-будівельних
кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків,
скасовують рішення загальних зборів або правління
житлово-будівельного кооперативу, що суперечать законодавству
(стаття 138); 9) приймають рішення про включення жилих приміщень до числа
службових (стаття 118), затверджують рішення загальних зборів
членів колгоспу або зборів уповноважених про включення жилих
приміщень у будинках колгоспів до числа службових і перелік
категорій робітників, яким можуть надаватися такі приміщення
(стаття 120); 10) видають ордери на жилі приміщення (частина перша статті
58, частина перша статті 122, частина друга статті 141); 11) видають охоронні свідоцтва (броню) на жилі приміщення
(стаття 75); 12) здійснюють контроль за утриманням будинків, що належать
громадянам (стаття 154); 13) подають громадянам допомогу в проведенні ремонту жилих
приміщень (стаття 178). Виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад
народних депутатів вирішують й інші питання в галузі використання
і забезпечення схоронності житлового фонду, віднесені до їх
відання законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Стаття 16. Компетенція виконавчих комітетів селищних,
сільських Рад народних депутатів у галузі
використання і забезпечення схоронності
житлового фонду
Виконавчі комітети селищних, сільських Рад народних депутатів
у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим
Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на
території відповідної Ради: 1) здійснюють державний контроль за використанням і
схоронністю житлового фонду (частина перша статті 30); 2) керують житловим господарством, забезпечують правильну
експлуатацію і схоронність жилих будинків, що є у віданні Ради,
організують їх капітальний і поточний ремонт; 3) здійснюють управління житловим фондом Ради (частина перша
статті 18); 4) здійснюють облік громадян, які потребують поліпшення
житлових умов (частина перша статті 36), а також контроль за
станом цього обліку на підприємствах, в установах, організаціях
(стаття 41), затверджують рішення про взяття громадян за місцем
роботи на облік потребуючих поліпшення житлових умов (стаття 39); 5) приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках
житлового фонду Ради (стаття 51), затверджують спільні рішення
адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи,
організації про надання жилих приміщень у будинках відомчого
жилого фонду (стаття 52); 6) здійснюють облік громадян, які бажають вступити до
житлово-будівельного кооперативу (частина четверта статті 134),
здійснюють контроль за діяльністю житлово-будівельних
кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належним їм будинків
(стаття 138); 7) видають ордери на жилі приміщення в будинках державного і
громадського житлового фонду (частина перша статті 58); 8) здійснюють контроль за утриманням будинків, що належать
громадянам (стаття 154); 9) подають громадянам допомогу в проведенні ремонту жилих
приміщень (стаття 178). Виконавчі комітети селищних, сільських Рад народних депутатів
вирішують й інші питання в галузі використання і забезпечення
схоронності житлового фонду, віднесені до їх відання
законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Стаття 17. Компетенція Міністерства житлово-комунального
господарства Української РСР у галузі використання
і забезпечення схоронності житлового фонду
Компетенція Міністерства житлово-комунального господарства
Української РСР у галузі використання і забезпечення схоронності
житлового фонду визначається законодавством Союзу РСР, Положенням
про Міністерство, затверджуваним Радою Міністрів Української РСР,
та іншими актами законодавства Української РСР. Міністерство житлово-комунального господарства Української
РСР здійснює координацію в галузі управління житловим фондом,
використання і забезпечення його схоронності. Акти, видавані Міністерством житлово-комунального
господарства Української РСР у межах його компетенції в галузі
використання і забезпечення схоронності житлового фонду, є
обов'язковими для міністерств, державних комітетів, відомств,
виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів, підприємств,
установ, організацій, а також житлово-будівельних кооперативів і
громадян.
Стаття 18. Управління житловим фондом
Управління житловим фондом здійснюється власником або
уповноваженим ним органом у межах, визначених власником. { Стаття 18 в редакції Закону N 3187-12 від 06.05.93 }
Стаття 19. ( Статтю 19 виключено на підставі Закону
N 3187-12 від 06.05.93 )
Органи, які здійснюють управління громадським
житловим фондом
Управління громадським житловим фондом здійснюється органами
управління колгоспів та інших кооперативних організацій, їх
об'єднань, органами профспілкових та інших громадських
організацій відповідно до їх статутів (положень).
Стаття 20. ( Статтю 20 виключено на підставі Закону
N 3187-12 від 06.05.93 )
Органи, які здійснюють управління фондом
житлово-будівельних кооперативів
Управління фондом житлово-будівельних кооперативів
здійснюється органами управління кооперативів відповідно до їх
статутів.
Стаття 21. Участь громадських організацій, трудових
колективів і громадян в управлінні державним
і громадським житловим фондом та в забезпеченні
його схоронності
Професійні спілки, інші громадські організації, трудові
колективи відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР
та до статутів (положень) громадських організацій, а також
громадяни беруть участь в управлінні державним і громадським
житловим фондом та в забезпеченні його схоронності. За рішенням трудових колективів підприємств та організацій у
колективних договорах можуть передбачатися для робітників і
службовців, які мають право на першочергове одержання жилих
приміщень, а також новаторів і передовиків виробництва, які
добилися високих показників у праці і беруть активну участь у
громадському житті, пільгові підстави визнання їх потребуючими
поліпшення житлових умов при забезпеченні жилою площею за місцем
роботи, а також і кількість жилої площі, що виділяється для цієї
мети. У колективних договорах зазначеним новаторам і передовикам
виробництва може бути передбачено надання жилих приміщень у
першочерговому порядку. Органи громадської самодіяльності населення відповідно до
положень про них беруть участь у розробленні і здійсненні заходів
по поліпшенню експлуатації житлового фонду, здійсненні контролю
за якістю і строками виконання ремонту жилих будинків,
організації соціалістичного змагання за зразкове утримання
житлового фонду, а також у здійсненні інших заходів по управлінню
житловим фондом та забезпеченню його схоронності. Громадяни беруть участь у здійсненні заходів, спрямованих на
поліпшення використання і забезпечення схоронності житлового
фонду, вносять державним органам, підприємствам, установам,
організаціям пропозиції з цих питань, беруть участь у проведенні
робіт по благоустрою й озелененню придомових територій. ( Стаття 21 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2204-11
від 12.05.86 )
Стаття 22. Громадський контроль за забезпеченням громадян
жилими приміщеннями
Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов,
установлення черговості на одержання жилої площі, а також її
розподіл у будинках державного і громадського житлового фонду
здійснюються під громадським контролем і з додержанням гласності. Під громадським контролем і з додержанням гласності
здійснюються також облік громадян, які бажають вступити до
житлово-будівельного кооперативу, встановлення черговості на вступ
до кооперативу, вирішення питань про прийом громадян до членів
кооперативу і надання їм жилих приміщень.
Стаття 23. Обов'язок державних органів враховувати
пропозиції громадських організацій, трудових
колективів і громадян
Державні органи, підприємства, установи та організації, а
також службові особи зобов'язані всемірно враховувати пропозиції
громадських організацій, трудових колективів і громадян при
здійсненні заходів по поліпшенню використання і схоронності
житлового фонду.
Стаття 24. Житлово-експлуатаційні організації
Для експлуатації державного і громадського житлового фонду
створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких
здійснюється на основі господарського розрахунку. Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність
житлового фонду і належне його використання, високий рівень
обслуговування громадян, а також контролюють додержання
громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання
жилого будинку і придомової території. Жилий будинок може експлуатуватися тільки однією
житлово-експлуатаційною організацією. Якщо для експлуатації
будинків відомчого або громадського житлового фонду не може бути
створено житлово-експлуатаційну організацію, експлуатація будинків
здійснюється безпосередньо відповідним підприємством, установою,
організацією.
Стаття 25. Типове положення про житлово-експлуатаційну
організацію
Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і
союзних республік Типове положення про житлово-експлуатаційну
організацію затверджується Радою Міністрів Української РСР або
міністерством, державним комітетом, відомством СРСР.
Стаття 26. Передача забудовниками виконавчим комітетам
місцевих Рад народних депутатів та іншим
організаціям для заселення частини жилої площі
у новоспоруджених будинках
Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і
союзних республік Рада Міністрів СРСР вправі визначати підстави і
умови передачі забудовниками виконавчим комітетам місцевих Рад
народних депутатів та іншим організаціям для заселення частини
жилої площі у новоспоруджених за рахунок державних капітальних
вкладень будинках, а також розміри жилої площі, яка передається.
Стаття 27. Розподіл жилої площі в будинках, споруджених за
рахунок коштів, переданих у порядку пайової участі
Жила площа в будинках, споруджених із залученням у порядку
пайової участі коштів підприємств, установ та організацій,
розподіляється для заселення між учасниками будівництва
пропорційно до переданих ними коштів.
Стаття 28. Державний облік житлового фонду
Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і
союзних республік державний облік житлового фонду здійснюється за
єдиною для Союзу РСР системою в порядку, встановлюваному Радою
Міністрів СРСР.
Стаття 29. Завдання державного контролю за використанням і
схоронністю житлового фонду
Державний контроль за використанням і схоронністю житлового
фонду має своїм завданням забезпечити додержання всіма
міністерствами, державними комітетами, відомствами, державними,
кооперативними та іншими громадськими підприємствами, установами,
організаціями, житлово-будівельними кооперативами, службовими
особами та громадянами порядку розподілу жилої площі і надання громадянам жилих приміщень, правил користування житловим фондом і
утримання його в технічно справному стані.
Стаття 30. Органи, які здійснюють державний контроль за
використанням і схоронністю житлового фонду
Державний контроль за використанням і схоронністю житлового
фонду здійснюється Радами народних депутатів, їх виконавчими і
розпорядчими органами, а також спеціально уповноваженими на те
державними органами в порядку, встановленому законодавством Союзу
РСР. Спеціально уповноваженим органом державного контролю за
використанням і схоронністю житлового фонду в Українській РСР є
Міністерство житлово-комунального господарство Української РСР.

Р о з д і л III
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ.
КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ
Г л а в а 1
НАДАННЯ ЖИЛИХ ПРИМІЩЕНЬ У БУДИНКАХ ДЕРЖАВНОГО
І ГРОМАДСЬКОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ
Стаття 31. Право громадян на одержання жилого приміщення
Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають
право на одержання у користування жилого приміщення в будинках
державного або громадського житлового фонду в порядку,
передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими
актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються
зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному
пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і
Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.
Стаття 32. Вік, з якого громадяни здійснюють право на
одержання жилого приміщення
Громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилого
приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду з
настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного
віку, а такі, що одружилися або влаштувалися на роботу у
передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного
віку, - відповідно з часу одруження або влаштування на роботу.
Інші неповнолітні (віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років)
здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків
або піклувальників.
Стаття 33. Забезпечення жилими приміщеннями потребуючих
поліпшення житлових умов членів житлово-
будівельних кооперативів, громадян, які мають
жилий будинок (квартиру) у приватній власності,
та інших громадян, що проживають у цих будинках
(квартирах)
Потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних
кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок (квартиру) у
приватній власності, та інші громадяни, що проживають у цих
будинках (квартирах), забезпечуються жилими приміщеннями на
загальних підставах. ( Стаття 33 із змінами, внесеними згідно із Законами N 6757-XI
( 6757-11 ) від 25.10.88, N 3187-12 від 06.05.93 )
Стаття 34. Підстави для визнання громадян потребуючими
поліпшення житлових умов
Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:
1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається
в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і
Українською республіканською радою професійних спілок; 2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим
санітарним і технічним вимогам; 3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань,
у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в
одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених
захворювань затверджується Міністерством охорони здоров'я
Української РСР за погодженням з Українською республіканською
радою професійних спілок; 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в
будинках державного або громадського житлового фонду чи за
договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних
кооперативів; 5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в
будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної
власності; 6) які проживають у гуртожитках. Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов
і з інших підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і
Української РСР. Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться
на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і
громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного
реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок
ведення якого визначає Кабінет Міністрів України. { Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3187-12 від
06.05.93, N 2367-VI ( 2367-17 ) від 29.06.2010 }
Стаття 35. Наслідки штучного погіршення житлових умов
Громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну
займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання
жилого будинку (частини будинку), а також громадяни, у яких
потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення
жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових
доходів (стаття 96), не беруться на облік потребуючих поліпшення
житлових умов протягом п'яти років з моменту погіршення житлових
умов. Не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов
працездатні особи, які не займаються суспільно корисною працею.
Стаття 36. Облік громадян, які потребують поліпшення
житлових умов, за місцем проживання
Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов,
здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому
комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської
Ради народних депутатів. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і
союзних республік у випадках і в порядку, встановлюваних Радою
Міністрів СРСР і Радою Міністрів Української РСР, громадян може
бути взято на облік і не за місцем їх проживання.
Стаття 37. Облік громадян, які потребують поліпшення
житлових умов, за місцем роботи
Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які
працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають
житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову
участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а
за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними
беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих
підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на
пенсію. У випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і
Української РСР, працівники медичних, культурно-освітніх,
торговельних та інших установ і організацій, які безпосередньо
обслуговують трудовий колектив підприємства, установи,
організації, та інші особи за їх бажанням беруться на облік
потребуючих поліпшення житлових умов нарівні з робітниками і
службовцями цього підприємства, установи, організації.

Стаття 38. Порядок обліку громадян, які потребують
поліпшення житлових умов
Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових
умов, встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та
іншими актами законодавства Української РСР.
Стаття 39. Порядок взяття громадян на облік потребуючих
поліпшення житлових умов
Громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових
умов: за місцем проживання - виконавчим комітетом районної,
міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних
депутатів за участю громадської комісії з житлових питань,
створюваної при виконавчому комітеті; за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації
підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або
іншої громадської організації і відповідного профспілкового
комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового
колективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючих
поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується
виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті,
селищної, сільської Ради народних депутатів. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які
досягли 16 років, а також особи з їх числа беруться відповідними
органами місцевого самоврядування на облік громадян, які
потребують поліпшення житлових умов, за місцем їх походження або
проживання до влаштування в сім'ї громадян, заклади для
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. { Стаття 39 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2394-VI
( 2394-17 ) від 01.07.2010 }
Стаття 40. Перебування громадян на обліку потребуючих
поліпшення житлових умов. Зняття з обліку
Громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення
житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком
випадків, передбачених частиною другої цієї статті. Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових
умов у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави
для надання іншого жилого приміщення; 1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів
державної влади або органів місцевого самоврядування грошової
компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у
встановленому порядку; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного
пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою,
організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім
випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та
іншими актами законодавства Української РСР; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість
місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які
стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій
службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік. У разі смерті громадянина, який перебував на обліку
потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім'ї
зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж право
зберігається за членами сім'ї громадянина, який перебував на
обліку у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів і
був знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї
статті. Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов
провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про
взяття громадянина на облік. Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов
громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав
зняття з обліку. Не знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов
народні депутати України, які перейшли на постійну роботу у
Верховну Раду України, і члени їх сімей за місцем попередньої
роботи чи постійного проживання. { Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законами N 287/95-ВР
( 287/95-ВР ) від 11.07.95, N 1510-VI ( 1510-17 ) від 11.06.2009 }

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4
наступна сторінка »