Про телекомунікації
Верховна Рада України; Закон від 18.11.20031280-IV
Документ 1280-15, чинний, поточна редакція — Редакція від 04.06.2017, підстава 1834-19, 1983-19
 

Сторінки:  1  2  3  [ 4 ]  5
« попередня сторінканаступна сторінка »  

     4.  Одночасно  з  переоформленою  на  новому бланку ліцензією 
національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері
зв'язку та інформатизації, видає суб'єкту господарювання
засвідчені копії такої ліцензії для філій, інших відокремлених
підрозділів, що здійснюють діяльність у сфері телекомунікацій.
5. У разі переоформлення ліцензії національна комісія, що
здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації,
приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що
переоформлялася, з внесенням відповідних змін до ліцензійного
реєстру не пізніше наступного робочого дня.
6. Строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати
строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася.
7. Суб'єкт господарювання, який подав до національної
комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та
інформатизації, заяву про переоформлення ліцензії та відповідні
документи, може здійснювати свою діяльність на підставі довідки
національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері
зв'язку та інформатизації, про прийняття цієї заяви до моменту
видачі переоформленої на новому бланку ліцензії або прийняття
рішення про відмову в переоформленні ліцензії.
8. Непереоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.
Стаття 51. Зміна даних, зазначених у документах,
що додавалися до заяви про видачу ліцензії
1. Суб'єкт господарювання зобов'язаний письмово повідомляти
національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері
зв'язку та інформатизації, про всі зміни даних, зазначених у
документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії, протягом
30 робочих днів після виникнення таких змін разом з документами
або їх засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.
Стаття 52. Видача дубліката ліцензії
1. Підставами для видачі дубліката ліцензії є:
1) втрата ліцензії;
2) пошкодження бланка ліцензії.
2. У разі втрати ліцензії суб'єкт господарювання зобов'язаний
звернутися до національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із заявою про
видачу її дубліката. Якщо бланк ліцензії не придатний для
користування внаслідок його пошкодження, разом із заявою до
національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері
зв'язку та інформатизації, подається пошкоджений бланк ліцензії.
Заява про видачу дубліката ліцензії подається в порядку,
визначеному частиною першою статті 45. ( Частина друга статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3380-IV ( 3380-15 ) від 19.01.2006 )
3. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку
дії, який зазначався у втраченій або пошкодженій ліцензії.
4. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у
сфері зв'язку та інформатизації, зобов'язана протягом п'яти
робочих днів з дати одержання заяви при наданні документів, що
підтверджують оплату видачі дубліката, видати заявникові дублікат
втраченої або пошкодженої ліцензії.
5. У разі видачі дубліката ліцензії національна комісія, що
здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації,
приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була втрачена
або пошкоджена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного
реєстру не пізніше наступного робочого дня.
6. Суб'єкт господарювання, який подав заяву та відповідні
документи для видачі дубліката ліцензії, може здійснювати свою
діяльність до отримання дубліката ліцензії на підставі відповідної
довідки національної комісії, що здійснює державне регулювання у
сфері зв'язку та інформатизації.
Стаття 53. Плата за видачу, переоформлення, видачу
дубліката, копії ліцензії, продовження терміну
її дії
1. За видачу ліцензій, їх переоформлення, видачу дублікатів,
копій і продовження терміну їх дії справляється плата, розмір та
порядок ( 773-2004-п ) зарахування якої до Державного бюджету
України встановлює Кабінет Міністрів України.
2. Плата за продовження терміну дії ліцензій, їх
переоформлення, видачу дублікатів і копій не повинна перевищувати
витрати, пов'язані із здійсненням зазначених процедур. ( Частина
друга статті 53 із змінами, внесненими згідно із Законом N 1876-IV
( 1876-15 ) від 24.06.2004 )

{ Частину третю статті 53 виключено на підставі Закону
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }

{ Статтю 54 виключено на підставі Закону N 2299-VI
( 2299-17 ) від 01.06.2010 }

Стаття 55. Анулювання ліцензії
1. Підставами для анулювання ліцензії є:
1) заява суб'єкта господарювання про анулювання ліцензії;
2) акт про виявлення недостовірних відомостей у документах,
поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;
3) акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії
іншій юридичній або фізичній особі для здійснення господарської
діяльності;
4) акт про невиконання оператором, провайдером
телекомунікацій розпорядження про усунення порушень ліцензійних
умов;
5) акт про повторну відмову оператора, провайдера
телекомунікацій у допуску уповноважених національною комісією, що
здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації,
посадових осіб для проведення перевірки, а також про чинення інших
перешкод, які не дають здійснювати перевірку в повному обсязі;
{ Пункт 5 частини першої статті 55 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 2299-VI ( 2299-17 ) від 01.06.2010, N 3610-VI
( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
6) акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;
7) рішення про скасування державної реєстрації оператора,
провайдера телекомунікацій;
8) нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної
особи - суб'єкта підприємницької діяльності.
2. Розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі акта
про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих
суб'єктом господарювання для одержання ліцензії, акта про
встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній
особі для здійснення господарської діяльності, акта про
невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов,
акта про повторну відмову оператора, провайдера телекомунікацій у
допуску уповноважених національною комісією, що здійснює державне
регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, посадових осіб для
проведення перевірки, а також про вчинення інших перешкод, які не
дають здійснювати перевірку в повному обсязі, здійснюється з
обов'язковим попереднім запрошенням оператора, провайдера
телекомунікацій або його представників. { Частина друга статті 55
із змінами, внесеними згідно із Законами N 2299-VI ( 2299-17 ) від
01.06.2010, N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
3. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у
сфері зв'язку та інформатизації, має прийняти рішення про
анулювання ліцензії протягом 20 робочих днів з дати встановлення
підстав для анулювання ліцензії. Дане рішення вручається або
надсилається рекомендованим листом оператору телекомунікацій із
зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з
дати його прийняття. Рішення про анулювання ліцензії може бути
оскаржено в судовому порядку.
4. У разі прийняття рішення про анулювання ліцензії, крім
випадків, передбачених пунктами 7 і 8 частини першої цієї статті,
рішення про анулювання ліцензії підлягає виконанню через три
місяці після набрання ним чинності.
5. Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через
десять днів із дня його прийняття. Якщо оператор, провайдер
телекомунікацій протягом цього часу оскаржує дане рішення в
судовому порядку, дія цього рішення призупиняється до завершення
судового розгляду.
6. Запис про дату та номер рішення про анулювання ліцензії
вноситься до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого
дня після набрання ним чинності.
7. Рішення про анулювання чи визнання недійсною ліцензії
публікується національною комісією, що здійснює державне
регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, у десятиденний
термін після набрання ним чинності.
Стаття 56. Адміністрування адресного простору українського
сегмента мережі Інтернет
1. Адміністрування адресного простору українського сегмента
мережі Інтернет включає комплекс організаційно-технічних заходів,
необхідних для забезпечення функціонування технічних засобів
підтримки адресування, у тому числі серверів доменних назв
українського сегмента мережі Інтернет, реєстру домену.UA в
координації з міжнародною системою адміністрування мережі
Інтернет, спрямованих на систематизацію та оптимізацію
використання, обліку та адміністрування доменів другого рівня, а
також створення умов для використання простору доменних імен на
принципах рівного доступу, захисту прав споживачів послуг Інтернет
та вільної конкуренції.
2. Адміністрування адресного простору українського сегмента
мережі Інтернет здійснюється уповноваженою організацією для:
1) створення реєстру доменних назв і адрес мережі
українського сегмента мережі Інтернет;
2) створення реєстру доменних назв у домені.UA;
3) створення та підтримки автоматизованої системи реєстрації
та обліку доменних назв і адрес українського сегмента мережі
Інтернет;
4) забезпечення унікальності, формування та підтримки
простору доменних назв другого рівня в домені.UA;
5) створення умов для використання адресного простору
українського сегмента мережі Інтернет на принципах рівного
доступу, оптимального використання, захисту прав споживачів послуг
Інтернет та вільної конкуренції;
6) представництва та захисту у відповідних міжнародних
організаціях інтересів споживачів українського сегмента мережі
Інтернет.
3. Адміністрування адресного простору мережі Інтернет у
домені.UA здійснюється недержавною організацією, яка утворюється
самоврядними організаціями операторів/провайдерів Інтернет та
зареєстрована відповідно до міжнародних вимог.
4. Утворення адресного простору, розподіл і надання адрес,
маршрутизація інформації між адресами здійснюються відповідно до
міжнародних вимог.
Глава IX
ВЗАЄМОЗ'ЄДНАННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ
Стаття 57. Принципи взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж
1. При здійсненні взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж
повинні бути дотримані такі принципи:
1) технічні, організаційні та економічні умови
взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж, у тому числі
розрахункові такси за послуги пропуску трафіка, повинні бути
предметом договору між операторами телекомунікацій;
2) економічні умови взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж
операторів телекомунікацій та розрахункові такси за доступ до
телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, а також
розрахункові такси за послуги пропуску трафіка визначаються на
основі собівартості та з урахуванням прибутковості відповідних
послуг у порядку, затвердженому національною комісією, що здійснює
державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, згідно із
цим Законом;
3) технічні, організаційні та економічні умови
взаємоз’єднання з телекомунікаційними мережами операторів
телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках певних
телекомунікаційних послуг регулюються в порядку, встановленому
національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері
зв’язку та інформатизації; { Пункт 3 частини першої статті 57 в редакції Закону N 4910-VI
( 4910-17 ) від 07.06.2012 }
4) розміри розрахункових такс за послуги пропуску трафіка,
плати за доступ до телекомунікаційних мереж операторів
телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на
ринку телекомунікацій, та/або операторів телекомунікацій з
істотною ринковою перевагою установлюються в порядку,
затвердженому національною комісією, що здійснює державне
регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Розрахункові такси за послуги пропуску трафіка до
телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, що не
займають монопольне (домінуюче) становище та не мають істотної
ринкової переваги, не можуть бути нижчими за відповідні
розрахункові такси за послуги пропуску трафіка від їхніх мереж до
мереж операторів телекомунікацій, що займають монопольне
(домінуюче) становище та/або мають істотну ринкову перевагу.
2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у
сфері зв'язку та інформатизації, за зверненням будь-якої із сторін
повинна здійснювати врегулювання відносин операторів
телекомунікацій щодо взаємоз'єднання, у тому числі щодо послуг
пропуску трафіка, при укладанні, виконанні та розірванні
відповідних договорів.
З метою забезпечення ефективної конкуренції та умов, що є
недискримінаційними, рівноправними та прийнятними для обох сторін
і корисними для споживачів, національна комісія, що здійснює
державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, протягом
місяця з дня звернення приймає відповідне рішення по суті спору.
3. Рішення національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, щодо спору з питань
взаємоз'єднання, у тому числі щодо послуг пропуску трафіка, є
обов'язковим для виконання операторами телекомунікацій і може бути
скасовано лише за рішенням суду. { Стаття 57 в редакції Закону N 2751-VI ( 2751-17 ) від
02.12.2010 }
Стаття 58. Обов'язки операторів при взаємоз'єднанні
телекомунікаційних мереж
1. Оператори телекомунікацій зобов'язані:
1) дотримуватися технічних вимог, установлених для
телекомунікаційних мереж;
2) надавати іншим операторам телекомунікацій, які бажають
укласти договори про взаємоз'єднання, інформацію, необхідну для
підготовки таких договорів, а також запропонувати умови
взаємоз'єднання, не гірші тих, що запропоновані іншим операторам
телекомунікацій;
3) забезпечувати взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж у
всіх технічно можливих місцях із пропускною спроможністю,
необхідною для якісного надання телекомунікаційних послуг. При
цьому операторам забороняється при проведенні взаємоз'єднання
вимагати один від одного виконання будь-яких робіт, послуг,
зазнання витрат, спрямованих на дообладнання своїх
телекомунікаційних мереж;
4) надавати на вимогу національної комісії, що здійснює
державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, інформацію
про умови взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж;
4-1) дотримуватися розмірів розрахункових такс за послуги
пропуску трафіка, встановлених національною комісією, що здійснює
державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, у
випадках, передбачених цим Законом; { Частину першу статті 58 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом
N 2751-VI ( 2751-17 ) від 02.12.2010 }
5) своєчасно та в повному обсязі проводити розрахунки
відповідно до умов договору між операторами, провайдерами
телекомунікацій;
6) не створювати перешкоди для взаємоз'єднання
телекомунікаційних мереж;
7) вживати заходів для забезпечення сталої та якісної роботи
взаємоз'єднаних телекомунікаційних мереж протягом доби,
повідомляти один одного про пошкодження мережі телекомунікацій або
виникнення інших обставин, що призвели або можуть призвести до
зниження до неприпустимих значень показників якості
телекомунікаційних послуг;
8) обмінюватися даними обліку телекомунікаційних послуг, які
були надані через точки взаємоз'єднання їх мереж;
9) додержуватися встановленого нормативно-правовими актами
порядку маршрутизації трафіка.
Стаття 59. Каталог пропозицій щодо взаємоз'єднання
телекомунікаційних мереж
1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у
сфері зв'язку та інформатизації, затверджує і не менше одного разу
на рік публікує в офіційному бюлетені каталог пропозицій
операторів телекомунікацій щодо взаємоз'єднання з їхніми
телекомунікаційними мережами. Пропозиції, що публікуються, повинні
включати перелік існуючих точок взаємоз'єднання телекомунікаційних
мереж, організаційні, економічні та технічні умови
взаємоз'єднання.
2. Подання пропозицій для операторів телекомунікацій, крім
операторів, з істотною ринковою перевагою на ринках певних
телекомунікаційних послуг, не є обов'язковим. { Частина друга статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4910-VI ( 4910-17 ) від 07.06.2012 }
3. Порядок подання, розгляду і затвердження пропозицій
операторів телекомунікацій щодо взаємоз'єднання телекомунікаційних
мереж встановлює національна комісія, що здійснює державне
регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Стаття 60. Особливості укладення, зміни та розірвання
договору про взаємоз'єднання телекомунікаційних
мереж
1. Укладення договору про взаємоз'єднання телекомунікаційних
мереж здійснюється операторами, провайдерами телекомунікацій
відповідно до обов'язкових вимог до договору про взаємоз'єднання,
які встановлює національна комісія, що здійснює державне
регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
2. Оператор телекомунікацій, який має намір щодо укладення
договору про взаємоз'єднання або щодо зміни чи розірвання такого
договору, зобов'язаний письмово подати свої пропозиції
відповідному оператору.
3. Оператор телекомунікацій, який отримав письмову пропозицію
від іншого оператора, повинен відповісти на неї протягом 20
календарних днів із дня її одержання.
4. Оператор телекомунікацій, який отримав письмову пропозицію
щодо підключення, має право обґрунтовано відмовити у
взаємоз'єднанні з телекомунікаційною мережею іншого оператора.
5. Оператор телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на
ринку певних телекомунікаційних послуг не має права відмовити у
взаємоз'єднанні з телекомунікаційною мережею іншого оператора в
точках, зазначених у каталозі пропозицій операторів
телекомунікацій щодо взаємоз'єднання з їхніми телекомунікаційними
мережами, крім випадків, якщо телекомунікаційна мережа, яку
пропонується приєднати, не відповідає вимогам цього Закону. { Частина п'ята статті 60 в редакції Закону N 2751-VI ( 2751-17 )
від 02.12.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом N 4910-VI
( 4910-17 ) від 07.06.2012 }
6. Сторони договору про взаємоз'єднання телекомунікаційних
мереж, які укладають договори, змінюють їх умови або припиняють
дію, повинні повідомити про це національну комісію, що здійснює
державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, протягом
30 календарних днів від дня підписання відповідних документів.
7. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у
сфері зв'язку та інформатизації, щоквартально публікує у своєму
офіційному бюлетені перелік договорів, укладених між операторами
телекомунікацій щодо взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж.
Стаття 61. Досудове врегулювання спорів про взаємоз'єднання
телекомунікаційних мереж
1. Якщо оператори телекомунікацій не досягли згоди щодо
укладення, зміни чи розірвання договору, що регулює
взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж, а також у разі
неодержання відповіді в установлений строк, зацікавлена сторона
має право передати спір на вирішення до національної комісії, що
здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
2. Для вирішення спору оператор, який вважає свої права
порушеними, надсилає до національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, звернення, до якого
додається проект договору про взаємоз'єднання мереж
телекомунікацій, пропозиції стосовно умов взаємоз'єднання, з яких
сторони не досягли домовленості, а також завірені копії всіх
документів та матеріалів, необхідних для розгляду спору.
3. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у
сфері зв'язку та інформатизації, за участю представників
зацікавлених сторін, фахівців у сфері телекомунікацій та експертів
розглядає надані матеріали, заслуховує сторони та приймає
відповідне рішення. Рішення національної комісії, що здійснює
державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, є
обов'язковим для виконання учасниками взаємоз'єднання
телекомунікаційних мереж.
4. Порядок розгляду звернень, дослідження матеріалів,
винесення рішення щодо спору між сторонами встановлює національна
комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та
інформатизації.
5. У разі прийняття національною комісією, що здійснює
державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, рішення,
яке не задовольняє одну із сторін, зацікавлена сторона має право
звернутися до суду.
Глава X
ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ПОСЛУГИ
Стаття 62. Загальнодоступні телекомунікаційні послуги
1. До загальнодоступних телекомунікаційних послуг належать:
підключення кінцевого обладнання споживача до телекомунікаційних
мереж фіксованого зв'язку загального користування (універсальний
доступ), послуги фіксованого телефонного зв'язку в межах зони
нумерації (місцевий телефонний зв'язок), а також виклик служб
екстреної допомоги, послуги довідкових служб і зв'язку за
допомогою таксофонів.
Загальнодоступні телекомунікаційні послуги можуть надаватися
з використанням технологій проводового та/або безпроводового
доступу. { Частину першу статті 62 доповнено абзацом другим згідно
із Законом N 3566-VI ( 3566-17 ) від 05.07.2011 } { Частина перша статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3566-VI ( 3566-17 ) від 05.07.2011 }
2. Дзвінки з телекомунікаційних мереж фіксованого телефонного
на телекомунікаційні мережі рухомого (мобільного) зв'язку не
належать до загальнодоступних телекомунікаційних послуг. { Стаття 62 в редакції Закону N 378-V ( 378-16 ) від 28.11.2006 }
Стаття 63. Порядок надання та отримання телекомунікаційних
послуг
1. Телекомунікаційні послуги надаються відповідно до
законодавства.
2. Умови надання телекомунікаційних послуг:
1) укладення договору між оператором, провайдером
телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно
до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних
послуг ( z2150-12 ), установлених національною комісією, що
здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації;

{ Пункт 1-1 частини другої статті 63 виключено на підставі
Закону N 767-VII ( 767-18 ) від 23.02.2014 }

2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
3. Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають
установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються
операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до
законодавства України.
4. Держава гарантує універсальне обслуговування, тобто
забезпечення універсального доступу споживачів до
телекомунікаційних мереж загального користування та надання
загальнодоступних телекомунікаційних послуг нормованої якості за
регульованими державою тарифами. { Статтю 63 доповнено частиною
четвертою згідно із Законом N 378-V ( 378-16 ) від 28.11.2006 }
5. Універсальний доступ повинен відповідати таким вимогам:
1) забезпечення за вимогою споживача з'єднання його кінцевого
обладнання з телекомунікаційними мережами загального користування
за регульованими державою тарифами;
2) телекомунікаційні мережі загального користування, до яких
підключається кінцеве обладнання споживачів, повинні забезпечувати
підтримання голосової телефонії (здійснення й одержання зонових,
міжміських, міжнародних дзвінків), факсимільний зв'язок, передачу
даних на рівні, достатньому для доступу споживачів до мережі
Інтернет;
3) при забезпеченні універсального доступу вартість
підключення до телекомунікаційної мережі загального користування
не залежить від технології доступу або способу підключення. { Статтю 63 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 378-V
( 378-16 ) від 28.11.2006 }
Стаття 64. Особливості розвитку, надання та фінансування
загальнодоступних телекомунікаційних послуг
1. Основною метою розвитку та надання загальнодоступних
телекомунікаційних послуг є надання громадянам України, за
регульованими державою тарифами, можливості задовольняти власні
потреби в телекомунікаційних послугах, визначених цим Законом,
повноцінно брати участь у політичному, економічному та
громадському житті суспільства.
2. Розвиток загальнодоступних послуг здійснюється відповідно
до Концепції розвитку телекомунікацій України. Концепція повинна
передбачати передусім порядок та строки забезпечення доступу до
загальнодоступних послуг для споживачів сільських, гірських
районів, а також для таких вразливих груп споживачів, як
малозабезпечені сім'ї, пенсіонери та інваліди, а також кінцеві
терміни досягнення можливості загального доступу всього населення
України до загальнодоступних послуг, обсяги будівництва
телекомунікаційних мереж та необхідні капіталовкладення для
досягнення даної цілі.
3. У місцях з недостатнім рівнем насиченості
телекомунікаційних мереж загального користування технічними
засобами заяви на надання загальнодоступних телекомунікаційних
послуг задовольняються в такій послідовності:
1) органи державної влади та органи місцевого самоврядування,
Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та
військові установи України; ( Пункт 1 частини третьої статті 64 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3200-IV ( 3200-15 ) від
15.12.2005 )
2) медичні заклади, пожежні частини, організації, що надають
інформацію про виникнення стихійних явищ (землетруси, повені,
урагани тощо), державні дошкільні виховні та навчальні заклади,
державні заклади науки і культури;
3) дипломатичні представництва та консульські установи
іноземних держав;
4) громадяни, які відповідно до законодавства України мають
право на отримання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах;
5) підприємства, установи та організації, громадяни.
4. Фізичні та юридичні особи, що інвестують будівництво
мережі телекомунікацій, до якої підключається кінцеве обладнання
цих осіб, у розмірі не менше вартості відповідної кількості
абонентських номерів, мають право на позачергове отримання послуг
оператора цієї мережі без додержання зазначеного вище порядку.
5. У разі недостатнього задоволення попиту споживачів на
загальнодоступні телекомунікаційні послуги в окремих регіонах
України національна комісія, що здійснює державне регулювання у
сфері зв'язку та інформатизації, має право прийняти рішення щодо
покладання на операторів провайдерів телекомунікацій з істотною
ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг, а
також на операторів фіксованого проводового зв'язку, які
здійснюють або мають намір здійснювати діяльність у цих регіонах,
обов'язків щодо розвитку та надання загальнодоступних
телекомунікаційних послуг споживачам із застосуванням механізму
компенсації збитків, установленого Кабінетом Міністрів України. { Частина п'ята статті 64 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3566-VI ( 3566-17 ) від 05.07.2011, N 4910-VI ( 4910-17 ) від
07.06.2012 }
Стаття 65. Надання телекомунікаційних послуг в умовах
надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного
стану
1. Оператори, провайдери телекомунікацій в умовах
надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану зобов'язані
забезпечувати якісний зв'язок та оповіщення населення в порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України.
2. Оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечити
готовність до виконання своїх функцій в умовах надзвичайних
ситуацій, надзвичайного та воєнного стану. Під час надзвичайного
стану всі засоби та телекомунікаційні мережі зв'язку, незалежно
від форми власності, використовуються для забезпечення проведення
мобілізації та задоволення потреб національної безпеки, оборони,
охорони правопорядку. Оператори телекомунікацій взаємодіють при
цьому з Національним центром оперативно-технічного управління
мережами зв'язку в питаннях, віднесених до його компетенції.
3. В умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного стану
оператори телекомунікацій з метою оповіщення та забезпечення
телекомунікаційними послугами учасників ліквідації наслідків
надзвичайних ситуацій, відбудовних робіт та здійснення відповідних
заходів Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними,
Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями
та органами місцевого самоврядування за погодженням із ЦОВЗ можуть
установлювати тимчасові обмеження в наданні телекомунікаційних
послуг споживачам до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та
скасування режиму надзвичайного стану.
4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації та
органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень надають
операторам, провайдерам телекомунікацій та їх місцевим підрозділам
допомогу в ліквідації надзвичайних ситуацій, що виникли внаслідок
стихійного лиха, і в усуненні їх наслідків, у придбанні необхідних
матеріальних ресурсів, а також сприяють у наданні для цих цілей
робочої сили, транспортних та інших технічних засобів.
Глава XI
РЕГУЛЮВАННЯ ТАРИФІВ І РОЗРАХУНКІВ
Стаття 66. Регулювання тарифів
1. Тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються
операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком
випадків, передбачених у частині другій цієї статті.
2. Державному регулюванню шляхом встановлення граничних або
фіксованих тарифів підлягають:
1) тарифи на загальнодоступні послуги ( z1031-12 ) ;
2) тарифи на надання в користування каналів електрозв'язку
операторів телекомунікацій, з істотною ринковою перевагою на
ринках певних телекомунікаційних послуг; { Пункт 2 частини другій статті 66 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 4910-VI ( 4910-17 ) від 07.06.2012 }
3) розрахункові такси за послуги пропуску трафіка до
телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною
ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг;
{ Частину другу статті 66 доповнено пунктом 3 згідно із Законом
N 2751-VI ( 2751-17 ) від 02.12.2010; із змінами, внесеними згідно
із Законом N 4910-VI ( 4910-17 ) від 07.06.2012 }
4) тарифи на надання в користування кабельної каналізації
електрозв'язку операторів телекомунікацій ( z2093-12 ). { Частину другу статті 66 доповнено пунктом 4 згідно із Законом
N 2752-VI ( 2752-17 ) від 02.12.2010 }
Стаття 67. Принципи регулювання тарифів
1. Тарифне регулювання на ринку телекомунікацій України
базується на таких принципах:
1) базування розрахунків тарифів на собівартості цих послуг з
урахуванням отримання прибутку;
2) залежність рівня тарифів від рівня якості
телекомунікаційних послуг;
3) недопущення встановлення демпінгових або дискримінаційних
цін з боку окремих операторів, провайдерів телекомунікацій;
4) необхідність уникнення перехресного субсидування одних
телекомунікаційних послуг за рахунок інших;
5) стягнення почасової плати за фактичний час отримання
споживачем телекомунікаційних послуг.
Стаття 68. Порядок розрахунків за телекомунікаційні послуги
1. Розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на
умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між
оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без
договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі
одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої)
послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.
2. У разі невикористання авансу протягом розрахункового
періоду залишок суми коштів переноситься на наступний
розрахунковий період, якщо інше не передбачено договором. Списання
оператором або провайдером телекомунікацій залишку суми коштів
абонента, в тому числі на свою користь, забороняється. ( Стаття 68 в редакції Закону N 3375-IV ( 3375-15 ) від
19.01.2006 )
Глава XII
НОМЕРНИЙ РЕСУРС
Стаття 69. Засади формування та розподілу номерного ресурсу
України
1. Номерний ресурс є технічно обмеженим ресурсом.
2. Розробку та реалізацію технічної політики у формуванні
номерного ресурсу здійснює ЦОВЗ.
3. Розподіл, присвоєння та облік номерного ресурсу, видачу і
скасування дозволів на його використання, державний нагляд за
використанням номерного ресурсу здійснюються національною
комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та
інформатизації. { Частина третя статті 69 в редакції Законів N 2299-VI ( 2299-17 )
від 01.06.2010, N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
4. Основними засадами формування та розподілу номерного
ресурсу є:
1) відкритість, недискримінаційність та об'єктивність,
рівність прав на доступ до номерного ресурсу для усіх операторів
телекомунікацій;
2) користування номерним ресурсом на дозвільній та платній
основі;
3) створення резервної ємності номерів;
4) забезпечення раціонального використання номерного ресурсу;
5) приведення Національного плану нумерації України
( z1284-06 ) у відповідність із міжнародними вимогами.
5. В інтересах розширення і забезпечення достатньої ємності
номерного ресурсу та приведення його у відповідність із
міжнародними вимогами ЦОВЗ приймає рішення про зміну структури
номерного ресурсу та простору нумерації.
6. Рішення ЦОВЗ про зміну структури номерного ресурсу та
простору нумерації доводиться до національної комісії, що здійснює
державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, та
публікується в її офіційному бюлетені.
7. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у
сфері зв'язку та інформатизації, зобов'язана повідомити
операторів, провайдерів телекомунікацій про зміни структури та
простору нумерації присвоєного номерного ресурсу не менше ніж за
шість місяців до введення в дію зазначених змін.
Стаття 70. Розподіл, використання номерного ресурсу
1. Номерний ресурс надається оператору телекомунікацій
національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері
зв'язку та інформатизації, на підставі дозволу ( z0679-07 ) на
термін дії відповідної ліцензії, а якщо вид діяльності не
ліцензується - на строк не менше п'яти років, для використання без
права передачі іншим особам, крім випадків, визначених цим
Законом, та випадків вторинного розподілу, відповідно до
законодавства. { Частина перша статті 70 в редакції Закону N 2392-VI ( 2392-17 )
від 01.07.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3566-VI
( 3566-17 ) від 05.07.2011 }
2. Заява оператора телекомунікацій щодо виділення номерного
ресурсу розглядається національною комісією, що здійснює державне
регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, протягом місяця з
моменту її реєстрації. Рішення національної комісії, що здійснює
державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, щодо
виділення або відмови у виділенні номерного ресурсу приймається з
урахуванням ефективності використання раніше виділеного номерного
ресурсу і протягом трьох робочих днів доводиться до операторів
телекомунікацій. У рішенні про відмову зазначаються відповідні
підстави.
3. Дозвіл на використання номерного ресурсу видається
оператору телекомунікацій після надання документів, що
підтверджують оплату, протягом трьох днів.
4. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у
сфері зв'язку та інформатизації, має право прийняти рішення щодо
вилучення (повністю або частково) в оператора телекомунікацій
номерного ресурсу у разі:
1) якщо номерний ресурс або його частина не задіяні в
терміни, встановлені в дозволі;
2) якщо номерний ресурс використовується не за призначенням,
у тому числі у разі незаконної передачі його іншим особам;
3) якщо відповідна ліцензія анульована, визнана недійсною або
закінчився термін її дії, або за заявою оператора телекомунікацій.
5. Розгляд питань про вилучення номерного ресурсу
здійснюється з обов'язковим попереднім запрошенням оператора
телекомунікацій або його представників.
6. Рішення про вилучення номерного ресурсу публікується
національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері
зв'язку та інформатизації, у десятиденний термін від дня набрання
ним чинності.
7. Дозвіл на використання номерного ресурсу підлягає
скасуванню, а присвоєний номерний ресурс - поверненню за рішенням
національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері
зв'язку та інформатизації, прийнятим відповідно до законодавства.
8. Оператори телекомунікацій зобов'язані надавати
національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері
зв'язку та інформатизації, інформацію про стан використання
номерного ресурсу у визначеному законодавством порядку. ( Частина восьма статті 70 набирає чинності з 01.01.2005 року )
9. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у
сфері зв'язку та інформатизації, визначає порядок розподілу і
використання номерного ресурсу ( z0679-07 ) та публікує його в
офіційному бюлетені національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
10. З метою виконання міжнародних зобов'язань, а також
забезпечення достатньої доступності номерного ресурсу ЦОВЗ може
змінювати структуру, простір нумерації, а національна комісія, що
здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, -
відповідно присвоєння номерів з попередженням про це операторів
телекомунікацій не менше ніж за півроку до внесення змін.
11. Дія частин першої - десятої цієї статті не поширюється
на порядок відкриття номерного ресурсу, в якому утворюються
персональні номери абонентів. { Статтю 70 доповнено частиною згідно із Законом N 2392-VI
( 2392-17 ) від 01.07.2010 }
12. За видачу номерного ресурсу стягується плата у розмірі і
порядку ( 1147-2008-п ), встановлених Кабінетом Міністрів України,
та зараховується до Державного бюджету України. ( Дія частини статті 70 зупинялась на 2005 рік ( до
31.03.2005 ) в частині зарахування плати за видачу номерного
ресурсу до спеціального фонду Державного бюджету України згідно із
Законом N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004; в редакції Закону
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )
Стаття 71. Розподіл і використання радіочастотного ресурсу
1. Розподіл і використання радіочастотного ресурсу України
для здійснення діяльності у сфері телекомунікацій проводиться
відповідно до Закону України "Про радіочастотний ресурс
України" ( 1770-14 ).
Глава XIII
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 72. Мета і загальні принципи міжнародного
співробітництва
1. Метою міжнародного співробітництва у сфері телекомунікацій
є інтеграція телекомунікацій України у глобальні телекомунікації з
урахуванням політичних та економічних інтересів України.
2. Міжнародне співробітництво у сфері телекомунікацій
здійснюється шляхом:
1) укладання міжнародних договорів;
2) участі в роботі міжнародних організацій;
3) участі в реалізації міжнародних проектів, пов'язаних із
створенням глобальної і регіональних телекомунікаційних мереж, з
урахуванням інтересів національної безпеки України;
4) гармонізації стандартів, норм і правил з міжнародними
стандартами, рекомендаціями, нормами і правилами, які стосуються
вимог до технічних засобів і телекомунікаційних мереж, взаємодії
операторів телекомунікацій, використання обмежених ресурсів,
якості і видів телекомунікаційних послуг;
5) взаємодії операторів телекомунікацій України з операторами
телекомунікацій інших держав.
3. Виконання функцій України як держави - члена Міжнародного
союзу електрозв'язку, відповідальність за виконання зобов'язань
України за Статутом Міжнародного союзу електрозв'язку ( 995_099 )
та Конвенцією Міжнародного союзу електрозв'язку ( 995_100 ) і
зобов'язань за адміністративними регламентами, а також взаємодія
і співробітництво з органами, які виконують функції адміністрацій
зв'язку іноземних держав, покладаються на Адміністрацію зв'язку і
радіочастот України, яка в установленому порядку також представляє
інтереси України в інших всесвітніх, європейських та регіональних
організаціях телекомунікацій та у Світовій організації торгівлі з
питань, що стосуються телекомунікацій.
Стаття 73. Міжнародні договори
1. Якщо міжнародним договором України встановлено інші
правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про
телекомунікації, застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 74. Взаємодія операторів телекомунікацій України
з операторами телекомунікацій інших держав
Взаємодія операторів телекомунікацій України з операторами
телекомунікацій інших держав, розподіл між ними доходів від
надання послуг міжнародного зв'язку, взаємоз'єднання мереж
телекомунікацій загального користування тощо здійснюються
відповідно до рекомендацій Міжнародного союзу електрозв'язку на
підставі міжнародних договорів України з відповідними державами
та/або договорів операторів телекомунікацій України з операторами
телекомунікацій інших країн. ( Стаття 74 в редакції Закону N 1876-IV ( 1876-15 ) від
24.06.2004 )
Стаття 75. Відповідальність за порушення законодавства
про телекомунікації
1. Особи, винні у порушенні законодавства про
телекомунікації, притягуються до цивільної, адміністративної,
кримінальної відповідальності відповідно до закону.
2. Прибуток, отриманий оператором, провайдером
телекомунікацій внаслідок діяльності без повідомлення національної
комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та
інформатизації, та/або ліцензії, дозволу на використання номерного
ресурсу, порушення встановлених національною комісією, що здійснює
державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, тарифів,
вилучається в судовому порядку і спрямовується до Державного
бюджету України. { Частина друга статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2299-VI ( 2299-17 ) від 01.06.2010 }
Глава XIV
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Статті 17, 20 набирають чинності в 2004 році.
Частина третя статті 53, частина п'ята статті 64, частина
восьма статті 70 набирають чинності з 1 січня 2005 року.
2. ЦОВЗ здійснює повноваження національної комісії, що
здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, у
повному обсязі до 1 січня 2005 року. { Пункт 2 глави XIV в
редакції Законів N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004, N 2119-IV
( 2119-15 ) від 21.10.2004 }
3. До приведення нормативно-правових актів у відповідність із
цим Законом чинні нормативно-правові акти застосовуються в
частині, що не суперечить цьому Закону.
4. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців від дня
набрання чинності цим Законом:
1) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України
пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають
із цього Закону;
2) розробити та затвердити нормативно-правові акти,
передбачені цим Законом, та привести свої нормативно-правові акти
у відповідність із цим Законом;
3) забезпечити приведення міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади України нормативно-правових
актів у відповідність із цим Законом.
5. Суб'єкти господарювання у сфері телекомунікацій повинні в
місячний термін від дня створення національної комісії, що
здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації,
направити повідомлення згідно із статтею 42 цього Закону.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  1  2  3  [ 4 ]  5
« попередня сторінканаступна сторінка »