Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)
Верховна Рада України; Закон від 14.09.2006137-V

Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) (Текст резюме від 14.09.2006)


Закон України

„Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)”

Дата набуття чинності:
21 жовтня 2006 року

Законом ратифіковано Європейську соціальну хартію (переглянуту), вчинену 3 травня 1996 року у м. Страсбурзі з такими заявами, що Україна бере на себе зобов'язання вважати частину I Хартії декларацією цілей, до здійснення яких вона прагнутиме всіма відповідними засобами, як зазначено у вступному пункті частини I Хартії. 
Згідно ще однієї заяви, Україна бере на себе зобов'язання вважати обов'язковими для України такі статті та пункти частини II Хартії: пункти 1, 2, 3, 4 статті 1; пункти 1, 2, 4, 5, 6, 7 статті 2; пункти 1, 2, 3, 4 статті 3; пункти 2, 3, 4, 5 статті 4; стаття 5; пункти 1, 2, 3, 4 статті 6; пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 статті 7; пункти 1, 2, 3, 4, 5 статті 8; стаття 9; пункти 1, 2, 3, 4, 5 статті 10;  пункти 1, 2, 3 статті 11; пункти 1, 2 статті 14; пункти 1, 2, 3 статті 15; стаття 16; пункти 1, 2 статті 17; пункти 1, 2, 3, 4 статті 18; стаття 20; стаття 21; стаття 22; стаття 23; стаття 24;  пункти 1, 2 статті 26; пункти 1, 2, 3 статті 27; стаття 28; стаття 29; стаття 30; пункти 1, 2 статті 31. 

Нормами Хартії передбачено, що кожна людина повинна мати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає. З метою забезпечення ефективного здійснення права на працю Сторони зобов'язуються:
  • визнати однією із своїх найголовніших цілей і одним із своїх найголовніших обов'язків досягнення і підтримання якомога високого і стабільного рівня зайнятості, маючи на меті досягнення повної зайнятості.
  • ефективно захищати право працівника заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає.
  • створювати безкоштовні служби працевлаштування для всіх працівників або забезпечувати їх функціонування.
  • забезпечувати належну професійну орієнтацію, підготовку та перекваліфікацію або сприяти їм.

Хартія передбачає право кожного на справедливі умови праці. З цією метою сторони, зокрема, зобов’язуються:
  • встановити розумну тривалість щоденної та щотижневої роботи і поступово скорочувати робочий тиждень з урахуванням підвищення продуктивності праці та інших відповідних фактори;
  • встановити оплачувані святкові дні;
  • забезпечити щотижневий відпочинок, який по можливості збігається із днем, що за традиціями або звичаями відповідної країни чи регіону визнається днем відпочинку, тощо

Усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечує достатній життєвий рівень для них самих та для їхніх сімей. З цією метою Сторони зобов’язуються визнати право працівників на підвищену ставку винагороди за роботу в надурочний час з урахуванням винятків, передбачених для окремих випадків; визнати право працюючих чоловіків і жінок на рівну винагороду за працю рівної цінності.

Хартією встановлено, що діти та підлітки мають право на особливий захист від фізичних та моральних ризиків, на які вони наражаються. Для забезпечення зазначеного права Сторони зобов’язуються встановити, що мінімальний вік прийняття на роботу становить 15 років, за винятком дітей, які приймаються для виконання робіт, визнаних легкими роботами, що не завдають шкоди здоров'ю дітей, їхній моральності або освіті, забезпечити особливий захист дітей та підлітків від фізичних і моральних ризиків, на які вони наражаються, і зокрема від тих ризиків, що безпосередньо або опосередковано випливають з виконуваної ними роботи тощо.

З метою забезпечення ефективного здійснення права працюючих жінок на охорону материнства Сторони зобов'язуються забезпечити працюючим жінкам відпустку на період до і після пологів загальною тривалістю не менше 14 тижнів або з оплатою такої відпустки, або з виплатою достатньої допомоги по соціальному забезпеченню, або з наданням допомоги за рахунок державних коштів; заборонити застосування праці вагітних жінок, жінок, які нещодавно народили дитину, і жінок, що годують своїх грудних дітей, на підземних гірних роботах і всіх інших роботах, які протипоказані жінкам у зв'язку із небезпечними, шкідливими або важкими умовами праці, і вжити відповідних заходів для захисту трудових прав цих жінок.

Нормами Хартії встановлено, що усі працівники мають право на безпечні та здорові умови праці, усі працівники та роботодавці мають право на свободу об'єднання у національні або міжнародні організації для захисту своїх економічних і соціальних інтересів, усі працівники та роботодавці мають право на укладання колективних договорів, кожна людина має право на належні умови професійної орієнтації, які допомагають їй вибрати професію згідно із своїми особистими здібностями та інтересами.

Кожна людина має право користуватися будь-якими заходами, що дозволяють їй досягти найкращого стану здоров'я. З метою забезпечення ефективного здійснення права на охорону здоров'я Сторони зобов'язуються самостійно або у співробітництві з громадськими чи приватними організаціями вживати відповідних заходів для того, щоб, крім іншого:
  • усунути, у міру можливості, причини слабкого здоров'я;
  • забезпечити діяльність консультативно-просвітницьких служб, які сприяли б поліпшенню здоров'я і підвищенню особистої відповідальності за стан здоров'я;
  • запобігати, у міру можливості, епідемічним, ендемічним, іншим захворюванням, а також нещасним випадкам.

З метою забезпечення умов, необхідних для всебічного розвитку сім'ї, яка є головним осередком суспільства, Сторони зобов'язуються сприяти економічному, правовому та соціальному захисту сімейного життя такими засобами, як соціальна допомога та допомога сім'ям з дітьми, фіскальні заходи, надання сім'ям житла, допомога молодим та інші відповідні засоби.

Громадяни будь-якої із Сторін мають право займатися будь-якою прибутковою діяльністю на території будь-якої іншої Сторони на засадах рівності з громадянами останньої з урахуванням обмежень, які запроваджуються на підставі безперечних економічних або соціальних причин.

Відповідно до норм Хартії усі працівники мають право на рівні можливості та рівне ставлення до них при вирішенні питань щодо працевлаштування та професії без дискримінації за ознакою статі.
Працівники також мають право отримувати інформацію і консультації на підприємстві.



З метою забезпечення ефективного здійснення права осіб похилого віку на соціальний захист Сторони зобов'язуються, самостійно або у співробітництві з громадськими чи приватними організаціями, вживати відповідних заходів або заохочувати відповідні заходи, зокрема, для:
  • надання особам похилого віку можливості якомога довше залишатися повноцінними членами суспільства;
  • надання особам похилого віку можливості вільно обирати спосіб свого життя і незалежно жити у знайомому для них оточенні так довго, як вони забажають і зможуть,
  • забезпечення особам похилого віку, які проживають у будинках для престарілих, гарантій надання відповідної допомоги із повагою до їхнього особистого життя і гарантій участі у прийнятті рішень, що стосуються умов життя у їхньому будинку для престарілих.

Усі працівники мають право на захист у випадках звільнення. З цією метою Сторони зобов'язуються забезпечити, щоб кожний працівник, який вважає себе звільненим без поважної причини, мав право на оскарження в неупередженому органі. 

Хартія встановлює, що усі працівники мають право на гідне ставлення до них на роботі.
Також всі особи із сімейними обов'язками, які працюють або бажають працювати, мають право робити це без дискримінації та по можливості таким чином, щоб їхні службові обов'язки не суперечили сімейним.

Норми Хартії передбачають, що кожна людина має право на житло. З метою забезпечення ефективного здійснення права на житло Сторони зобов'язуються вживати заходів, спрямованих на:
  • сприяння доступові до житла належного рівня;
  • запобігання бездомності та її скорочення з метою її поступової ліквідації;
  • встановлення на житло цін, доступних для малозабезпечених осіб. 

Виконання правових зобов'язань, що містяться у цій Хартії, підлягає такому самому наглядові, який передбачається у Європейській соціальній хартії.

Здійснення прав, передбачених цією Хартією, забезпечується без будь-якої дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, стану здоров'я, приналежності до національної меншини, народження або інших обставин.

Під час війни або іншого надзвичайного стану в державі, який загрожує життю нації, будь-яка Сторона може вжити заходів, які не відповідають її зобов'язанням за цією Хартією, виключно в тих межах, які зумовлені гостротою становища, якщо такі заходи не суперечать іншим її зобов'язанням за міжнародним правом.

Додаток до цієї Хартії становить її невід'ємну частину. Згідно з додатком до Хартії особи, що охоплюються статтями Хартії, включають тільки тих іноземців - громадян інших Сторін, які на законних підставах мешкають або працюють на території відповідної Сторони.