Про захист суспільної моралі
Верховна Рада України; Закон від 20.11.20031296-IV

Про захист суспільної моралі (Текст резюме від 20.11.2003)


Закон України

„Про захист суспільної моралі”

Дата набуття чинності:
26 грудня 2003 року

Закон встановлює правові основи захисту суспільства від розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну мораль.

Суспільна мораль Законом визначається як система етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов'язок, совість, справедливість.

Згідно Закону в Україні забороняється виробництво та розповсюдження продукції, яка:
  • пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;
  • пропагує фашизм та неофашизм;
  • принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;
  • пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь;
  • принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;
  • пропагує невігластво, неповагу до батьків;
  • пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.

Також встановлюється заборона на виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру. Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв. Відповідно до Закону порнографія - це вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів, самоцільна, спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти.

Стаття 7 Закону забороняє:
  • втягнення неповнолітніх у діяльність з виробництва й обігу продукції сексуального чи еротичного характеру, порнографічних матеріалів, надання послуг, а також організації й проведення видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру;
  • розповсюдження продукції сексуального чи еротичного характеру, порнографічних матеріалів, надання послуг і проведення видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру серед неповнолітніх;
  • використання образів неповнолітніх у будь-якій формі в продукції сексуального чи еротичного характеру і проведенні видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру;
  • розміщення оголошень про інтимні зустрічі за винагороду та девіантні форми інтимних стосунків не в спеціалізованих засобах масової інформації.

Розповсюдження продукції сексуального чи еротичного характеру дозволяється за наявності позитивного висновку Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі, і лише у спеціально відведених для цього місцях.

Розповсюдження предметів сексуального чи еротичного характеру допускається лише у спеціалізованих магазинах. Власник магазину, що здійснює продаж відповідної продукції, зобов'язаний інформувати громадян про його специфіку. Продукція сексуального чи еротичного характеру може розповсюджуватися лише за умови її недоступності неповнолітнім і ненав'язування споживачам.

Умови та порядок ліцензування діяльності з обігу продукції сексуального чи еротичного характеру встановленні статтею 9 Закону.

Експертиза продукції та видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру здійснюється з метою підготовки висновків про допущення обігу такої продукції. Експертна діяльність у цій сфері дозволяється здійснювати виключно органам державної влади.

Законом визначаються:
  • умови продажу і розповсюдження друкованої продукції сексуального чи еротичного характеру;
  • порядок організації та проведення видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру;
  • порядок і умови публічної демонстрації продукції, що містить елементи еротики, засобами масової інформації;
  • порядок здійснення рекламної діяльності та її особливості при реалізації продукції сексуального чи еротичного характеру.

Державний нагляд за додержанням вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі в межах своєї компетенції здійснюють Міністерство культури і мистецтв України, Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство юстиції України, Міністерство освіти України, Міністерство внутрішніх справ України, Генеральна прокуратура України, Державна митна служба України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі. Контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання, дотримання ними ліцензійних умов здійснюють спеціально уповноважений орган, що видав відповідну ліцензію, правоохоронні органи та інші органи виконавчої влади в межах своїх повноважень шляхом проведення планових та позапланових перевірок.